Факультет права, публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/679f6d45-111b-4d96-8e48-13b1d8f93e4b
Browse
16 results
Search Results
Item Теоретичні підходи до формування ґендерної політики в публічному управлінні(2022) Яременко, О. І.; Намазова, Ю. І.Стаття присвячена аналізу наукових підходів до визначення пріоритетних напрямків ґендерної політики у публічному управлінні. Презентовано думку, що процес реалізації громадянами своїх прав і свобод супроводжується дихотомічною проблемою породженою стереотипами, основаними на дискримінації за статтю. Системний характер даної проблеми у соціальній взаємодії, вбачається у формуванні цілої системи ґендерних дискримінант, які стають основою для статусних обмежень серед жінок, у тому числі в публічному управлінні. Визначено, що імплементація парадигми ґендерної паритетності в публічному управлінні в Україні обмежена сьогодні певними бар’єрами у системі державного управління. Основною із перепон вбачається відсутність правового механізму забезпечення принципу рівноправності жінок та чоловіків. З метою окреслення концептуальних принципів парадигми ґендерної рівності в публічному управлінні, проаналізовано сутнісні наукові підходи до категорії «публічне управління». Визначено, що дане поняття в українському законодавстві офіційно не закріплено. Це визнано причиною заміни його терміном «державне управління», що пояснюється як груба помилка. Авторами наголошено на важливості розмежування понять «державна влада» і «публічна влада». Термін «публічне управління» пропонується розглядати як дифузію державного і громадського управління, консолідованих спільними публічними інтересами, цілями і завданнями. Головним принципом публічного управління запропоновано вважати реалізацію гарантованого Конституцією права здійснювати народом його владних повноважень через сформовані органи законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, спеціальних державних служб та інститутів громадянського суспільства. Публічність управління розглядається як пріоритетність демократичних цінностей, принципів верховенства права, пова-ги до гідності людини, недискримінації, рівності, справедливості, безпеки, ефективності. Відповідно паритетність представництва жінок в органах публічної влади розглядається у ролі одного з індикаторів рівня демократизації суспільства.У статті, на основі критичного аналізу наукових позицій учених, узагальнено основні напрями ґендерної політики в публічному управлінні на національному, регіональному та місцевому рівнях. Ефективність даної політики пропонується визначати за трьома основними показниками: паритет під час прийняття рішень органам публічного управління; механізмами і методами реалізації ґендерної рівності; ступінь рівності у всіх сферах публічної діяльності. Важливим нововведенням у ґендерній політиці публічного управління авторами розглядається практика медіації у ґендерно-чутливих публічних сферах.Item Аналіз сучасних наукових підходів до проблем гендерної політики у системі публічного управління України(Київ: ТОВ «ДКС Центр», 2022) Яременко, О. І.У статті здійснено ретроспективний аналіз змістовного наповнення терміну "гендер" та базових положень гендерної теорії, у результаті чого запропоновано авторське розуміння даного предикату як ідеологічно нейтральну форму існування статі у соціумі, яка структурується в умовах соціально-культурного впливу та детермінує суспільно-рольову модальність жінок і чоловіків. На основі критичного аналізу доводів науковців актуалізовано релевантність гендерної політики у системі публічного управління України, як первинний засіб побудови відносин влади, що сигніфікує і легітимізує владні відносини у суспільстві. Здійснено аналіз нормативно-правових актів державного та міжнародного права на предмет регулювання гендерної політики у сфері публічного управління, у результаті чого зроблено висновок про формальне законне збалансування гендерного паритету рівноправністю участі жінок та чоловіків у процесах державного управління. Акцентується увага на певних проявах гендерних стереотипів, які перешкоджають статевій паритетності на керівних посадах публічного управління. Систематизовано ряд домінуючих гендерних дискримінант, присутніх у суспільних та політичних відносинах. Презентовано авторське бачення атрибутиву гендерної дискримінації у системі публічного управління України, яке згенеровано на основі критичного аналізу доктринальних наукових підходів до цього питання. Викладено пропозиції здійснити гендерно-інституційну трансформацію політики у сфері публічного управління України за допомогою державного механізму забезпечення гендерної рівності. У статті здійснено ретроспективний аналіз змістовного наповнення терміну "гендер" та базових положень гендерної теорії, у результаті чого запропоновано авторське розуміння даного предикату як ідеологічно нейтральну форму існування статі у соціумі, яка структурується в умовах соціально-культурного впливу та детермінує суспільно-рольову модальність жінок і чоловіків. На основі критичного аналізу доводів науковців актуалізовано релевантність гендерної політики у системі публічного управління України, як первинний засіб побудови відносин влади, що сигніфікує і легітимізує владні відносини у суспільстві. Здійснено аналіз нормативно-правових актів державного та міжнародного права на предмет регулювання гендерної політики у сфері публічного управління, у результаті чого зроблено висновок про формальне законне збалансування гендерного паритету рівноправністю участі жінок та чоловіків у процесах державного управління. Акцентується увага на певних проявах гендерних стереотипів, які перешкоджають статевій паритетності на керівних посадах публічного управління. Систематизовано ряд домінуючих гендерних дискримінант, присутніх у суспільних та політичних відносинах. Презентовано авторське бачення атрибутиву гендерної дискримінації у системі публічного управління України, яке згенеровано на основі критичного аналізу доктринальних наукових підходів до цього питання. Викладено пропозиції здійснити гендерно-інституційну трансформацію політики у сфері публічного управління України за допомогою державного механізму забезпечення гендерної рівності.Item Теоретико-методичні засади формування ґендерної політики органів публічного управління(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Яременко, О. І.; Намазова, Ю. І.Стаття присвячення науковому обґрунтуванню концептуальних підходів до формування ґендерної політики в публічному управлінні, націленої на забезпечення паритетності жінок і чоловіків у процесі прийняття рішень.Прогнозується, що пролонгована в часі відсутність адекватної ґендерної політики у сфері державного управління може призвести до активної конфронтації статей у суспільно-політичному житті. Здійснено оцінку теоретичних засад сучасної державної ґендерної полі-тики в Україні, у результаті чого виявлено наявність традиційно-неформальних ієрархічних норм та ґендерних дискримінант жінок, що породжує упередженість оцінок їх здібностей супроводжених негативними очікуваннями від результатів праці. Даний факт пояснюється присутністю у соціумі історично сформованої атрибутивної ґендерної стереотипізації, яка характеризується умовно ессенціальним характером, із чого зроблено висновки про складність здійснення державного регулювання даних явищ. Це рекомендується врахувати при формуванні ґендерної політики в публічному управлінні. У статті сформовано концептуальний перелік структурних елементів ґендерної політики органів публічного управління. Додатково узагальнено набір відповідних ґендерних дискримінант, перешкоджаючих паритетному представництву жінок у сфері політики і публічного управління. Даний перелік доповнено малодослідженими формами такими як «сексизм» та «ґендерна сегрегація». Визначено, що комплекс описаних бар’єрів у органах публічного управління чинить на їх працівниць значний психологічний тиск, що обумовило доповнення комплексу складових ґендерної політики складовою забезпечення психологічної протидії ґендерній дискримінації.Основою формування концептуальних положень ґендерної політики органів публічного управління визначено інтеграцію парадигми ґендерної рівності у процес управління персоналом. Даний вектор політики пропонується реалізувати за рахунок інституційної трансплан-тації політики ґендерного мейнстримінгу, яку проголосили більшість країн ЄС.Item Інституціоналізація медіації як ефективного інструменту врегулювання спорів з органами місцевого самоврядування: зарубіжний досвід та українські перспективи(Київ : Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2025) Яременко, О. І.; Кононенко, В. В.; Назаренко, М. О.У науковій статті здійснено ґрунтовний аналіз теоретико-правових засад застосування медіації для врегулювання публічно-правових спорів, окреслено основні тенденції її розвитку в Україні й світі та визначено ключові чинники, що впливають на інституціоналізацію цього альтернатив-ного способу розв’язання конфліктів в публічному управлінні. Особливу увагу приділено розкриттю сутності й ознак адміністративної медіації, а також наголошено на основній її відмінності від муніципальної медіації, яка характеризується специфічною сферою застосування, оскільки спрямована на вирішення спорів з органами місцевого самоврядування як суб’єктами владних повноважень. Визначено основні чинники, що ускладнюють процес інституціоналізації адміністративної медіації в Україні, серед яких: недостатній рівень обізнаності населення щодо можливостей позасудового врегулювання суперечностей; обмеженість дискреційних повноважень службовців і відсутність чітких критеріїв для встановлення умов примирення; наявність у суб’єктів владних повноважень психологічних бар’єрів, обумовле-них їхнім статусом. Також у роботі досліджено досвід інституціоналізації адміністративної (муніципальної) медіації у зарубіжних країнах, зокрема Франції, Польщі, Чехії, Великобританії та США, де ця позасудова процедура є важливим елементом системи врегулювання спорів з органами місцевого самовряду-вання. На основі проведеного аналізу визначено перспективні напрями розвитку інституту медіації в Україні. Зокрема, акцентовано увагу на доцільності: 1) закріплення на законодавчому рівні чітких процедур прове-дення муніципальної (адміністративної) медіації; 2) запозичення практики створення незалежних медіаційних центрів, які діятимуть при місцевих органах влади, але збережуть нейтральність та автономність у вирішенні спорів; 3) посилення роботи з проведення інформаційних кампаній, спрямо-ваних на підвищення обізнаності громадян щодо можливостей позасудового вирішення спорів та переваг, які вони надають; 4) врахування досвіду Польщі щодо впровадження безоплатних медіаційних послуг для громадян у конфліктах із місцевою владою.Item Перспективи розвитку земельних відносин фермерських господарств в умовах децентралізації публічної влади в Україні(Вінниця: РВВ ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2021) Зубар, І. В.; Яременко, О. І.; Онищук, Ю. В.Монографія присвячена дослідженню теоретико-категоріального змісту землі як об’єкту державного управління в умовах ринкових відносин та децентралізації публічної влади. Розкрито теоретико-методичні основи земельних ресурсів у ракурсі його сталого використання, визначено дефініції “ринок земель сільськогосподарського призначення” та “обіг земель сільськогосподарського призначення”, узагальнено означення “фермерський уклад”, вивчено теоретичні дилеми публічного управління сталим розвитком земельних відносин, що мало на меті узагальнення основних принципів підвищення результативності землекористування фермерських господарств та його оцінки. Проаналізовано структурні зміни сільськогосподарських угідь Вінниччини, проведено детальний аналіз особливостей державного управління у сфері розподілу земельного фонду та основних трендів у розрізі етапів становлення фермерського укладу на теренах області. Змодельовано кон’юнктуру майбутньої моделі ринку земель сільськогосподарського призначення в сучасних умовах децентралізації, що передбачає визначення попиту та потенційної пропозиції, ставлення селян і фермерів до процесу ринкового обігу земель. Об’єктивність виявлених проблем у механізмах державного регулювання земельних відносин та функціонуванні фермерських господарств дала підґрунтя до внесення пропозиції їх вирішення завдяки моделі кооперації, яка базується на узагальненнях від проаналізованого зарубіжного досвіду та вітчизняної логічної практикиItem Імпорт аграрної продукції в Україну в контексті забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану(2024) Яременко, О. І.; Климчук, О. В.У статті розглянуто важливість забезпечення продовольчої безпеки в Україні в умовах військового стану, коли порушення логістики та окупація частини територій значно ускладнили доступ до продовольства. Особливу увагу приділено можливостям використання альтернативних джерел енергії, таких як дигестат, для зниження собівартості виробництва та зменшення залежності від дорогих ресурсів. Згідно з дослідженнями, застосування біодобрив може підвищити врожайність до 50%, що є важливим для забезпечення стабільного постачання продовольства. Розглянуто також пропозиції щодо покращення інвестиційно-іннова-ційної діяльності в аграрному секторі, зокрема вдосконалення механізмів залучення інвестицій. Для підтримки сталості аграрного виробництва необ-хідно зосередитись на розвитку інфраструктури, модернізації тваринницьких комплексів та створенні потужностей для переробки продукції. Окремо зазна-чено важливість спрощення державних процедур щодо реєстрації пестицидів, агрохімікатів, фітосанітарних вимог, а також підтримки органічних вироб-ників. Окреслені заходи для зменшення залежності від імпорту та стимулю-вання внутрішнього виробництва, а також забезпечення продовольчої безпеки через розширення експортних можливостей. Механізми сталості агропродовольчого сектору охоплюють комплекс економічних, екологічних та соціальних стратегій, що дозволяють зберігати ресурси та забезпечувати ефективне функціонування аграрного сектору на довгострокову перспективу. Це включає зниження собівартості сільськогоспо-дарських культур через використання альтернативних джерел енергії, підви-щення якості продукції завдяки органічному землеробству, створення малих Журнал «Наукові інновації та передові технології переробних підприємств на селі для виробництва продуктів першої необхід-ності, стимулювання розвитку тваринництва, а також забезпечення аграріїв дешевими органічними добривами.Item Електронна публічна адміністрація: рефлексії для роздумів(Харків : ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2021) Яременко, О. І.; Лазор, О. Д.; Лазор, О. Я.За умов поширення мережевих інформаційно-комунікативних технологій модель New public management має замінити модель цифрового управління, головними ознаками якої є: максимальна цифровізація управлінських процесів, розвиток публічних цифрових мереж, забезпечення уніфікованої комунікації між владною адміністрацією та різними суб’єктами громадянського суспільства за допомогою електронних каналів в режимі online.Item Право на доступ до інформації: законодавчий досвід республіки Хорватія(2022-12-09) Яременко, О. І.; Цюпра, Т. В.; Yaremenko, O.I.; Tsyupra, T. V.Подібно до багатьох інших держав Південної Європи, які утворилися після розпаду колишньої Югославії, Хорватія має доволі досконале законодавство про доступ до інформації. Україна, яка займає 18 – те місце в рейтингу Центру права та демократії, може в майбутньому використати її досвід правового регулювання доступу до публічної інформації.Item Управлінські аспекти формування економіко-енергетичної безпеки України на засадах сталого розвитку(Полтава : Астрая, 2023) Климчук, О. В.; Корнійчук, О. В.; Яременко, О. І.Мета статті полягає у всебічному вивченні питань енергетичної незалежності нашої держави, розробки стратегічних аспектів становлення національної енергетичної політики на засадах сталого розвитку, нарощування темпів розвитку економіки та покращання екологічної ситуації за рахунок виробництва і споживання відновлюваних енергетичних ресурсів.Item Правові засади безпеки дитини в інформаційній сфері(Черкаси : видавець Вовчок О. Ю., 2022) Яременко, О. І.; Цюпра, Т. В.Метою даної статті є аналіз правових засад безпеки дитини в інформаційній сфері.