DSpace 8

DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:

  • easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
  • open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
  • issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI

Join an international community of leading institutions using DSpace.

The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.

  • Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
  • Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
  • Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
  • Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Photo by @inspiredimages
 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

Thumbnail Image
Item
Асирійська етнічна меншина на Вінниччині у роки незалежності
(2026) Кузьмінець, Наталія; Стадник, Олена; Kuzminets, Nataliia; Stadnyk, Olena
У статті досліджено становище та особливості розвитку ассирійської етнічної меншини на Вінниччині в роки незалежності України. Розглянуто історичні передумови формування ассирійської громади Вінниці, її професійну діяльність, особливості розселення та внутрішньої самоорганізації. Проаналізовано вплив змішаних шлюбів, асиміляційних процесів і демографічних змін на відтворення етнічної ідентичності. Окрему увагу приділено ролі релігії, родинних традицій, ассирійської мови, історичної пам'яті та культурної спадкоємності у збереженні самобутності громади. Висвітлено процес інституційного оформлення ассирійського культурного життя, зокрема створення у 2007 р. громадської організації «Вінницький обласний центр ассирійської культури та мистецтва». Визначено основні тенденції сучасного становища ассирійської громади та її місце в етнокультурному просторі Вінниччини
Thumbnail Image
Item
Старообрядницькі громади Поділля: історія формування та збереження етнокультурної самобутності
(2026) Ямковий, Артем; Yamkovyi, Artem
У статті досліджується процес виникнення та історичного розвитку старообрядницьких громад на території Поділля у XVIII – на початку XX ст. Висвітлено причини міграції старообрядців (пилипонів), напрямки їх розселення та соціально-економічну адаптацію в регіоні. Особливу увагу приділено механізмам збереження етнокультурної та релігійної самобутності подільських старообрядців через традиційне конфесійне життя, побутовий уклад та культурні консервативи
Thumbnail Image
Item
Тюркомовні вірменські колонії на теренах України
(2026) Абушов, Сеймур; Abushov, Seymur
У статті розглянуто феномен вірмено-кипчацьких громад на українських землях XVI–XVII ст. як складний історико-культурний та мовний комплекс. Висвітлено концепцію Я. Дашкевича щодо кримського походження тюркомовності вірмен та зіставлено її з наявним корпусом джерел, збережених переважно на материковій Україні. На основі джерельних свідчень обґрунтовано доцільність дослідження кавказького напряму, що передбачає вивчення контактів християнізованих кипчаків із вірменським та грузинським середовищем у XII–XIII ст.
Thumbnail Image
Item
Етапи розвитку міжетнічних відносин на Поділлі
(2026) Ціпковська, Анастасія; Tsipkovska, Anastasia
У статті розглянуто розвиток міжетнічних відносин на Поділлі від ранньомодерного часу до сьогодення. Проаналізовано співіснування етнічних спільнот у Подільській губернії, досвід Української революції 1917–1921 рр., вплив радянської національної політики та Голокосту на етнічну карту краю, а також сучасне законодавче й ідентифікаційне тло міжетнічних взаємин
Thumbnail Image
Item
Символіка населених пунктів Вінниччини та Луганщини як джерело дослідження локальної історії: порівняльний аспект
(2026) Пархоменко, Єгор; Parkhomenko, Yehor
У статті досліджено символіку населених пунктів Вінниччини та Луганщини як джерело локальної історії та здійснено порівняльний аналіз її природних, історичних, і господарських мотивів. Виявлено відмінності та особливості подільської та східноукраїнської геральдичних традицій, а також проаналізовано імперські й радянські нашарування у символіці Луганщини та її сучасне переосмислення в умовах деколонізації. Обґрунтовано потенціал місцевої символіки для вивчення історії населених пунктів і формування краєзнавчої компетентності школярів