DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Впровадження STEM-освіти в українських школах: іноземний досвід та можливості адаптації
(Київ : ФОП Жукова І. В., 2024) Нагорняк С. В.; Лісіна Л. О.
Метою статті є аналіз впровадження STEM-освіти в українських школах, вивчення міжнародного досвіду та можливості адаптації цих практик до умов вітчизняної освітньої системи. Сучасний стан STEM-освіти в Україні відповідає загальносвітовим тенденціям, орієнтуючись на інтеграцію науки, технологій, інженерії та математики в освітній процес з метою підготовки учнів до викликів та можливостей сучасного світу. Україна активно працює над впровадженням STEM-освіти, зокрема через розробку Концепції розвитку природничо-математичної освіти, що передбачає стратегію інтеграції цих дисциплін у шкільну систему. План заходів щодо реалізації цієї концепції включає вдосконалення навчальних програм, підвищення кваліфікації вчителів, розвиток інфраструктури шкіл та інтеграцію новітніх технологій в освітній процес. У цьому контексті аналіз міжнародного досвіду є важливим для визначення можливих шляхів адаптації успішних практик до українських умов. Зокрема, міжнародні стратегії демонструють ефективність проєктно-орієнтованих завдань та практичних лабораторій, що можуть бути адаптовані в Україні шляхом створення відповідних навчальних планів. Особливу увагу слід звернути на Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти. Вони надають конкретні інструкції для педагогів і адміністрацій з інтеграції STEM-дисциплін в освітній процес, що є важливим етапом у впровадженні іноземного досвіду в Україні. Однак, для успішного впровадження STEM-освіти необхідно подолати низку викликів, таких як недостатнє фінансування, відсутність належної технічної бази та методичних матеріалів. Крім того, потрібно створити умови для підвищення кваліфікації вчителів та мотивувати учнів до навчання в STEM-дисциплінах. Тому важливо проводити інформаційні кампанії та заохочувати учнів до участі в STEM-ініціативах поза межами традиційної шкільної програми. Загалом, впровадження STEM-освіти в Україні відкриває нові перспективи для розвитку інноваційного навчання та підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно вирішувати складні завдання в умовах сучасного світу.
Розвиток культорологічної компетентності засобами інтерактивних технологій навчання
(Київ : Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Загородній, С. П.; Нагорняк, С. В.; Стозуб, В. О.
Стаття присвячена актуальній темі розвитку культурологічної компетентності здобувачів вищої освіти. Автори статті обґрунтовують важливість культурологічної компетентності для особистісного і професій-ного розвитку здобувачів вищої освіти, а також розглядають можливості її розвитку за допомогою інтерактивних технологій навчання. Зазначається, що основними проблемами в розвитку культурологічної компетентності є недостатня ефективність системи освіти, нестача доступу до якісних культурних ресурсів та недостатня мотивація здобувачів освіти до вивчення культури. Охарактеризовано взаємозв’язок творчої активності здобувачів вищої освіти та культурологічної компетентності. А також описано шляхи поєднання інтерактивних технологій навчання з творчої активністю здобувачів вищої освіти. Розкрито поняття синергетичного типу мислення та його поєднання з інтерактивними технологіями навчання з метою розвитку культурологічної компетенції. Обґрунтовано, що інтерактивні технології навчання є ефективним інструментом для розвитку культурологічної компетентності. Вони створюють умови для активного залучення здобувачів вищої освіти до пізнання культурних явищ, розвитку критичного мислення, творчих здібностей та інших важливих компетентностей. У статті наведено приклади використання інтерактивних технологій навчання для розвитку культурологічної компетентності. Автори статті пропонують використовувати для цього такі технології, як освітні ігри, проблемне навчання, ситуативні завдання, проєкти, тощо. В статті описано можливість використання онлайн платформ для розвитку культурологічної компетентності, які пропонують різноманітні матеріали, що можна використовувати для вивчення різних напрямків культури, включаючи історію, мистецтво, літературу, релігію, традиції та звичаї. Наведено приклади практичної реалізації інтерактивних технологій навчання з метою розвитку культурологічної компетенції здобувачів вищої освіти.
Краєзнавство як засіб розвитку патріотичних почуттів старших дошкільників
(2024) Хромченко, Аліна; Колосова, О. В.
В статті автор розкриває важливість педагогічних умов розвитку патріотичних почуттів у старших дошкільників засобами краєзнавства. У роботі визначено сутність поняття «патріотизм», його мета, визначається роль краєзнавства як одного з дієвих засобів формування патріотичних почуттів.
Розвиток креативного мислення дітей старшого дошкільного віку
(2024) Притолюк, Ольга; Колосова,О. В.
У статті розкривається актуальність формування креативного мислення дітей старшого дошкільного віку, значимість створення певних умов, що сприяють розкриттю та реалізації творчого потенціалу дитини.
The article reveals the relevance of the formation of creative thinking of senior preschool children, the importance of creating certain conditions that contribute to the disclosure and realisation of the child’s creative potential
Гейміфікація на уроках громадянської освіти: від теорії до практичної реалізації
(Київ : Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2024) Загородній, С. П.; Нагорняк, С. В.; Ставнича, Н. О.
У статті розглядається використання гейміфікації як методу навчання у процесі вивчення дисципліни «Громадянська освіта». Досліджуються теоретичні та практичні аспекти гейміфікації та її потенційний вплив на підвищення ефективності навчання. Висвітлюються основні підходи до гейміфікації, враховуючи психологічні аспекти мотивації здобувачів освіти. Розглядаються методи ефективного використання освітніх ігор для стимулювання зацікавленості та активності здобувачів освіти у процесі вивчення дисципліни «Громадянської освіти». Аналізуються приклади використання освітніх ігор, завдань та віртуальних інструментів для досягнення конкретних навчальних цілей з громадянської освіти. Охарактеризовано методологію створення ігор, наведено їх приклади та практичне значення, а також онлай-сервіси для створення освітнього середовища гейміфікації. Наведено приклади застосування освітніх ігор в освітньому середовищі як засіб актуалізації знань здобувачів освіти. Зазначено, що впровадження вільних дебатів, як виду гейміфікації, допомагає здобувачам освіти засвоїти матеріал швидше та легше, розвинути здатність до критичного мислення, навики доведення власної думки та роботи в команді. Описано вплив візуалізації освітнього процесу на якість засвоєння матеріалізм здобувачами освіти. Проаналізовано законодавче підґрунтя формування освітнього контенту дисципліни «Громадянська освіта» та описано методологію гейміфікації описаної навчальної дисципліни. Спроектовано алгоритми створення освітніх ігор та приклади практичної реалізації наведених алгоритмів. Запропоновано теми для обговорення за технологією «вільні дебати» та наведено приклади гемплеїв окреслених тем. У статті охарактеризовано гейміфікацію освітнього процесу як інструменту для створення віртуальних світів, в яких здобувачі освіти можуть практикувати свої навички та розвивати фахові компетенції з дисципліни «Громадянська освіта».