DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Види адвентивних рослин України як індикатори ксерофілізації флори ландшафту міжзонального геоекотону "лісостеп - степ" України
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Ситник О. І.; Безлатня Л. О.; Рожі Т. А.; Sytnyk Oleksiy; Bezlatnnsa Liubov; Rozhi Tomas
У статті проаналізовано роль адвентивної фракції флори як чутливого індикатора сучасних екологічних трансформацій у межах міжзонального геоекотону «лісостеп – степ» України. Встановлено, що в умовах глобальних кліматичних змін та посилення антропогенного тиску спостерігається чітка тенденція до ксерофілізації рослинного покриву. Широке поширення видів рослин сухих місцезростань, адаптованих до дефіциту атмосферного та ґрунтового зволоження, які мають різні пристосування до несприятливих умов, передусім видів родин лободові (Chenopodiaceae) (типового представника пустельних областей), капустяні (Brassicaceae) (головним чином за рахунок інвазії родів, характерних для ксеричних територій Середземноморської та Ірано-Туранської областей) та ін. свідчить про термоксерофілізацію регіональної флори як основної тенденції її сучасного розвитку, що підтверджується змінами її таксономічної, біо-еко-ценотичної та флорогенетичної структур. Обґрунтовано використання цих видів як біоіндикаторів аридності клімату та трансформації фітобіоти в межах екотону.
Вузлові елементи екологічного каркасу як природна складова збалансованого розвитку міських ландшафтів
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Гудзевич А. В.; Поліщук В. М.; Степаненко І. О.; Hudzevych Anatoliy; Polishchuk Viktor; Stepanenko Inna
Стаття присвячена актуальній темі збереження ландшафтного й біотичного різноманіття як важливій складовій урболандшафту м. Ямпіль, що узгоджується з Міжнародною стратегію сталого розвитку й новою директивою ЄС щодо відновлення деградованих ландшафтів. Обґрунтувано ціннісну важливість осередків ландшафтного й біотичного різноманіття урбанізованого ландшафту Подільського Придністер’я як перспективних прирородоохоронних територій і основних структурних елементів локальної екомережі міста Ямпіль. На основі прийнятих критеріїв вибору виділені ключові території поділені на макро-, мезо- та міні центри з деталізацією їхньої внутрішньої структури. Здійснено їх опис і складено харатеристики цінності щодо охорони біо-, цено- та ландшафтного різноманіття. Отримані результати спрямовані на збереження та ефективне використання біотичного й ландшафтного різноманіття у поєднанні з невиснажливим використанням природних ресурсів, що є одним з головних завдань сучасного природокористування, екобезпеки та охорони природи.
Психологічні аспекти впливу тривожності на ставлення до навчання майбутніх психологів
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Бортюк, Дар’я
Проведене емпіричне дослідження підтвердило, що вплив ситуативної тривожності на майбутню професійну діяльність психологів має амбівалентний характер. Вона може обмежувати потенціал фахівця через невпевненість, але за умови розвиненої життєстійкості виступає внутрішнім ресурсом професійної адаптації. Головним результатом дослідження є підтвердження мобілізаційної ролі емоційної напруги, яка стимулює звернення до фундаментальних цінностей та формування усвідомленої автономії здобувачів. Ефективність підготовки безпосередньо залежить від здатності освітньої програми трансформувати тривожність у конструктивну професійну залученість. Перспективи подальшої роботи полягають у практичному вивченні впливу емоційних станів на мотивацію майбутніх психологів та створенні стратегій їхньої підтримки в умовах кризового середовища.
Геософія слов'янського світу
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Кисельов Ю. О.; Нікольський Є. В.; Сопов Д. С.; Kyselov Yurii; Nikolskyi Yevhen; Sopov Dmytro
Стаття присвячена геософічному осмисленню слов’янського світу як просторово-історичної реальності, що не зводиться до ідеологічних або політичних моделей єдності. Вихідною методологічною позицією є критика класичного панславізму, який інтерпретується як проєкт уніфікації, орієнтований на центр і нормативну форму. Натомість пропонується геософічний підхід, що розглядає слов’янство як поліцентричне поле споріднених геопросторів, сформованих у взаємодії ландшафту, історичного ритму, сакральної просторовості та колективної пам’яті. У статті аналізуються ландшафтні основи слов’янського світу, особливості його просторовочасової структури, а також пропонується геософічна типологія польсько-чесько-словацького, балканоіллірійського та українсько-білоруського просторів. Центральне місце посідає український людський простір, інтерпретований як простір переходу й напруги, у якому поєднуються степова відкритість, річкова зв’язаність, лісостеповий синтез і карпатська тяглість традиції. Показано, що український простір є методологічно ключовим для виявлення меж панславізму та для розуміння слов’янського різноманіття без імперського редукціонізму. У підсумку обґрунтовується теза про геософію слов’янства як аналітичну альтернативу тоталітарним ідеологічним моделям, здатну описувати співбуття просторів у світі регіонів і фронтирів.
Психологічні особливості взаємозв’язку емоційного вигорання та тривожності молоді в умовах сучасної нестабільності.
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Бурлаченко, Анастасія
На основі отриманих результатів розроблено психопрофілактичну програму, спрямовану на зниження тривожності та емоційного вигорання, розвиток навичок саморегуляції та формування стресостійкості. Програма включає тренінгові заняття з елементами когнітивно-поведінкових технік, релаксаційних вправ та розвитку копінг-стратегій. Дослідження підтвердило наявність тісного взаємозв’язку між емоційним вигоранням і тривожністю молоді. Найбільш вразливою групою є студенти денної форми навчання. Отримані результати підкреслюють необхідність провадження системних психопрофілактичних заходів у освітнє середовище. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні психологічних ресурсів стійкості молоді та розробці ефективних моделей психопідтримки в умовах тривалої соціальної нестабільності.