Фоносемантичні особливості любовної лірики Шекспіра: курсова робота

Abstract

Курсова робота присвячена вивченню любовної лірики Вільяма Шекспіра з позицій фоносемантики. У теоретичному розділі розглянуто загальні питання фоносемантики та узагальнено здобутки лінгвістів, які вивчають особливості мови сонетів Шекспіра. Дано аналіз шекспірівських сонетів: історія їх становлення, теми, відмінні риси та аналіз головних героїв. У практичному розділі пропонується фоносемантичний аналіз шести шекспірівських сонетів, три з яких адресовані чоловіку, а інші три – жінці. Розглянуто гіпотези вчених щодо реальних прототипів героїв, стосунків між поетом та молодим чоловіком, відношення поета до темної леді та щодо часу і місця подій у сонетах. Проаналізовані наголошені голосні та приголосні звуки у сонетах. Зроблено висновок, що сонети з домінуючими передніми та центральними, високими та середніми голосними, та дзвінкими приголосними, фрикативами, африкатами та аспіратами, адресовані жінці. Такі звуки також переважають у жіночому голосі. А сонети, у яких такі голосні, які є задніми та низькі; приголосні, які є глухими фрикативами, африкати та аспірати, адресовані чоловіку. Класифікацію англійських голосних та приголосних звуків ми беремо з лекцій Найджела Маска. Згідно результату фоносематичного аналізу сонет 127, 132, 141, ми не можемо визначити, до кого звертався поет, оскільки характеристики окремо жіночих чи чоловічих звуків не переважають. Лише сонет 141 був адресований жінці. Згідно результату фоносематичного аналізу сонет 17, 18, 20, ми можемо зробити висновок, що жіночі голосні звуки переважають. У випадку з приголосними ми не можемо дати однозначної відповіді, оскільки кількість жіночих та чоловічих приголосних звуків однакова.

Курсовая работа посвящена изучению любовной лирики Уильяма Шекспира с позиций фоносемантики. В теоретическом разделе рассмотрены общие вопросы фоносемантики и обобщены достижения лингвистов, изучающих особенности языка сонетов Шекспира. Дан анализ шекспировских сонетов: история их становления, темы, отличительные особенности и анализ главных героев. В практическом разделе предлагается фоносемантический анализ шести шекспировских сонетов, три из которых адресованы мужчине, а остальные три - женщине. Рассмотрены гипотезы ученых о реальных прототипах героев, отношений между поэтом и молодым человеком, отношение поэта к Темной леди и о времени и места событий в сонетах. Проанализированы ударные гласные и согласные звуки в сонетах. Сделан вывод, что сонеты с доминирующими передними и центральными, высокими и средними гласными, и звонкими фрикативами, аффрикатами и аспирантами адресованы женщине. Такие звуки также доминируют в женском голосе. А сонеты с задними и низкими гласными звуками, а также глухими фрикативными согласными, аффрикатами и аспиратами – адресованы мужчине. Классификация английских гласных и согласных звуков взята из лекций Найджела Маска. По результатам фоносематического анализа сонетов 127, 132, 141 невозможно определить, к кому обращался поэт, поскольку характеристики отдельно женских или мужских звук не преобладают. Только сонет 141 был адресован женщине. Согласно результатов фоносематического анализа сонетов 17, 18, 20 можно сделать вывод, что женские гласные звуки преобладают. В случае с согласными мы не можем дать однозначного ответа, поскольку количество женских и мужских согласных звуков одинакова.

The course work is dedicated to the study of love poetry of William Shakespeare from phono-semantic point of view. The theoretical part examines the general issues of phono-semantics and summarizes the achievements of linguists who study the features of the language in Shakespeare's sonnets. An analysis of Shakespeare's sonnets is given: the history of their creation, themes, distinctive features and main characters. The practical part offers a phono-semantic analysis of six Shakespearean sonnets, three of them address a man and the other three focus on a woman. The hypotheses of scientists about the real prototypes of the characters, the relationship between the poet and Fair Lord, poet's attitude to Dark Lady, time and place of events in the sonnets are considered. Stressed vowels and consonants in the sonnets are analysed. It is concluded that sonnets with dominant front and central, high and middle vowels, and unvoiced fricatives, affricates and aspirates are addressed to a woman. Such sounds also predominate in a female voice. And sonnets, in which vowel sounds are back and low; consonants that are voiced fricatives, affricates and aspirates, are addressed to a man. We take the classification of English vowels and consonants from Nigel Mask's lectures. According to the results of phono-sematic analysis of sonnets 127, 132, 141, we cannot determine to whom the poet addresses the poem, because neither characteristics of female nor male sounds prevail. Only sonnet 141 is addressed to a woman. According to the phono-sematic analysis of sonnets 17, 18, 20, we can draw the conclusion that female vowel sounds predominate. In case of consonants, we cannot give a definite answer, because the number of female and male consonant sounds is the same.