Фоностилістична характеристика німецькомовних емоційних висловлень (емоція страху).
| dc.contributor.author | Рябчун, Ганна | |
| dc.contributor.author | Riabchun, Hanna | |
| dc.date.accessioned | 2026-03-26T11:39:45Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description | Іноземні мови. Немецька мова. Методика. | |
| dc.description.abstract | Метою дослідження є аналіз фонетичних характеристик емоційних висловлень на прикладі базової емоції страху та визначення ролі компонентів інтонації під час вираження емоцій в спонтанному мовленні. Для вирішення проблем дослідження використано низку взаємопов'язаних методів, таких як системні, теоретичні методи (аналіз, систематизація, порівняння, класифікація наукових джерел інформації), метод отримання експериментальних даних базується на використанні загальнонаукових методів (лінгвістичного спостереження, порівняння, вимірювання), а також фонетичних методів (аудитивний, графічний і спектрографічний види аналізу), а їх опрацювання здійснюється за допомогою кількісного аналізу. Інструментальний аналіз мовленнєвого матеріалу проводився за допомогою програми PRAAT. Versus 4.5. Загалом було проаналізовано 38 синтагм. Для кожного з дикторів порівнювались фонетичні характеристики емоційно нейтрального та емоційно маркованого мовлення. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі становлено спільні та специфічні просодичні характеристики, які визначають німецьке емоційне мовлення для базової емоції «страх», представлених варіативністю тональних, динамічних та темпоральних акустичних характеристик мовлення. За допомогою аудитивного та інструментального аналізу визначено маркери емоції «страх», зокрема, встановлено, що темп мовлення дикторів стає швидшим, а інтенсивність мовлення, порівняно з емоційно нейтральним мовленням, підвищується. Помітною також є різниця у показниках паузальної організації, крутизни зміни частоти основного тону, що дозволяє стверджувати що досліджувана емоція «страху» має всі яскраво виражені відмінності у корелятах порівняно з емоційно нейтральним мовленням. У результаті проведеного аналізу можемо зробити висновок, що як в емоційно нейтральному мовленні, так і при вираженні емоції «страх», переважає проклітичний спосіб утворення ритмічних груп, а у ролі проклітиків та енклітиків можуть виступати як самостійні частини мови (іменники, займенники, дієслова, прислівники), так і службові (сполучники, прийменники тощо). Основним словом ритмічної групи переважно виступають іменник та прислівник. | |
| dc.description.abstract | The purpose of the research is to analyze the phonetic characteristics of emotional expressions on the example of the basic emotion of fear and to determine the role of intonation components in expressing emotions in spontaneous speech. To solve research problems, a number of interrelated methods were used, such as systematic, theoretical methods (analysis, systematization, comparison, classification of scientific sources of information), the method of obtaining experimental data is based on the use of general scientific methods (linguistic observation, comparison, measurement), as well as phonetic methods (auditory, graphic and spectrographic types of analysis), and their processing is carried out using quantitative analysis. Instrumental analysis of speech material was carried out using the PRAAT program Versus 4.5. In total, 38 syntagms were analyzed. The phonetic characteristics of emotionally neutral and motionally marked speech were compared for each speaker. The scientific novelty of the obtained results is determined by the fact that the work establishes common and specific prosodic characteristics that determine German emotional speech for basic emotion of fear, represented by the variability of tonal, dynamic and temporal acoustic characteristics of speech. The markers of the emotion «fear» were identified using auditory and instrumental analysis. It was found that the speakers' speech rate becomes faster and the intensity of speech increases compared to emotionally neutral speech. There is also a noticeable difference in the percentage indicators of the pause organization, and the variability of the basic speech tone frequency, which allows us to claim that the researched emotion of «fear» has all pronounced differences in correlates compared to emotionally neutral speech. As a result of the analysis, we can conclude that both in emotionally neutral speech and in the expression of the emotion «fear», the proclitic method of forming rhythmic groups prevails. Proclitics and enclitics can be different parts of speech (nouns, pronouns, verbs, adverbs, conjunctions, prepositions, etc.). The main words of a rhythmic group are mostly nouns and adverbs. | |
| dc.identifier.citation | Рябчун Г. Фоностилістична характеристика німецькомовних емоційних висловлень (емоція страху). Журнал крос-культурної освіти. Вінниця: ВДПУ, 2023. № 1. С. 16 -26 | |
| dc.identifier.other | УДК 811.112.2’342’38 | |
| dc.identifier.other | DOI: 10.31652/2786-9083-2023-1-16-26 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.vspu.edu.ua/handle/123456789/17242 | |
| dc.publisher | Вінниця: ВДПУ | |
| dc.subject | просодія | |
| dc.subject | інтонація | |
| dc.subject | емоційне мовлення | |
| dc.subject | базові емоції | |
| dc.subject | інструментальний аналіз | |
| dc.subject | prosody | |
| dc.subject | intonation | |
| dc.subject | emotional speech | |
| dc.subject | basic emotions | |
| dc.subject | instrumental analysis | |
| dc.title | Фоностилістична характеристика німецькомовних емоційних висловлень (емоція страху). | |
| dc.title.alternative | Phonostylistic characteristics of german emotional expressions (the emotion of fear) | |
| dc.type | Article |