Державне управління розвитком імпортозаміщення в системі забезпечення продовольчої безпеки України : дисертація

Abstract

Дисертаційна робота є комплексним дослідженням, у якому обґрунтовано теоретико-методологічні засади і надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державного управління розвитком імпортозаміщення як стратегічного механізму забезпечення продовольчої безпеки України, спрямованого на зменшення залежності від імпорту, підтримку внутрішнього виробництва, підвищення економічної стійкості та гарантування доступності продуктів харчування для населення. У роботі запропоновано визначення імпортозаміщення як сукупності методів та інструментів державної політики, спрямованих на скорочення залежності від імпорту через розвиток власного виробництва товарів і послуг, які раніше ввозилися з-за кордону. Основною метою цієї стратегії визначено підтримку національної економіки, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників і зменшення впливу зовнішніх економічних ризиків. Дисертантом розглянуто державне управління імпортозаміщенням у системі забезпечення продовольчої безпеки як сукупність методів, інструментів і засобів впливу, які реалізуються органами державної влади для зменшення залежності країни від імпортованих продуктів харчування шляхом стимулювання внутрішнього виробництва, підтримки національних аграрних виробників та формування самодостатності в забезпеченні продовольством для забезпечення продовольчої безпеки. Визначено, що таке управління спрямовано на досягнення продовольчої незалежності держави, зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішніми чинниками, та забезпечення економічної стабільності завдяки розвитку локального аграрного сектору. Установлено, що ефективна політика імпортозаміщення повинна враховувати не лише зменшення залежності від імпорту, але й інтеграцію у глобальну економіку. У роботі опрацьовано досвід успішних країн, які поєднують імпортозаміщення з експортною орієнтацією, що забезпечує баланс між внутрішнім розвитком і зовнішньоекономічною діяльністю. Протекціонізм охарактеризовано як дієвий інструмент захисту національних інтересів, однак дисертантом акцентовано увагу на можливих негативних наслідках надмірного обмеження зовнішніх ринків. Зазначено, що Четверта промислова революція створює нові можливості для імпортозаміщення завдяки інноваційним технологіям, які сприяють створенню продукції з високою доданою вартістю та зменшують залежність від глобальних ланцюгів постачання. Систематизовано зарубіжний досвід імпортозаміщення у продовольчій безпеці, зокрема в країнах із різним рівнем економічного розвитку. Розвинені країни, такі як Сполучені Штати Америки, Німеччина, Японія і Великобританія, успішно поєднують імпортозаміщення з розвитком експортного потенціалу. Водночас у країнах із нижчим рівнем валового внутрішнього продукту, таких як Індія чи держави Африки, виявлено виклики, пов’язані з браком інфраструктури та інвестицій. Визначено, що для досягнення продовольчої безпеки важливими є модернізація аграрного сектору, упровадження нових технологій і розвиток методів переробки та зберігання продукції. Установлено, що російська агресія суттєво вплинула на агропромислове виробництво України, спричинивши значні втрати в сфері продовольчої безпеки як на національному, так і на глобальному рівнях. У роботі розглянуто основні економічні передумови, які обумовлюють необхідність імпортозаміщення в Україні. Зокрема, проаналізовано динаміку зовнішньоторговельного балансу та залежність від імпорту продовольчих товарів, а також визначено ключові проблеми, що перешкоджають розвитку вітчизняного виробництва. Проаналізовано заходи уряду України, спрямовані на підтримку аграріїв, зокрема програми доступного кредитування і гранти для розвитку стратегічних галузей, таких як садівництво. Узагальнено, що попри значні втрати, аграрний сектор України має потенціал для відновлення та повернення на провідні позиції на світовому ринку завдяки державній підтримці і міжнародній співпраці. У роботі здійснено оцінку імпортозалежності агропродовольчого сектора України та її впливу на продовольчу безпеку. Визначено важливість стратегічного підходу до формування політики імпортозаміщення і стимулювання експорту. Проаналізовано товарну структуру торгівлі між Україною й Європейським Союзом, що надало можливість виявити значний потенціал для посилення позицій української продукції, особливо в сегментах зі стабільним або зростаючим попитом. Опрацьовано питання зростання попиту на екологічно чисті і стійкі продукти, що підкреслює необхідність розширення органічного виробництва в Україні. Установлено, що Україна залишається одним із ключових постачальників агропродовольчої продукції до Європейського Союзу, маючи значну частку у загальному імпорті цієї категорії товарів. Розглянуто торговельний баланс між Україною та Європейським Союзом у сфері сільськогосподарської продукції, який демонструє перевагу імпорту з України. Це свідчить про стратегічну важливість збереження і посилення цих позицій. Разом із тим, дисертантом визначено, що зростання експорту продукції з Європейського Союзу до України підкреслює необхідність гармонізації українських стандартів з європейськими та підвищення якості продукції відповідно до вимог споживачів. У роботі встановлено, що інституційне забезпечення управління імпортозаміщенням у контексті продовольчої безпеки України є складною системою, яка містить організаційні, правові й адміністративні механізми. Цю систему спрямовано на заміщення імпортованої агропродукції вітчизняними аналогами з метою зниження залежності від зовнішніх ринків і підвищення економічної стійкості країни. Здійснено аналіз структури управління, що надав можливість визначити ключові елементи: координацію між державними органами, науковими установами, агробізнесом і громадськими організаціями. Доведено, що політика імпортозаміщення є ефективним інструментом розвитку національної економіки та забезпечення продовольчої безпеки. Запропоновано концептуальний підхід до визначення пріоритетних імпортозамінних проєктів в агропродовольчому секторі, включно з обґрунтованим вибором імпортозамінних видів діяльності та виробництв, оцінкою потенціалу імпортозаміщення, моніторингом перебігу виконання імпортозамінного проєкту й оцінкою його ефективності. Для відбору видів діяльності обґрунтовано використання таких показників, як рівень самозабезпечення продовольством, відповідність нормативам споживання, економічна доступність продукції, а також потенціал експорту. Сформовано систему ключових показників ефективності для імпортозаміщуючих виробництв, яка охоплює економічний, соціальний, технологічний, екологічний і ринковий аспекти. Запропоновано концептуальні основи для інтеграції системного аналізу та інноваційних рішень, що сприятимуть економічній стійкості і розвитку внутрішнього ринку. Установлено, що в сучасних умовах кліматично орієнтоване імпортозаміщення є стратегічним інструментом забезпечення продовольчої безпеки й економічної стійкості України. Ця концепція базується на інтеграції екологічно сталих технологій і практик, які враховують кліматичні виклики. Запропоновано концептуальні основи Дорожньої карти розвитку кліматично орієнтованого імпортозаміщення до 2027 року. Особлива увага приділяється заходам щодо адаптації аграрного сектору до змін клімату, зменшенню вуглецевого сліду у виробництві, стимулюванню інновацій у сфері переробки та зберігання продукції. Зокрема, передбачено створення Міжвідомчого центру розвитку кліматично орієнтованого імпортозаміщення в агропромисловому комплексі, який координуватиме зусилля держави, бізнесу та науки, а також ведення Державного реєстру імпортозаміщення та кооперації. Ці інституційні механізми забезпечать ефективну координацію заходів і створять сприятливе середовище для розвитку конкурентоспроможної та стійкої агропромислової системи. У роботі визначено, що цифрова трансформація агропромислового комплексу є ключовим чинником модернізації та підвищення ефективності в умовах глобальних викликів. Використання таких технологій, як Big Data, IoT, штучний інтелект і блокчейн, надає можливість оптимізувати виробничі процеси, прогнозувати ризики, управляти ресурсами та підвищувати екологічну стійкість. Наголошено, що основними перешкодами цифровізації залишаються високі витрати на обладнання, брак кваліфікованих кадрів і слабка інфраструктура, особливо в сільській місцевості. Для подолання цих викликів запропоновано створення інституційної підтримки, розвиток стратегічних програм і формування єдиної цифрової екосистеми. Опрацьовано перспективні напрями трансформації, серед яких ‒ розвиток альтернативних джерел білка, таких як продукти з комах і рослинна сировина. Ці напрямки сприяють зниженню екологічного впливу та диверсифікації виробництва.The dissertation is a comprehensive study that substantiates the theoretical and methodological foundations and provides practical recommendations for improving state management of the development of import substitution as a strategic mechanism for ensuring food security in Ukraine, aimed at reducing dependence on imports, supporting domestic production, increasing economic stability and ensuring the availability of food for the population. The work proposes a definition of import substitution as a set of methods and instruments of state policy aimed at reducing dependence on imports through the development of domestic production of goods and services that were previously imported from abroad. The main goal of this strategy is to support the national economy, create new jobs, increase the competitiveness of domestic producers and reduce the impact of external economic risks. The dissertation examines state management of import substitution in the food security system as a set of methods, tools and means of influence that are implemented by state authorities to reduce the country's dependence on imported food by stimulating domestic production, supporting national agricultural producers and forming self-sufficiency in providing food to ensure food security. It is determined that such management is aimed at achieving food independence of the state, reducing risks associated with external factors, and ensuring economic stability through the development of the local agricultural sector. It is established that an effective import substitution policy should take into account not only reducing dependence on imports, but also integration into the global economy. The work examines the experience of successful countries that combine import substitution with export orientation, which ensures a balance between domestic development and foreign economic activity. Protectionism is characterized as an effective tool for protecting national interests, however, the dissertation focuses on the possible negative consequences of excessive restriction of foreign markets. It is noted that the Fourth Industrial Revolution creates new opportunities for import substitution due to innovative technologies that contribute to the creation of products with high added value and reduce dependence on global supply chains. Foreign experience of import substitution in food security is systematized, in particular in countries with different levels of economic development. Developed countries, such as the United States of America, Germany, Japan and the United Kingdom, have successfully combined import substitution with the development of export potential. At the same time, in countries with a lower level of gross domestic product, such as India or African countries, challenges related to the lack of infrastructure and investment have been identified. It has been determined that the modernization of the agricultural sector, the introduction of new technologies and the development of methods of processing and storage of products are important for achieving food security. It has been established that Russian aggression has significantly affected the agro-industrial production of Ukraine, causing significant losses in the field of food security both at the national and global levels. The paper examines the main economic prerequisites that determine the need for import substitution in Ukraine. In particular, the dynamics of the foreign trade balance and dependence on food imports are analyzed, and key problems that hinder the development of domestic production are also identified. The measures of the Ukrainian government aimed at supporting farmers are analyzed, in particular, affordable credit programs and grants for the development of strategic industries, such as horticulture. It is summarized that despite significant losses, the Ukrainian agricultural sector has the potential to recover and return to leading positions in the world market thanks to state support and international cooperation. The paper assesses the import dependence of Ukraine's agri-food sector and its impact on food security. The importance of a strategic approach to the formation of import substitution policies and export stimulation is determined. The commodity structure of trade between Ukraine and the European Union is analyzed, which made it possible to identify significant potential for strengthening the positions of Ukrainian products, especially in segments with stable or growing demand. The issue of increasing demand for environmentally friendly and sustainable products is addressed, which emphasizes the need to expand organic production in Ukraine. It is established that Ukraine remains one of the key suppliers of agri-food products to the European Union, having a significant share in the total import of this category of goods. The trade balance between Ukraine and the European Union in the field of agricultural products is considered, which demonstrates the advantage of imports from Ukraine. This indicates the strategic importance of maintaining and strengthening these positions. At the same time, the dissertation author determined that the growth of exports of products from the European Union of the Union to Ukraine emphasizes the need to harmonize Ukrainian standards with European ones and improve product quality in accordance with consumer requirements. The paper establishes that the institutional support for import substitution management in the context of food security in Ukraine is a complex system that includes organizational, legal and administrative mechanisms. This system is aimed at replacing imported agricultural products with domestic analogues in order to reduce dependence on foreign markets and increase the country's economic stability. An analysis of the management structure was carried out, which made it possible to identify key elements: coordination between state bodies, scientific institutions, agribusiness and public organizations. It is proven that import substitution policy is an effective tool for developing the national economy and ensuring food security. A conceptual approach to identifying priority import substitution projects in the agri-food sector is proposed, including a well-founded selection of import-substituting activities and industries, an assessment of import substitution potential, monitoring the progress of the import substitution project implementation and assessing its effectiveness. For the selection of activities, the use of indicators such as the level of food self-sufficiency, compliance with consumption standards, economic availability of products, as well as export potential is justified. A system of key performance indicators for import- substituting industries is formed, which covers economic, social, technological, environmental and market aspects. Conceptual foundations are proposed for the integration of system analysis and innovative solutions that will contribute to economic sustainability and the development of the domestic market. It is established that in modern conditions, climate-oriented import substitution is a strategic tool for ensuring food security and economic sustainability of Ukraine. This concept is based on the integration of environmentally sustainable technologies and practices that take into account climate challenges. The conceptual foundations of the Roadmap for the development of climate-oriented import substitution until 2027 are proposed. Particular attention is paid to measures to adapt the agricultural sector to climate change, reduce the carbon footprint in production, and stimulate innovations in the processing and storage of products. In particular, it is envisaged to create an Interdepartmental Center for the Development of Climate-oriented Import Substitution in the Agro-Industrial Complex, which will coordinate the efforts of the state, business and science, as well as maintain the State Register of Import Substitution and Cooperation. These institutional mechanisms will ensure effective coordination of measures and create a favorable environment for the development of a competitive and sustainable agro-industrial system. The paper identifies that the digital transformation of the agro-industrial complex is a key factor in modernization and increasing efficiency in the face of global challenges. The use of technologies such as Big Data, IoT, artificial intelligence and blockchain provides an opportunity to optimize production processes, predict risks, manage resources and increase environmental sustainability. It is emphasized that the main obstacles to digitalization remain high equipment costs, lack of qualified personnel and weak infrastructure, especially in rural areas. To overcome these challenges, the creation of institutional support, the development of strategic programs and the formation of a single digital ecosystem are proposed. Promising areas of transformation are worked out, including the development of alternative sources of protein, such as insect products and plant raw materials. These areas contribute to reducing the environmental impact and diversifying production.