Професійна мобільність як рушійна сила сучасного постіндустріального суспільства

Abstract

Реформаційні процеси в економіці країни, виникнення ринкових відносин викликали появу ринку праці, що в свою чергу спричинило конкуренцію, а відтак і безробіття. Перебіг цих процесів співпав із трансформацією індустріального суспільства у постіндустріальне, якому притаманний бурхливий розвиток інформаційних технологій, зниження ролі некваліфікованої праці та збільшення її творчої складової, підвищення ролі і значення людського фактору загалом. Одним із шляхів вдалого працевлаштування в цих умовах є формування високого рівня професійної мобільності громадянина, із врахуванням вже набутих ним компентностей в освітніх закладах будь-якого рівня. В статті здійснено аналіз основних видів мобільності: соціальної, культурної (соціокультурної), академічної, трудової, виховної – як складових професійної мобільності. Дослідження професійної мобільності в умовах сучасного постіндустріального суспільства свідчить, що вагомість її складових змінюється в залежності від стадії професіоналізації особистості, вже набутих компентностей, рівня освітнього закладу, в якому відбувається навчання, та інших чинників. Подальші дослідження мають визначити рівень професійної мобільності студентів професійно-технічних і вищих навчальних закладах, психолого-педагогічні умови її формування, що дозволить розробити професійні (науково-професійні) програми, які забезпечать відповідні компетентності.Реформаторские процессы в экономике страны, возникновение рыночных отношений привели рынке труда, что в свою очередь повлекло конкуренцию, а значит и безработицы. Течение этих процессов совпал с трансформацией индустриального общества в постиндустриальное, которому присущ бурное развитие информационных технологий, снижение роли неквалифицированного труда и увеличение ее творческой составляющей, повышение роли и значения человеческого фактора в целом. Одним из путей успешного трудоустройства в этих условиях является формирование высокого уровня профессиональной мобильности гражданина, с учетом уже приобретенных им компентностей в образовательных учреждениях любого уровня. В статье осуществлен анализ основных видов мобильности: социальной, культурной (социокультурной), академической, трудовой, воспитательной - как составляющих профессиональной мобильности. Исследование профессиональной мобильности в условиях современного постиндустриального общества свидетельствует, что значимость ее составляющих меняется в зависимости от стадии профессионализации личности, уже приобретенных компентностей, уровня образовательного учреждения, в котором происходит обучение, и других факторов. Дальнейшие исследования должны определить уровень профессиональной мобильности студентов профессионально-технических и высших учебных заведениях, психолого-педагогические условия ее формирования, что позволит разработать профессиональные (научно-профессиональные) программы, которые обеспечат соответствующие компетентности.The reform processes in the economy, the emergence of market relations challenge the labor market arising, which lads to the competition and thus an unemployment. The course of these processes to coincide with the transformation of the industrial society to the post-industrial, which is typical for the rapid development of information technology, reducing the role of unskilled labor and increasing its creative component, enhancing the role and importance of the human factor in general. The way to successful employment in these circumstances is to develo the high-level of citizens’ professional mobility, taking into account the already acquired it competence in educational institutions at all levels. An analysis of the main types of mobility: social, cultural (social and cultural), academic, labor, educational, etc. – as part of professional mobility is produced. The professional mobility research in the modern post–industrial society suggests that the ponderability of its components varies depending on the stage of professionalization of personality, the already acquired competences, the level of educational institution in which learning takes place, and other factors. The further studies should determine the investigation the professional mobility level of students that are studding atprofessional–technical establishment and higher education institutions, psycho-pedagogical conditions of its formation with the aim to develop the professional (scientific and professional) programs that will provide relevant competences .