Шістдесят тоталітарних років: зображальне мистецтво України. Кн. 1

Abstract

Монографію присвячено дослідженню українського зображального мистецтва й архітектури 1920–1980-х років – періоду вітчизняної історії, на який випали найтяжчі випробування долі: громадянська війна, боротьба з мистецькими угрупованнями, голод, Голодомор, колективізація, українізація, фізичне знищення інтелігенції, Друга світова війна, боротьба з космополітизмом, залякування творчого люду, панування соціалістичного реалізму як єдиного методу і стилю в культурі, «відлига», нонконформізм, закінчення часу тоталітарної сваволі. Автор окреслив суспільно-політичне й соціально-психологічне тло, створювану радянськими ідеологами одновекторність розвитку художньої культури та неминучу жорстку залежність митця від цих обставин. У дослідженні розкрито особливий різновид радянського мистецького тоталітаризму в Україні та його несхожість з іншими тоталітарними системами. Уперше всебічно висвітлено особливості художнього процесу в східній та центральній частині України зазначеного періоду з погляду його сприйняття митцем. Здійснено спробу спростувати міфи про відсутність опору методу соціалістичного реалізму, нав’язаному владою, упродовж зазначеного періоду. Автор показує унікальну українську ідентичність як засіб боротьби з тоталітаризмом і пояснює етимологію багатьох подій, що трапилися в цей період. Введено до наукового обігу невідомі раніше документи, художні твори тощо. У виданні репрезентовано суто авторську позицію щодо розвитку вітчизняної культури зазначеного періоду, яка може не збігатися з думками інших дослідників. Книга розрахована на мистецтвознавців, культурологів і широкий загал читачів, яким небайдужа історія українського мистецтва.The monograph is devoted to the study of Ukrainian fine art and architecture of the 1920s-1980s, a period of national history that experienced the most severe trials of fate: Civil War, struggle against artistic groups, famine, Holodomor, collectivization, Ukrainization, physical destruction of the intelligentsia, World War II, struggle against cosmopolitanism, intimidation of creative people, domination of socialist realism as the only method and style in culture, "thaw", non-conformism, and the end of the time of totalitarian arbitrariness. The author outlines the socio-political and socio-psychological background, the univectorial development of artistic culture created by Soviet ideologues, and the inevitable strict dependence of the artist on these circumstances. The study reveals a special kind of Soviet artistic totalitarianism in Ukraine and its dissimilarity to other totalitarian systems. For the first time, the peculiarities of the artistic process in the eastern and central part of Ukraine during this period are comprehensively covered in terms of its perception by the artist. An attempt is made to refute the myths about the lack of resistance to the method of socialist realism imposed by the authorities during this period. The author demonstrates the unique Ukrainian identity as a means of fighting totalitarianism and explains the etymology of many events that occurred during this period. Previously unknown documents, works of art, etc. are brought into scientific circulation. The publication presents the author's position on the development of national culture of the period, which may not coincide with the opinions of other researchers. The book is intended for art historians, cultural critics, and general readers who are interested in the history of Ukrainian art.