Становлення перфектних форм загального і подовженого видів у мові новоанглійського періоду XVI-XVIII століття: дипломна робота.

Abstract

У даній роботі через призму явищ, що відбувалися у мові ранньоновоанглійского періоду, були досліджені основні граматичні особливості перфекта у мові Вільяма Шекспіра. Таким чином, можна зробити висновок, що безпосередніми синтаксичними джерелами для утворення і розвитку перфекта в історії англійської мови були видочасові поєднання haben + Participle II. Перфектні форми починають все більш поширюватися у новоанглійській період, саме в цей час і відбувається кінцеве становлення категорії перфекта: конструкції to be + Participle II мають досить обмежену сферу вживання, а конструкції to have + Participle II представлені з усіма дієсловами і мають значення, які притаманні сучасному Present Perfect.