Археологічна спадщина П. І. Хавлюка – дослідника Східного Поділля : дисертація

Abstract

Комплексний аналіз археологічної спадщини П. Хавлюка, з одного боку, дасть змогу заповнити прогалини в розумінні історико-культурних процесів у Східному Поділлі від неолітичної до пізньосередньовічної доби, створюючи теоретичне підґрунтя для осмислення культурної наступності регіону; з іншого – посприяє ґрунтовнішому висвітленню еволюції археологічної науки, популяризації археологічних досліджень і культурної спадщини України, а також розвитку міждисциплінарної співпраці науковців. У дисертації висвітлено археологічну спадщину П. Хавлюка, представлену матеріалами розкопок і рукописним фондом, щоб охарактеризувати підходи, методи й практики науковця і систематизувати пам’ятки археології, які він дослідив. Тема дисертаційної роботи не була комплексно вивчена. Науковці використовували лише матеріали П. Хавлюка про окремі пам’ятки археології або археологічні культури. Найбільше в публікаціях згадується про слов’янські, зарубинецькі, улицькі й трипільскі об’єкти археологічної спадщини. Решта археологічних періодів до нашого дослідження залишалася маловідомою для наукової спільноти. Значна частина цитувань праць археолога припадає на історико-краєзнавчі дослідження та енциклопедичні видання. Більшість відомостей про археологічні пам’ятки на території окремих міст і сіл Вінницької обл. залишалася б невідомою без суцільних розвідок П. Хавлюка. Матеріали розвідок і розкопок з цих населених пунктів, що зберігаються у музейних фондах, досі публікуються. Значну частину джерельної бази становлять паспорти з обліку пам’яток археології Вінницької обл. Також важливими джерелами, значна частина з яких вводиться до наукового обігу вперше, є знахідки з розкопок і матеріали рукописного фонду (наукові звіти про розвідки і розкопки, щоденники, журнали обліку знахідок). Вінницький обласний краєзнавчий музей систематично публікує й експонує артефакти з розкопок П. Хавлюка. Завдання дослідження вдалося виконати відповідно до вимог загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Методики археологічних досліджень у П. Хавлюка сформувалися під керівництвом Ф. Потушняка, В. Даниленка, М. Артамонова. Систематичне використання впродовж багатьох років методу суцільної розвідки дало П Хавлюку змогу зробити значну частину наукових відкриттів. Опитування місцевих мешканців щодо наявності артефактів також дало змогу встановити розташування низки поховальних комплексів. П. Хавлюк у 1950–2001 рр. проводив систематичні археологічні розвідки на Східному Поділлі. За цей час він виявив 1039 різночасових археологічних об’єктів (стоянки, поселення, городища, могильники, курганні комплекси). Палеоліт – 2 стоянки; буго-дністровська культура доби неоліту – 14 поселень; трипільська культура – 164 поселення; доба бронзи – 59 поселень і 14 курганних комплексів; невизначеного часу – 53 курганні комплекси; передскіфський час – 85 поселень і 3 городища; скіфський час – 27 поселень, 94 курганних комплекси й 2 городища; зарубинецька культура – 81 поселення і могильник; черняхівська культура – 264 поселення й 2 могильники; ранньослов’янський час – 92 поселення; пам’ятки типу Луки-Райковецької – 23 поселення; уличі – 49 городищ і 6 поселень; пізнє середньовіччя – 5 городищ. Щодо 1039 нерухомих об’єктів археологічної спадщини, які розвідав П. Хавлюк, відома доля матеріалів з 72 пам’яток. Вони потрапили до 15 закладів: Наукові фонди Інституту археології Національної академії наук України (35%), Вінницький обласний краєзнавчий музей (21%); Тульчинський краєзнавчий музей (13%); Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (8%); Народний музей у с. Чуків (8%); Державний Ермітаж (3%). Решта матеріалів із розвіданих пам’яток (12%) – у будинках культури й шкільних музеях. Матеріали, які вчений здобув у ході розвідок та розкопок, сьогодні розподілені між кількома установами. У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї обліковано 1832 предмети (7% від загальної кількості, яка надійшла до музею та перебуває на етапі опрацювання і паспортизації), у фондах «Музею археології Вінниччини» Вінницького державного університету імені Михайла Коцюбинського зберігається 3835 предметів (14,8%) які потребують паспортизації. Загалом на сьогодні встановлено місцезнаходження 21,8% артефактів від відомого загального обсягу колекції знахідок археолога. П. Хавлюк 1955 р., після отримання першого «Відкритого листа», розпочав охоронні розкопки. Перш за все, зацікавився пам’ятками старовини на територіях майбутнього будівництва та розробки кар’єрів, тому що значні ділянки багатьох археологічних комплексів постійно руйнувались. Учений іще 1971 р. пропопонував облікувати й картографувати пам’ятки археології, що активно почалося лише 1974 р. П. Хавлюк активно брав у цій спрві участь і допомагав більшості груп із паспортизації археологічної спадщини. У 1977–1989 рр. П. Хавлюк одноосібно склав 1017 паспортів, що становить 67% від загальної кількості облікових документів. Зокрема обліковано 1977 р. – 104 об’єкти: 14 поселень буго-дністровської культури; 33 – трипільської; 3 городища передскіфського часу; 3 курганні групи скіфського часу; городище скіфського часу; 2 поселення зарубинецької культури; 13 – черняхівської; 6 поселень ранньослов’янського часу; 2 – типу Лука-Райковецька; 27 улицьких городищ. 1978 р. – 136: палеолітична стоянка; 30 поселень трипільської культури; 2 курганних комплекси; поселення пізної бронзи; 4 поселення передскіфського часу; 7 поселень та курган скіфського часу; 19 поселень зарубинецької культури; 42 поселення черняхівської культури; 20 поселень ранньослов’янського часу; 8 поселень типу Лука- Райковецька; городище уличів. 1979 р. – 57: 7 поселень трипільської культури; 8 поселень і курган епохи бронзи; 5 поселень передскіфського часу; 4 кургани та 4 поселення скіфського часу; 3 поселення зарубинецької культури; 15 поселень черняхівської культури; 8 поселень ранньослов’янського часу; 2 поселення типу Лука-Райковецька. 1980 р. – 68 об’єктів: пізньопалеолітична стоянка; 7 поселень трипільської культури; 5 поселень епохи бронзи; курган епохи бронзи; 5 поселень передскіфського часу; 13 курганних комплексів скіфського часу; поселення скіфського часу; 9 поселень зарубинецької культури; 21 поселення ранньослов’янського часу; 2 поселення типу Лука- Райковецька; 3 поселення уличів. 1981 р. – 108: 11 поселень трипільської культури; 10 – епохи бронзи; 16 – передскіфського часу; поселення та городище скіфського часу; 6 курганних комплексів скіфського часу; 39 поселень черняхівської культури; 18 – ранньослов’янського часу; поселення типу Лука- Райковецька; городище та 4 поселення уличів. 1982 р. – 111: 21 поселення трипільської культури; 12 поселень епохи бронзи; 10 – передскіфського часу; одне поселення скіфського часу; 12 курганних комплексів скіфського часу; 9 поселень зарубинецької культури; 30 – черняхівської; 12 – ранньослов’янського часу; 3 – типу Лука-Райковецька; 1 – уличів. 1984 р. – 84: 10 поселень трипільської культури; 2 курганних комплекси та 6 поселень епохи бронзи; 10 поселень передскіфського часу; недатований курган; 10 курганних комплексів скіфського часу; 4 поселення зарубинецької культури; 31 – черняхівської; 8 – ранньослов’янського часу; 1 – типу Лука-Райковецька; 1 – уличів. 1985 р. – 85: 3 поселення трипільської культури; 10 курганних комплексів і 5 поселень епохи бронзи; 2 недатовані кургани; 7 поселень передскіфського часу; 42 курганних комплекси скіфського часу; поселення зарубинецької культури; 7 поселень черняхівської; 5 – ранньослов’янського часу; 2 – типу Лука-Райковецька. 1986 р. – 83 об’єкти: 17 поселень трипільської культури; 5 – епохи бронзи; 4 недатованих кургани; 14 поселень передскіфського часу; 2 кургани та поселення скіфського часу; 9 поселень зарубинецької; 27 поселень черняхівської культури та один могильник; 2 поселення ранньослов’янського часу; городище уличів. 1987 р. – 49: 9 поселень трипільської культури; 8 недатованих курганів; 3 поселення передскіфського часу; 3 – зарубинецької культури; 26 – черняхівської. 1988 р. – 97: 14 поселень трипільської культури; 21 недатований курганний комплекс; 21 поселення передскіфського часу; 9 поселень скіфського часу; 10 – зарубинецької культури; 17 – черняхівської; 5 поселень ранньослов’янського часу. 1989 р. – 32: 3 поселення трипільської культури; 15 недатованих курганних комплексів; 2 поселення передскіфського часу; 2 – скіфського; 4 – зарубинецької культури; 6 – черняхівської. Основний період активних розкопок вченого припав на 1970-ті рр., хоча дослідження проводилися з 1956 по 2001 рр. П. Хавлюк провів розкопки на 56 об’єктах археологічної спадщини, широко охоплюючи Вінницьку обл. Дослідження були надзвичайно різнопланові за періодами: пам’ятки буго- дністровської культури (3,5%), трипільської (17,8%), передскіфського часу (5,3%), скіфського (3,5%), зарубинецької культури (14,2%), черняхівської (17,8%), ранньослов’янського часу (23,2%) та періоду Русі (16%). Під час розкопок жител, господарських споруд, ремісничих комплексів, поховальних пам’яток, знайдено понад 26 тис. предметів: кераміка, знаряддя праці, прикраси, зброя тощо. Найбільшу частку (57%) становили матеріали з пам’яток І тис. н. е., що значною мірою збігалося з плановою темою докторської дисертації дослідника. Поза її межами – передусім пам’ятки інших періодів, які вчений вивчав переважно для збереження історико-культурної спадщини. Розкопки систематично велися великими площами з детальною фіксацією знахідок, прив’язкою артефактів до конкретних квадратів і контекстів. Особлива увага приділялася документуванню розкопок. Отже, П. Хавлюк у 1950–2001 рр. зробив вагомий внесок у розвиток археології, історичного краєзнавства й пам’яткоохоронної діяльності Східного Поділля та України загалом. Значна частина науковців суттєво відзначає вагому роль археолога у досліджені зарубинецької культури, ранніх слов’ян і літописних уличів. Однак частина матеріалів та рукописна спадщина досі залишаються невідомими для наукової спільноти. Передчасна смерть ученого не дала йому змоги доопрацювати виявлений ним матеріал та належно передати спадщину учням. Робота з матеріалами П. Хавлюка триває. Наукова новизна дослідження полягає зокрема в тому, що вперше: введено до наукового обігу узагальнену інформацію про рукописну спадщину П. Хавлюка, що зберігається в колекціях різних установ; систематизовано діяльність археологічних експедицій під керівнитвом П. Хавлюка; визначено мету та методику проведення археологічних розвідок дослідника; з’ясовано концепцію археологічних досліджень П. Хавлюка на Східному Поділлі; проаналізовано форми та методи роботи археологічних загонів і експедицій під керівництвом вченого; розкрито участь П. Хавлюка у пропаганді збереження пам’яток археології й розвитку археологічного туризму. Практичне значення одержаних результатів. Автор долучився до опрацювання і систематизації матеріалів із розвідок та розкопок П. Хавлюка за 1950–2001-й рр., які зберігаються у фондах ВОКМ і МАВ ВДПУ. У 2015– 2021 рр. узагальнив та систематизував старожитності з середньотрипільських поселень, які П. Хавлюк розкопав у 1972–1973 рр. біля сіл: Борисівка, Уланівка, Сорока. Виконано графічну реконструкцію та реставрацію деяких з них. Із вищезгаданих згаданих поселень у взаємодії із дослідниками В. Косаківським та В. Корінним визначено сировину 61 знаряддя праці. Загалом із В. Косаківським та Ю. Зіньком автор дисертації два роки активно створював експозицію «Музею археології Вінниччини». Створено каталог пам’яток, які виявляв та досліджував П. Хавлюк. Введено в науковий обіг інформацію про: антропологічний матеріал із городища Сажки; колекцію старожитностей із розкопок П. Хавлюка в фондах ВОКМ та МАВ ВДПУ; висновки археолога про пам’ятки буго-дністровської й трипільської культури; методи й методики проведення археологічних розвідок вченого у 1950–1990 рр. Цю систематизовану інформацію можуть безпосередньо використати органи влади, туристичні оператори, науковці й освітяни для збереження, вивчення та популяризації археологічної спадщини Вінниччини на загальноукраїнському й міжнародному рівні. Також ці результати можна використовувати для підготовки наукових публікацій і навчальних посібників з археології Вінниччини й України загалом.A comprehensive analysis of P. Khavliuk’s archaeological heritage will, on the one hand, help fill gaps in understanding the historical and cultural processes in Eastern Podilia from the Neolithic to the late medieval period, creating a theoretical foundation for understanding the cultural continuity of the region; on the other hand, it will contribute to a more thorough coverage of the evolution of archaeological science, promotion of archaeological research and cultural heritage of Ukraine, as well as the development of interdisciplinary cooperation among scientists. The dissertation highlights P. Khavliuk’s archaeological heritage, represented by excavation materials and manuscript collections, to characterize the scientist's approaches, methods, and practices and systematize the archaeological sites he studied. The dissertation topic had not been comprehensively studied before. Scientists only used P. Khavliuk’s materials about individual archaeological sites or archaeological cultures. Publications most frequently mention Slavic, Zarubyntsi, Ulych, and Trypillian archaeological heritage objects. Other archaeological periods remained little known to the scientific community until our research. A significant portion of citations of the archaeologist’s works falls on historical and local history research and encyclopedic publications. A significant part of archaeological references among materials about the history of cities and villages in Vinnytsia region would remain unknown without P. Khavliuk’s comprehensive surveys. Materials from surveys and excavations from these settlements, stored in collections, are still being published. A significant part of the source base consists of passports for accounting archaeological sites in Vinnytsia region. Also, important sources, many of which are being introduced into scientific circulation for the first time, are represented by excavation findings and manuscript collections (scientific reports on surveys and excavations, diaries, artifact accounting journals). The «Vinnytsia Regional Museum of Local History» systematically publishes and exhibits artifacts from P. Khavliuk’s excavations. Research objectives were accomplished in accordance with general scientific and special historical methods requirements. P. Khavliuk’s archaeological research methodologies were formed under the guidance of F. Potushniak, V. Danylenko, and M. Artamonov. Systematic use of the comprehensive survey method over many years enabled P. Khavliuk to make numerous scientific discoveries. Interviewing local residents about the presence of artifacts also helped establish the location of several burial complexes. From 1950 to 2001, P. Khavliuk conducted systematic archaeological surveys in Eastern Podillia. During this time, he discovered 1,039 archaeological objects from different periods (sites, hillforts, burial grounds, burial mounds, settlements). Paleolithic – 2 sites; Bug-Dnister culture of the Neolithic period – 14 settlements; Trypillian culture – 164 settlements; Bronze Age – 59 settlements and 14 burial mound complexes; pre-Scythian period – 85 settlements and 3 hillforts; Scythian period – 27 settlements, 94 burial mound complexes and 2 hillforts; Zarubyntsi culture – 81 settlements and a burial ground; Chernyakhiv culture – 264 settlements and 2 burial grounds; Early Slavic period – 92 settlements; Luka-Raikovetska type sites – 23 settlements; Ulych – 49 hillforts and 6 settlements; Late Middle Ages – 5 hillforts. Regarding the 1,039 immovable archaeological heritage objects surveyed by P. Khavliuk, the fate of materials from 72 sites is known. They were distributed among 15 institutions: Scientific Collections of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine (35%), Vinnytsia Regional Museum of Local History (21%); Tulchyn Regional Museum (13%); Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University (8%); Folk Museum in Chukiv village (8%); State Hermitage Museum (3%). The remaining materials from surveyed sites (12%) are in cultural centers and school museums. Materials obtained by the scientist during surveys and excavations are currently distributed among several institutions. The Vinnytsia Regional Museum of Local History has registered 1,832 items (7% of the total amount received by the museum and currently being processed and documented), while the Museum of Archaeology collections at Vinnytsia State Pedagogical University store 3,835 items (14.8%) that require documentation. In total, the location of 21.8% of artifacts from the known total volume of the archaeologist’s findings collection has been established. In 1955, after receiving his first «Open Letter», P. Khavliuk began rescue excavations. He was primarily interested in ancient sites in areas of future construction and quarry development. Significant portions of many archaeological complexes were constantly being destroyed. As early as 1971, the scientist proposed registering and mapping archaeological sites, which actively began only in 1974. P. Khavliuk actively participated in this work and assisted most groups with archaeological heritage documentation. From 1977 to 1989, P. Khavliuk single-handedly compiled 1,017 (67%) of the accounting documents. The main period of active excavations by the scientist fell in the 1970’s, although research was conducted from 1956 to 2001. P. Khavliuk conducted excavations at 56 archaeological heritage sites, broadly covering the Vinnytsia region. The research was extremely diverse in terms of periods: Bug-Dnister culture sites (3.5%), Trypillian (17.8%), pre-Scythian period (5.3%), Scythian (3.5%), Zarubyntsi culture (14.2%), Chernyakhiv culture (17.8%), Early Slavic period (23.2%), and Rus period (16%). During excavations of dwellings, economic structures, craft complexes, and burial sites, over 26,000 items were found: ceramics, tools, jewelry, weapons, etc. The largest share (57%) consisted of materials from sites of the 1st millennium CE, which largely coincided with the planned topic of the researcher’s doctoral dissertation. Beyond its scope were primarily sites from other periods, which the scientist studied primarily to preserve historical and cultural heritage. Excavations were systematically conducted over large areas with detailed recording of findings, linking artifacts to specific squares and contexts. Special attention was paid to excavation documentation. Thus, from 1950 to 2001, P. Khavliuk made a significant contribution to the development of archaeology, historical local studies, and heritage protection activities in Eastern Podillia and Ukraine as a whole. Many scientists significantly note the archaeologist’s important role in researching the Zarubyntsi culture, early Slavs, and the chronicles’ Ulych tribe. However, some materials and manuscript heritage still remain unknown to the scientific community. The scientist’s premature death prevented him from completing work on the material he discovered and properly passing on his heritage to students. Work with P. Khavliuk’s materials continues. The scientific novelty of the research lies particularly in the fact that for the first time: comprehensive information about P. Khavliuk’s manuscript heritage stored in various institutions’ collections was introduced into scientific circulation; the activities of archaeological expeditions under P. Khavliuk’ leadership were summarized; the purpose and methodology of archaeological surveys by the researcher were determined; P. Khavliuk’s archaeological research concept in Eastern Podillia was clarified; forms and methods of work of archaeological teams and expeditions under the scientist’s leadership were analyzed; P. Khavliuk’s participation in promoting archaeological site preservation and developing archaeological tourism was revealed. Practical significance of the obtained results. The author contributed to processing and systematizing materials from P. Khavliuk’s surveys and excavations from 1950–2001, stored in the collections of the Vinnytsia Regional Museum of Local History and the Museum of Archaeology at Vinnytsia State Pedagogical University. In 2015–2021, he summarized and systematized antiquities from middle Trypillian settlements, which P. Khavliuk excavated in 1972–1973 near the villages of: Borysivka, Ulanivka, Soroka. Graphic reconstruction and restoration of some of them were performed. Together with V. Korinnyi and V. Kosakivskyi, the raw materials of 61 tools from the mentioned settlements were identified. Together with V. Kosakivskyi and Yu. Zinko, the dissertation author actively created the «Museum of Archaeology of Vinnytsia Region» exhibition for two years. A catalog of sites discovered and researched by P. Khavliuk was created. Information was introduced into scientific circulation about: anthropological material from Sazhky hillfort; collection of antiquities from P. Khavliuk’s excavations in the collections of Vinnytsia Regional Museum and the Museum of Archaeology at Vinnytsia State Pedagogical University; archaeologist’s conclusions about Bug-Dnister and Trypillian culture sites; methods and methodologies of the scientist’s archaeological surveys in 1950–1990. This systematized information can be directly used by authorities, tourist operators, scientists, and educators for preservation, study, and popularization of Vinnytsia region’s archaeological heritage at national and international levels. These results can also be used for preparing scientific publications and textbooks on archaeology of Vinnytsia region and Ukraine in general.