Психофізіологічні закономірності оптимізації процесу підготовки спортсменів-футзалістів на етапі попередньої базової підготовки : дисертація

Abstract

У дисертації на теоретичному рівні узагальнено та на практичному розв’язано проблему побудови програми оптимізації підготовки юних футзалістів на основі удосконалення показників психофізіологічного стану. На сучасному етапі розвитку футзалу, що позначений зростанням на міжнародній і внутрішньоукраїнській спортивній арені конкуренції, підвищенням вимог до рівня майстерності спортсмена, значно актуалізується завдання визначення функціонального потенціалу та максимального розвитку індивідуальних здібностей гравця для розкриття ним своїх можливостей у спорті в оптимальний для цього час. Психофізіологічний стан спортсмена є складовою частиною загального функціонального стану організму, який об’єднує функціональну та координаційну сторони підготовленості, серед яких виявляються психомоторні, когнітивні, індивідуально-типологічні властивості нервової системи спортсмена. В той же час, вивчення механізмів формування функціональних систем, що відповідають за формування психофізіологічного стану спортсменів у футзалі є мало вивченим навіть для професійного рівня. Мета дослідження – науково обґрунтувати побудову програми удосконалення підготовки юних футзалістів на етапі попередньої базової підготовки шляхом корекції психофізіологічного стану. Досягненню поставленої в дослідженні мети слугувало виконання таких завдань: 1) проаналізувати та систематизувати стан науково-методичної розробленості питань впливу психофізіологічного стану на підготовку юних спортсменів в ігрових видах спорту; 2) визначити психофізіологічні особливості футзалістів 13–14-ти років як основи розроблення програми оптимізації їх підготовки; 3) обґрунтувати та розробити програму оптимізації підготовки футзалістів на етапі попередньої базової підготовки на основі результатів визначення показників психофізіологічного стану; 4) визначити ефективність запропонованої програми оптимізації підготовки футзалістів на етапі попередньої базової підготовки. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес футзалістів на етапі попередньої базової підготовки. Предмет дослідження – програма оптимізації підготовки футзалістів на етапі попередньої базової підготовки з урахуванням їх психофізіологічного стану. Методи дослідження. Для виконання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань було застосовано комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, у якій відображено засадничі положення дитячо-юнацького спорту, сутність ефективних засобів, методів та організаційних форм спортивної підготовки юніорів, теоретико-методичні основи організації навчально-тренувального процесу у футзалі на етапі попередньої базової підготовки, методологію педагогічного проєктування як фундаменту створення інноваційних систем, які педагоги вважають перспективними для розв’язання проблеми підвищення якості навчально-тренувального процесу; педагогічні методи: педагогічне спостереження як емпіричний метод досліджень – для ознайомлення з організацією навчально-тренувальних занять на етапі попередньої базової підготовки, метод моделювання, який дав змогу побудувати модель програми, спрямованої на оптимізацію навчально- тренувального процесу юних футзалістів на основі корекції їх психофізіологічного стану, експеримент – констатувальний і формувальний (послідовний); психодіагностичні методи: для визначення мотивації юнаків до занять футзалом на етапі попередньої базової підготовки була використана шкала спортивної мотивації SMS ІІ, розроблена Pelletier et al.; для визначення завадостійкості – опитувальник «Завадостійкість спортсмена»; згуртованості – тест «Згуртованість спортивної команди»; тривожності – The Sport Anxiety Scale SAS (оригінальна версія) (Smith et al.); емоційної регуляції (самоефективності) – Athlete Self-Efficicy Scale SES (Koçak, 2020); рефлексивності – Опитувальник рефлективності; вольових якостей – Volitionale Komponenten im Sport (VKS) (F. Wenholde, et al., 2009); показників пам’яті – методика визначення логічної та механічної пам’яті; для визначення показників уваги – коректурна таблиця Бурдона (буквенна); медико-біологічні методи: хронорефлексометрія для визначення психомоторних здібностей (час простої зорово-моторної реакції (ПЗМР), час складної зорово-моторної реакції (СЗМР) вибору 1 елемента з 3, час реакції на об’єкт, що рухається (РРО), теппінг-тест (кисть, стопа), критична частота злиття світлових миготінь (КЧСМ) проводилася за допомогою апаратно- програмного комплексу «Психомоторика»; методи математичної статистики: оцінка нормальності статистичного розподілу даних з використанням критеріїв Шапіро-Уілка та Колмогорова-Смірнова, описова статистика (середнє арифметичне (х), похибка середнього арифметичного (݉௫), медіана (Me), нижній і верхній квартилі (25–75%), довірчий інтервал (CI)), порівняльний аналіз з використанням z-статистики непараметричного критерію Вілкоксона (W), порівняльний аналіз частотного розподілу за градаціями показників застосовували критерій однорідності χ 2 (хі-квадрат), факторний аналіз з використанням методу головних компонент і стратегією обертання референтних осей за Varimax-критерієм, кластерний аналіз за методом k-середніх. Розрахунки проводили з використанням персонального комп’ютера, зокрема програми «SPSS Statistics 17.0». Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що: уперше визначено показники психофізіологічного стану юних футзалістів 13–14 років на етапі попередньої базової підготовки; уперше теоретично обґрунтовано та розроблено програму оптимізації підготовки юних футзалістів на етапі попередньої базової підготовки шляхом корекції психофізіологічного стану, що складається з мети, завдань, принципів, форм і засобів, методів і методичних прийомів, критеріїв оцінювання, педагогічних умов реалізації її змісту навчально-тренувального процесу в річному макроциклі та експериментально перевірено її ефективність; вперше на основі кластерного та факторного аналізів виділено систему найбільш інформативних показників психофізіологічного стану юних футзалістів, які визначають успішність в ігровій діяльності; розширено та доповнено інформацію про мотиваційні, психологічні характеристики та психомоторний розвиток юних футзалістів на етапі попередньої базової підготовки; набули подальшого розвитку зміст, форми, методи і методичні прийоми, принципи корекції психофізіологічного стану юних футзалістів на етапі попередньої базової підготовки у навчально-тренувальному процесі. Практична значущість роботи полягає в розробленні програми оптимізації підготовки футзалістів на етапі попередньої базової підготовки з урахуванням їх психофізіологічного стану та моделі її впровадження в навчально-тренувальний процес, що забезпечила позитивну динаміку показників психомоторних здібностей, психоемоційного стану та технічної підготовленості юних футзалістів 13–14 років. Основні положення дисертації можуть бути використані під час викладання навчальних дисциплін «Теорія і методика командних видів спорту (футзал)» у процесі підготовки професіоналів з фізичної культури і спорту, а також у навчально- тренувальному процесі з футзалу в ДЮСШ. Результати констатувального експерименту дозволили встановити особливості структури психофізіологічного стану юних футзалістів на етапі попередньої базової підготовки: емоційно-вольовий компонент: високі показники автономної мотивації (внутрішня, інтегрована та ідентифікована регуляції); наявність двох мотиваційних профілів: самовизначеного профілю (71,67 %) і низького мотиваційного профілю (28,33 %); самооптимізація навичок відповідала високому рівню сформованості (); завадостійкість – в основному середньому (45,00%) і високому (51,67%) рівням; рефлексивність у 60,00% відповідає середньому рівню сформованості; рівень визначення згуртованості дозволив виділити два полюси – 45,00% вважають атмосферу в колективі дуже сприятливою, 36,67% вважають її трохи або зовсім несприятливою; середньогрупове значення загальної тривожності відповідало низькому (71,67%) і середньому (28,33 %) рівням; когнітивний компонент: 38,33 % юних футзалістів мали низький рівень емоційного інтелекту, що свідчить про неспроможність контролювати свої емоційні стани; 55,00 % мали низький рівень показника продуктивності уваги, 45,00 % – високий рівень помилок, 90,00 % – низький рівень точності уваги, 80,00 % – стабільності уваги, 48,33 % мали значення об’єму зорової інформації, які не відповідають нормі, така ж кількість юних футзалістів мали низький рівень швидкості обробки інформації; 26,67 % юних футзалістів 13–14 років мали нижче середнього рівень логічної пам’яті, а 95,00 % – низький і нижче середнього рівні механічної пам’яті; психомоторний компонент: юні футзалісти продемонстрували значну функціональну асиметрію між лівою та правою кінцівками та поширений дефіцит швидкості реакції, реакцій вибору та стійкості до тривалого нейропсихічного навантаження, що вказує на знижену психомоторну ефективність та вразливість до помилок під дією тривалих або складних стимулів; встановлена асиметрія (руки – 4,51%, ноги – 6,47%) та значні відмінності в часі простої реакції та реакції вибору, разом із слабкою толерантністю до тривалої інтенсивної роботи та великою часткою тих, хто демонструє низькі/нижче середнього показники реакції на світлові, звукові подразники, реакції вибору та критичної частоти світлових мерехтінь, демонструють як латеральний дисбаланс, так і порушення швидкості/витривалості сенсомоторної обробки – фактори, які погіршують продуктивність та збільшують ризик помилок під час тривалої роботи у стресових умовах; компонент ігрової (технічної) компетентності: 21,67 % юних футзалістів на етапі попередньої базової підготовки мали поганий і нижче середнього рівні сформованості базових технічних навичок, така ж частка (21,67 %) мала середній рівень, що вказує, в загальному, не недостатній рівень технічної підготовленості, а 57,67 % мали вище середнього, добрий і дуже добрий рівні, що засвідчує про неоднорідність досліджуваного контингенту за рівнем технічної підготовленості. Розроблена програма оптимізації підготовки юних футзалістів 13–14 років шляхом корекції психофізіологічного стану, яка містила мету, завдання, етапи, педагогічні умови, принципи, методи і методичні прийоми, блоки вправ психофізіологічного спрямування для різних етапів річного макроциклу (підготовчого, основного і перехідного) та частин тренувального заняття (підготовчої, основної, заключної), а також критерії ефективності (показники психомоторного, когнітивного, емоційно-вольового компонентів, особистісних якостей, технічної підготовленості). Примірні модельні комплекси вправ враховували вікові особливості та рівень підготовленості юних футзалістів, етапи макроциклу, їх мету та завдання, а також розподіл та інтенсивність навантажень у кожному з них, результати факторного аналізу та були спрямовані на підвищення швидкості та точності реагування, розвиток диференціювання просторово-часових і часових характеристик руху, властивостей пам’яті й уваги, оптимізацію емоційних станів, виховання вольових якостей та підтримання інтересу до занять футзалом. Використання в тренувальному процесі юних футзалістів засобів цілеспрямованого розвитку психологічних якостей, прийомів оптимізації психоемоційного стану забезпечило більш високі темпи приросту показників емоційно-вольового компоненту: середньогрупові значення показників самооптимізації зросли з 65,75 до 74,28 ум.од. (Z = 4,644; p = 0,000), самоблокування – знизилися з 9,98 до 8,23 ум.од. (Z = 6,348; p = 0,000), дефіциту активності – з 5,62 до 3,18 ум.од. (Z = 5,130; p = 0,000) та втрати фокусу – 5,63 до 2,62 ум.од. (Z = 5,103; p = 0,000); показника завадостійкості зросло з 50,67±0,480 до 52,10±0,410 (Z = 2,302; p = 0,021); показника рефлективності з 78,98±1,433 бала на початку експерименту до 85,32±0,769 бала наприкінці (Z = 3,404; p = 0,001); показника самоефективності (емоційної регуляції) зросло з 3,70±0,069 бала до 3,90±0,059 бала (Z = 6,111; p = 0,000); загальної тривожності статистично значуще зменшилося з 34,62±1,276 бала до 29,21±1,092 (Z = 5,223; p = 0,000). Результатом застосування в тренувальному процесі юних футзалістів засобів цілеспрямованого розвитку когнітивних процесів стали статистично значуще вищі середньогрупові значення показників механічної пам’яті, значення якої зросло з 2,37±0,170 бала до 4,72±0,137 бала (Z = 5,678; p = 0,000), логічної пам’яті, значення якої зросло з 6,02±0,267 бала до 7,37±0,161 балів (Z = 5,739; p = 0,000); продуктивності (об’єму)уваги – з 843,00±17,134 символів до 910,6±19,160 символів (Z = 4,148; p = 0,000), коефіцієнта точності уваги – з 0,48±0,011 до 0,59±0,014 (Z = 5,920; p = 0,000), коефіцієнта розумової ефективності – з середнього значення – з 417,16±16,164 до 558,13±21,698 (Z = 5,670; p = 0,000), концентрації уваги – з 53,44±1,085% до 54,62±1,145% (Z = 2,935; p = 0,003), стабільності концентрації уваги – з 27,52±4,081 до 172,32±26,827 (Z = 6,414; p = 0,000), середнього об’єму візуальної інформації – з 500,41±10,173 до 540,54±11,373 символів (Z = 4,148; p = 0,000), швидкості обробки інформації – з 0,804±0,028 до 1,057±0,022 символів (Z = 6,178; p = 0,000), а також зменшенні значення кількості помилок з 40,75±4,527 до 11,77±1,867 (Z = 6,142; p = 0,000); інтегрального показника емоційного інтелекту – з 43,42±1,457 до 52,95±1,702 (Z = 6,482; p = 0,000). Результатом упровадження комплексу вправ із використанням відео- та аудіосигналів, методичних підходів із введенням різного роду обмежень під час виконання вправ основної частини, гейміфікації навчально- тренувального процесу стало статистично значуще зростання показників психомоторики: час реакції на світловий подразник правою і лівою руками зменшився з 0,269±0,0115 с до 0,225±0,0082 с (Z = 5,633; p = 0,000) та з 0,279±0,0115 с до 0,230±0,0084 с (Z = 5,654; p = 0,000) відповідно; час реакції на звуковий подразник правою і лівою руками – з 0,254±0,0110 с до 0,221±0,0081 с (Z = 5,014; p = 0,000) та з 0,260±0,0109 с до 0,225±0,0081 с (Z = 5,246; p = 0,000); час реакції на об’єкт, що рухається, правою і лівою руками – з 0,032±0,0001 с до 0,028±0,0001 с (Z = 5,431; p = 0,000) і з 0,040±0,0001 с до 0,033±0,0001 с (Z = 5,234; p = 0,000); час реакції вибору 1-3 (слова) правою і лівою руками – з 0,502±0,0097 с до 0,464±0,0089 с (Z = 5,223; p = 0,000) та з 0,515±0,0099 с до 0,472±0,0089 с (Z = 5,272; p = 0,000); час реакції вибору 1-3 (предмети) правою і лівою руками – з 0,406±0,0098 с до 0,347±0,0081 с (Z = 5,718; p = 0,000) та з 0,414±0,0098 с до 0,353±0,0082 с (Z = 5,739; p = 0,000); швидкість теппінг-тесту правою і лівою сторонами зросла з 171,8±2,78 уд.·с-1 до 180,0±2,54 уд.·с-1 (Z = 4,634; p = 0,000) та з 165,0±2,65 уд.·с-1 до 175,2±2,62 уд.·с-1 (Z = 4,901; p = 0,000); час реакції на світловий подразник правою і лівою ногами зменшився з 0,329±0,0086 с до 0,302±0,0076 с (Z = 4,686; p = 0,000) та з 0,355±0,0110 с до 0,320±0,0088 с (Z = 4,711; p = 0,000); час реакції на звуковий подразник правою і лівою ногами – з 0,306±0,0091 с до 0,290±0,0087 с (Z = 3,554; p = 0,000) та з 0,320±0,0093 с до 0,304±0,0091 с (Z = 3,216; p = 0,000); швидкість теппінг-тесту правою і лівою ногами зросла 42,22±1,462 уд.·с-1 до 45,52±1,384 уд.·с-1 (Z = 5,372; p = 0,000) та з 39,40±1,375 уд.·с-1 до 43,87±1,342 уд.·с-1 (Z = 5,327; p = 0,000); критичної частоти злиття світлових миготінь (для червоного світла) зросла з 36,88±0,667 с-1 до 40,20±0,540 с-1 для правого ока Z = 5,282; p = 0,000) і з 36,32±0,609 с-1 до 39,80±0,563 с-1 для лівого ока Z = 5,576; p = 0,000). Застосування комплексного підходу щодо удосконалення психофізіологічної складової підготовки юних футзалістів в авторської програмі суттєво підвищило рівень їх технічної підготовленості: середньогрупові значення часу, затраченого на тест без врахування помилок, зменшилося з 19,31±0,429 с до експерименту до 17,03±0,365 с (Z = 6,736; p = 0,000); штрафного часу – зменшилося з 4,89±0,390 с до 2,30±0,139 с (Z = 4,623; p = 0,000), загального часу виконання тесту YFSTB – з 24,19±0,719 с до 19,33±0,388 с (Z = 6,736; p = 0,000). Отримані нами результати можуть стати основою для майбутніх наукових розвідок щодо планування та організації начально-тренувального процесу футзалістів на різних етапах спортивної підготовки в річному макроциклі.Dissertation for higher education, Doctor of Philosophy, specialty 017 Physical Education and Sports. Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Vinnytsia, 2026. The thesis at its theoretical level summarizes and at its practical level solves the problem of building the program for optimizing the training of young futsal players based on improving the psychophysiological state indicators. At the current stage of futsal development, which is marked by the growth of competition in the international and domestic sports arena, also by increasing requirements for the skill level of an athlete, the task of determining the functional potential and maximum development of the player’s individual abilities is significantly actualized in order to reveal his capabilities in sports on the optimal time for this. The psychophysiological state of an athlete is a component of organism general functional state, which combines the functional and coordination aspects of preparedness, among which psychomotor, cognitive, individual-typological properties of the athlete’s nervous system are revealed. At the same time, the study of the mechanisms of functional systems formation, responsible for the formation of athletes’ psychophysiological state in futsal is insufficiently studied even at the professional level. The purpose of the study is to scientifically substantiate the construction of a program for improving the young futsal players training at the stage of preliminary basic training by correcting the psychophysiological state. The achievement of the goal set in the study was performed by the following tasks: 1) to analyze and systematize the state of scientific and methodological development of issues of psychophysiological state influence on the training of young athletes in game sports; 2) to determine the psychophysiological features of futsal players aged 13–14 as the basis for developing the program to optimize their training; 3) to substantiate and develop the program to optimize the training of futsal players at the stage of preliminary basic training based on the results of psychophysiological state indicators; 4) to determine the effectiveness of the proposed program to optimize the futsal players training at the stage of preliminary basic training. The object of the study is the educational and training process of futsal players at the stage of preliminary basic training. The subject of the study is the program to optimize the futsal players training at the stage of preliminary basic training, taking into account their psychophysiological state. Research methods. To fulfill the tasks set in the thesis research, a set of research methods was applied: theoretical analysis of professional scientific and methodological literature, which reflects the fundamental provisions of children's and youth sports, the essence of effective means, methods and organizational forms of junior sports training, theoretical and methodological foundations of organizing the educational and training process in futsal at the stage of preliminary basic training, pedagogical design methodology as the foundation for creating innovative systems that teachers consider prospective for solving the problem of improving the educational and training process quality; pedagogical methods: pedagogical observation as an empirical research method was applied to familiarize yourself with the organization of educational and training classes at the stage of preliminary basic training, the modeling method, which made it possible to build a model of a program aimed at optimizing the educational and training process of young futsal players based on the correction of their psychophysiological state, the experiment, namely ascertaining and formative (sequential); psychodiagnostic methods: to determine the motivation of young men to play futsal at the stage of preliminary basic training, the SMS II sports motivation scale, developed by Pelletier et al., was used; to determine resilience was used the Athlete’s Resilience Questionnaire; for cohesion was used the Sports Team Cohesion test; for anxiety was used The Sport Anxiety Scale SAS (original version) (Smith et al.); for emotional regulation (self-efficacy) was used Athlete Self-Efficicy Scale SES (Koçak, 2020); for reflexivity was used Questionnaire of reflexivity; for volitional qualities was used Volitionale Komponenten im Sport (VKS) (F. Wenholde, et al., 2009); for memory indicators was used method for determining logical and mechanical memory; for determining attention indicators was used Bourdon correction table (letter); biomedical methods: chronoreflexometry to determine psychomotor abilities (simple visual-motor reaction time (SVR), complex visual-motor reaction time (CVR) of choosing 1 element out of 3, reaction time to a moving object (MRO), tapping test (hand, foot), critical frequency of light flashes merging (CFL) was carried out using the hardware and software complex "Psychomotorics"; statistics methods: assessment of data normality distribution using the Shapiro-Wilkie and Kolmogorov-Smirnov criteria, descriptive statistics (mean (х), standard error (݉௫), median (Me), lower and upper quartiles (25–75%), confidence interval (CI)), comparative analysis using z-statistics of the nonparametric Wilcoxon test (W), comparative analysis of frequency distribution by gradations using the χ2 (chi- square) criterion, factor analysis using the principal components analysis withvarimax rotation, cluster analysis using the k-means method. Calculations were performed using a personal computer, in particular the SPSS Statistics 17.0 program. The scientific novelty of the thesis work is is determined by the fact that for the first time: the indicators of the psychophysiological state of young futsal players aged 13–14 years at the stage of preliminary basic training were determined; the program for optimizing the young futsal players training at the stage of preliminary basic training by correcting the psychophysiological state was theoretically substantiated and developed, which covers the goal, tasks, principles, forms and means, methods and methodological techniques, assessment criteria, pedagogical conditions for implementing its content of the educational and training process in the annual macrocycle and its effectiveness was experimentally verified; based on cluster and factor analyses, a system of the most informative indicators of the psychophysiological state of young futsal players, which determine success in game activity was identified; information on the motivational, psychological characteristics and psychomotor development of young futsal players at the stage of preliminary basic training was expanded and supplemented; the content, forms, methods and methodological techniques, principles of correcting the psychophysiological state of young futsal players at the stage of preliminary basic training in the educational and training process received further development. The practical significance of the study lies in the development of a program for optimizing the futsal players training at the stage of preliminary basic training, taking into account their psychophysiological state and a model for its implementation in the educational and training process, which ensured positive dynamics of psychomotor abilities indicators, psychoemotional state and technical preparedness of young futsal players aged 13–14. The main provisions of the thesis can be used when teaching the academic disciplines «Theory and methodology of team sports (futsal)» in the process of training professionals in physical culture and sports, as well as in the educational and training process in futsal in youth sports schools. The results of the ascertaining experiment allowed us to establish the features of the psychophysiological state structure of young futsal players at the stage of preliminary basic training. Emotional-volitional component that is high indicators of autonomous motivation (internal, integrated and identified regulation); the presence of two motivational profiles: a self-determined profile (71,67%) and a low motivational profile (28,33%); self-optimization of skills corresponded to a high level of formation (); resilience to mainly average (45,00%) and high (51,67%) levels; reflexivity in 60,00% corresponds to an average level of formation; the level of determination of cohesion allowed us to distinguish two poles where 45,00% consider the atmosphere in the team to be very favorable, 36,67% consider it to be slightly or completely unfavorable; the average group value of general anxiety corresponded to low (71,67%) and average (28,33%) levels; as for cognitive component 38,33% of young futsal players had a low level of emotional intelligence, which indicates an inability to control their emotional states; 55,00% had a low level of attention productivity, 45,00% had a high level of errors, 90,00% had a low level of attention accuracy, 80,00% had attention stability, 48,33% had values of the volume of visual information that do not meet the norm, the same number of young futsal players had a low level of information processing speed; 26,67% of young futsal players aged 13–14 had a below-average level of logical memory, and 95,00% had a low and below-average levels of mechanical memory; as for psychomotor component young futsal players demonstrated significant functional asymmetry between the left and right limbs and a widespread reaction speed deficit, choice reactions and resistance to prolonged neuropsychic load, which indicates reduced psychomotor efficiency and vulnerability to errors under the influence of prolonged or complex stimuli; established asymmetry (hands – 4,51%, legs – 6,47%) and significant differences in simple reaction time and choice reaction, together with poor tolerance to prolonged intensive work and a large proportion of those who demonstrate low/below average response rates to light, sound stimuli, choice reactions and critical flicker fusion frequency (CFF), demonstrate both lateral imbalance and impaired speed/endurance of sensorimotor processing, which are the factors that impair performance and increase the risk of errors during prolonged work under stressful conditions; as for technical competence 21,67% of young futsal players at the stage of preliminary basic training had a poor and below average level of basic technical skills, the same proportion (21,67%) had an average level, which in general indicates insufficient level of technical preparedness, and 57,67% had above average, good and very good levels, which indicates the heterogeneity of the studied contingent in terms of technical preparedness level. There was developed a program to optimize the training of young futsal players aged 13–14 by correcting the psychophysiological state, which included the goal, tasks, stages, pedagogical conditions, principles, methods and methodological techniques, blocks of psychophysiological exercises for different stages of the annual macrocycle (preparatory, main and transitional) and parts of training session (preparatory, main, final), as well as efficiency criteria (indicators of psychomotor, cognitive, emotional-volitional components, personal qualities, technical preparedness). The exemplary model exercise complexes took into account the age characteristics and level of preparedness of young futsal players, macrocycle stages, their goal and objectives, as well as the distribution and loads intensity in each of them, the results of factor analysis, and were aimed at increasing the response speed and accuracy, developing the differentiation of spatial-temporal and temporal characteristics of movement, the features of memory and attention, optimization of emotional states, cultivating strong-willed qualities and maintaining interest in futsal. The use of means of psychological qualities targeted development, methods of optimizing the psycho-emotional state in the training process of young futsal players ensured higher growth rates of the emotional-volitional component indicators: the average group values of self-optimization indicators increased from 65,75 to 74,28 c.u. (Z = 4,644; p = 0,000), self-blocking decreased from 9,98 to 8,23 c.u. (Z = 6,348; p = 0,000), activity deficit decreased from 5,62 to 3,18 c.u. (Z = 5,130; p = 0,000) and loss of focus from 5,63 to 2,62 c.u. (Z = 5,103; p = 0,000); the resilience index increased from 50,67±0,480 to 52,10±0,410 points (Z = 2,302; p = 0,021); the reflectivity index from 78,98±1,433 points at the beginning of the experiment to 85,32±0,769 points at the end (Z = 3,404; p = 0,001); self-efficacy increased from 3,70±0,069 points to 3,90±0,059 points (Z = 6,111; p = 0,000); general anxiety decreased from 34,62±1,276 points to 29,21±1,092 (Z = 5,223; p = 0,000). The result of using cognitive development tools in the training process of young futsal players was statistically significantly higher average group values of mechanical memory indicators, the value of which increased from 2,37±0,170 points to 4,72±0,137 points (Z = 5,678; p = 0,000), logical memory, the value of which increased from 6,02±0,267 points to 7,37±0,161 points (Z = 5,739; p = 0,000); attention productivity from 843,00±17,134 symbols to 910,6±19,160 symbols (Z = 4,148; p = 0,000), attention accuracy coefficient from 0,48±0,011 to 0,59±0,014 (Z = 5,920; p = 0,000), mental efficiency coefficient from 417,16±16,164 to 558,13±21,698 (Z = 5,670; p = 0,000), attention concentration from 53,44±1,085% to 54,62±1,145% (Z = 2,935; p = 0,003), attention concentration stability from 27,52±4,081 to 172,32±26,827 (Z = 6,414; p = 0,000), the average volume of visual information from 500,41±10,173 to 540,54±11,373 characters (Z = 4,148; p = 0,000), the speed of information processing from 0,804±0,028 to 1,057±0,022 characters (Z = 6,178; p = 0,000), as well as a decrease in the number of errors from 40,75±4,527 to 11,77±1,867 (Z = 6,142; p = 0,000); the integral indicator of emotional intelligence from 43,42±1,457 to 52,95±1,702 (Z = 6,482; p = 0,000). The result of the implementation of exercises set using video and audio signals, methodological approaches with the introduction of various restrictions during the execution of main part exercises, and gamification of the educational and training process was a statistically significant increase in psychomotor performance: the reaction time to a light stimulus with the right and left hands decreased from 0,269±0,0115 s to 0,225±0,0082 s (Z = 5,633; p = 0,000) and from 0,279±0,0115 s to 0,230±0,0084 s (Z = 5,654; p = 0,000), respectively; reaction time to a sound stimulus with the right and left hands from 0,254±0,0110 s to 0,221±0,0081 s (Z = 5,014; p = 0,000) and from 0,260±0,0109 s to 0,225±0,0081 s (Z = 5,246; p = 0,000); reaction time to a moving object with the right and left hands from 0,032±0,0001 s to 0,028±0,0001 s (Z = 5,431; p = 0,000) and from 0,040±0,0001 s to 0,033±0,0001 s (Z = 5,234; p = 0,000); reaction time of choice 1-3 (words) with the right and left hands from 0,502±0,0097 s to 0,464±0,0089 s (Z = 5,223; p = 0,000) and from 0,515±0,0099 s to 0,472±0,0089 s (Z = 5,272; p = 0,000); reaction time of choice 1-3 (objects) with the right and left hands from 0,406±0,0098 s to 0,347±0,0081 s (Z = 5,718; p = 0,000) and from 0,414±0,0098 s to 0,353±0,0082 s (Z = 5,739; p = 0,000); the speed of the tapping test on the right and left sides increased from 171,8±2,78 beats·s-1 to 180,0±2,54 beats·s-1 (Z = 4,634; p = 0,000) and from 165,0±2,65 beats·s-1 to 175,2±2,62 beats·s-1 (Z = 4,901; p = 0,000); the reaction time to the light stimulus on the right and left legs decreased from 0,329±0,0086 s to 0,302±0,0076 s (Z = 4,686; p = 0,000) and from 0,355±0,0110 s to 0,320±0,0088 s (Z = 4,711; p = 0,000); reaction time to a sound stimulus with the right and left legs from 0,306±0,0091 s to 0,290±0,0087 s (Z = 3,554; p = 0,000) and from 0,320±0,0093 s to 0,304±0,0091 s (Z = 3,216; p = 0,000); the speed of the tapping test with the right and left legs increased from 42,22±1,462 beats·s-1 to 45,52±1,384 beats·s-1 (Z = 5,372; p = 0,000) and from 39,40±1,375 beats·s-1 to 43,87±1,342 beats·s-1 (Z = 5,327; p = 0,000); the critical frequency of light flicker fusion (for red light) increased from 36,88±0,667 s-1 to 40,20±0,540 s-1 for the right eye Z = 5,282; p = 0,000) and from 36,32±0,609 s-1 to 39,80±0,563 s-1 for the left eye Z = 5,576; p = 0,000). The use of author's program comprehensive approach to improving the psychophysiological component of training of young futsal players significantly increased the level of their technical preparedness: the average group values of the time spent on the test without taking into account errors decreased from 19,31±0,429 s before the experiment to 17,03±0,365 s (Z = 6,736; p = 0,000); penalty time decreased from 4,89±0,390 s to 2,30±0,139 s (Z = 4,623; p = 0,000), the total time of the YFSTB test from 24,19±0,719 s to 19,33±0,388 s (Z = 6,736; p = 0,000). The obtained results can become the basis for future scientific research on planning and organizing the initial training process of futsal players at different stages of sports training in the annual macrocycle.