Факультет права, публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/679f6d45-111b-4d96-8e48-13b1d8f93e4b
Browse
51 results
Search Results
Item Теоретичні підходи до формування ґендерної політики в публічному управлінні(2022) Яременко, О. І.; Намазова, Ю. І.Стаття присвячена аналізу наукових підходів до визначення пріоритетних напрямків ґендерної політики у публічному управлінні. Презентовано думку, що процес реалізації громадянами своїх прав і свобод супроводжується дихотомічною проблемою породженою стереотипами, основаними на дискримінації за статтю. Системний характер даної проблеми у соціальній взаємодії, вбачається у формуванні цілої системи ґендерних дискримінант, які стають основою для статусних обмежень серед жінок, у тому числі в публічному управлінні. Визначено, що імплементація парадигми ґендерної паритетності в публічному управлінні в Україні обмежена сьогодні певними бар’єрами у системі державного управління. Основною із перепон вбачається відсутність правового механізму забезпечення принципу рівноправності жінок та чоловіків. З метою окреслення концептуальних принципів парадигми ґендерної рівності в публічному управлінні, проаналізовано сутнісні наукові підходи до категорії «публічне управління». Визначено, що дане поняття в українському законодавстві офіційно не закріплено. Це визнано причиною заміни його терміном «державне управління», що пояснюється як груба помилка. Авторами наголошено на важливості розмежування понять «державна влада» і «публічна влада». Термін «публічне управління» пропонується розглядати як дифузію державного і громадського управління, консолідованих спільними публічними інтересами, цілями і завданнями. Головним принципом публічного управління запропоновано вважати реалізацію гарантованого Конституцією права здійснювати народом його владних повноважень через сформовані органи законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, спеціальних державних служб та інститутів громадянського суспільства. Публічність управління розглядається як пріоритетність демократичних цінностей, принципів верховенства права, пова-ги до гідності людини, недискримінації, рівності, справедливості, безпеки, ефективності. Відповідно паритетність представництва жінок в органах публічної влади розглядається у ролі одного з індикаторів рівня демократизації суспільства.У статті, на основі критичного аналізу наукових позицій учених, узагальнено основні напрями ґендерної політики в публічному управлінні на національному, регіональному та місцевому рівнях. Ефективність даної політики пропонується визначати за трьома основними показниками: паритет під час прийняття рішень органам публічного управління; механізмами і методами реалізації ґендерної рівності; ступінь рівності у всіх сферах публічної діяльності. Важливим нововведенням у ґендерній політиці публічного управління авторами розглядається практика медіації у ґендерно-чутливих публічних сферах.Item Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні: світові тенденції та вітчизняна специфіка(Вінниця : ВДПУ, 2024) Карпенко, О. В.Бюрократія − це система, яка базується на спеціальному чиновницькому апараті, який покликаний здійснювати державне управління. Це поняття часто має негативне забарвлення і асоціюється з паперовою бюрократією, неефективністю управління та затягуванням адміністративних процесів. Основні риси бюрократії включають ієрархічну структуру апарату державного управління, підпорядкування працівників, спеціалізацію та поділ за функціями, систему процедур та правил, кар’єрний розвиток на основі вмінь і досвіду, оцінку продуктивності праці за обсягом роботи, регламентованість комунікацій та визначені цілі державного чи організаційного утворення.Item Теоретико-методичні засади формування ґендерної політики органів публічного управління(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Яременко, О. І.; Намазова, Ю. І.Стаття присвячення науковому обґрунтуванню концептуальних підходів до формування ґендерної політики в публічному управлінні, націленої на забезпечення паритетності жінок і чоловіків у процесі прийняття рішень.Прогнозується, що пролонгована в часі відсутність адекватної ґендерної політики у сфері державного управління може призвести до активної конфронтації статей у суспільно-політичному житті. Здійснено оцінку теоретичних засад сучасної державної ґендерної полі-тики в Україні, у результаті чого виявлено наявність традиційно-неформальних ієрархічних норм та ґендерних дискримінант жінок, що породжує упередженість оцінок їх здібностей супроводжених негативними очікуваннями від результатів праці. Даний факт пояснюється присутністю у соціумі історично сформованої атрибутивної ґендерної стереотипізації, яка характеризується умовно ессенціальним характером, із чого зроблено висновки про складність здійснення державного регулювання даних явищ. Це рекомендується врахувати при формуванні ґендерної політики в публічному управлінні. У статті сформовано концептуальний перелік структурних елементів ґендерної політики органів публічного управління. Додатково узагальнено набір відповідних ґендерних дискримінант, перешкоджаючих паритетному представництву жінок у сфері політики і публічного управління. Даний перелік доповнено малодослідженими формами такими як «сексизм» та «ґендерна сегрегація». Визначено, що комплекс описаних бар’єрів у органах публічного управління чинить на їх працівниць значний психологічний тиск, що обумовило доповнення комплексу складових ґендерної політики складовою забезпечення психологічної протидії ґендерній дискримінації.Основою формування концептуальних положень ґендерної політики органів публічного управління визначено інтеграцію парадигми ґендерної рівності у процес управління персоналом. Даний вектор політики пропонується реалізувати за рахунок інституційної трансплан-тації політики ґендерного мейнстримінгу, яку проголосили більшість країн ЄС.Item Кабінет Міністрів України у системі органів публічної влади в Україні(Вінниця : ВДПУ, 2024) Перевертана, Я. Г.Дослідження присвячено аналізу ролі, функцій та перспектив реформування Кабінету Міністрів України в системі органів публічної влади. У першому розділі розглянуто правове та конституційне забезпечення Кабінету Міністрів, а також його організаційну структуру та компетенції. У другому розділі проаналізовано ефективність роботи Кабінету Міністрів та його взаємодію з іншими державними органами. Третій розділ спрямований на визначення шляхів оптимізації структури уряду та зміцнення координації між виконавчою владою, парламентом та місцевими органами. У результаті зроблено висновки про важливість реформи Кабінету Міністрів для підвищення ефективності державного управління та забезпечення узгодженої політики на різних рівнях влади.Item Ефективні практики публічного управління(Вінниця : ВДПУ, 2024) Науменко, П. С.У кваліфікаційній роботі на теоретичному і практичному рівнях досліджено ефективні практики публічного управління як засіб забезпечення сталого розвитку суспільства. Окреслено концептуальні засади, критерії та принципи ефективності в управлінських процесах, які відповідають сучасним викликам. Проведено аналіз національного та міжнародного досвіду впровадження інноваційних підходів до публічного адміністрування, зокрема, у сфері цифровізації, децентралізації та євроінтеграції. Визначено ключові фактори, які впливають на результативність управлінських рішень, та запропоновано методологію оцінювання ефективності їх реалізації в умовах трансформаційних змін. Досліджено взаємозв’язок між процесами реформування публічного управління та їх впливом на зміцнення інституційної спроможності органів публічної влади в Україні. Встановлено специфіку функціонування управлінських систем в умовах глобальних викликів, таких як війна, та визначено пріоритетні напрями удосконалення публічного адміністрування для забезпечення сталого розвитку в Україні. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення системи публічного управління через інтеграцію інноваційних інструментів, орієнтованих на підвищення ефективності, прозорості та підзвітності управлінських процесів.Item Публічне управління системою енергетичної безпеки України(Вінниця : ВДПУ, 2024) Стеценко, І. В.Об’єктом дослідження є система енергетичної безпеки України. Предметом дослідження є публічне управління системою енергетичної безпеки України. Мета дослідження полягає у науково-теоретичному аналізі сутності енергетичної безпеки як складової національної безпеки держави та напрацюванні на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду рекомендацій щодо вдосконалення публічного управління системою енергетичної безпеки України. У кваліфікаційній роботі розглянуто теоретичні підходи до визначення сутності, особливостей та ролі енергетичної безпеки держави. Зокрема, на основі узагальнення наукових напрацювань сучасних науковців сформовано авторське визначення поняття «Енергетична безпека України в умовах воєнного стану». Визначено особливості та роль енергетичної безпеки в контексті національної безпеки України. З’ясовано фактори, які визначають стабільність та надійність енергетичної безпеки країни, а також внутрішні і зовнішні чинники від яких залежить ефективність системи енергетичної безпеки.Item Формування системи реабілітації в Україні(Вінниця : ВДПУ, 2024) Штогрин, Р. Л.Кваліфікаційна робота присвячена комплексному аналізу процесу формування системи реабілітації в Україні в умовах сучасних соціально-економічних та політичних викликів. У дослідженні охарактеризовано основні концептуальні підходи до побудови інтегрованої системи реабілітації, яка поєднує медичну, соціальну, психологічну та професійну складові, забезпечуючи всебічну підтримку людей з інвалідністю та інших категорій осіб, які потребують реабілітаційних послуг. Проаналізовано нормативно-правову базу України в галузі реабілітації, її відповідність міжнародним стандартам та рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я. Розглянуто роль інституцій громадянського суспільства, органів державної влади, громад та реабілітаційних установ у розвитку інфраструктури реабілітаційних послуг. Дослідження включає порівняльний аналіз моделей реабілітаційних систем у країнах Європейського Союзу, що дозволяє визначити найкращі практики та адаптувати їх до українських умов. Особливу увагу приділено розробці мультидисциплінарного підходу, який передбачає взаємодію фахівців різних сфер, таких як медицина, фізична терапія, ерготерапія, психологія та соціальна робота. Виявлено основні проблеми, які уповільнюють розвиток ефективної системи реабілітації в Україні: недосконалість правового регулювання, недостатнє фінансування, брак професійних кадрів, низький рівень доступності послуг, а також слабкий розвиток інклюзивної інфраструктури. Водночас визначено перспективи вдосконалення цієї системи, зокрема шляхом модернізації реабілітаційних установ, створення умов для професійної підготовки кадрів, впровадження новітніх технологій та розробки індивідуальних реабілітаційних програм. У роботі обґрунтовано, що ключовим завданням є забезпечення інклюзивності та доступності реабілітаційних послуг для кожного громадянина. Реалізація зазначених заходів сприятиме інтеграції людей з інвалідністю у суспільне життя, підвищенню їх якості життя та рівня соціального захисту, а також утвердженню України як держави, що гарантує права та свободи кожного громадянина.Item Оpганiзацiйно-функцiональна стpуктуpа систeми виконавчої влaди в Укpаїнi(Вінниця : ВДПУ, 2024) Пайлик, P. Л.Квалiфiкацiйна pобота пpисвячeна вивчeнню актуальному напpямку дослiджeння – вивчeнню оpганiзацiйно-функцiональної стpуктуpи систeми виконавчої влaди в Укpаїнi. Дослiджeння базується на аналiзi тeоpeтичних та eмпipичних даних, взятих зi спeцiалiзованих джepeл та публiчних баз даних. Pобота складається з тpьох pоздiлiв. Звepтається увага на виникнeннi наукового завдання аналiзу вiтчизняної оpганiзацiйно-функцiональної стpуктуpи систeми виконавчої влaди в Укpаїнi та пошуку шляхiв її удосконалeння.Item Місцеві органи виконавчої влади загальної компетенції(Вінниця : ВДПУ, 2024) Пайлик, І. І.Кваліфікаційна рoбoта присвячeна вивчeнню актуальнoгo наукoвo-тeoрeтичнoгo завдання – oрганізації та функціoнування систeми місцeвих oрганів викoнaвчoї влaди загальнoї кoмпeтeнції в Україні. Дoсліджeння базується на аналізі тeoрeтичних та eмпіричних даних, взятих зі спeціалізoваних джeрeл та публічних баз даних. Рoбoта складається з трьoх рoзділів. Звeртається увага на виникнeнні наукoвoгo завдання аналізу вітчизнянoї мoдeлі місцeвих oрганів викoнaвчoї влaди загальнoї кoмпeтeнції та пoшуку шляхів її удoскoналeння.Item Механізми та особливості формування партнерських відносин органів публічної влади і громадянського суспільства в сучасній Україні(Вінниця : ВДПУ, 2024) Москаленко, А. О.У кваліфікаційній роботі охарактеризовано поняття, форми та механізми взаємодії інститутів громадянського суспільства з інститутами держави. У роботі зазначено, що із трансформацією державного управління до моделі публічного управління значно зростає роль громадянського суспільства. Із метою наукового визначення теоретично-методологічних основ взаємодії громадянського суспільства й органів публічної влади проаналізовано наукові праці українських і зарубіжних учених, які досліджували відповідні зв’язки на різних етапах становлення права й держави. Констатовано, що проблемами громадянського суспільства та його взаємодією з органами публічної влади займалися і продовжують займатися вчені різних галузей знання (філософи, політологи, правники тощо).