Факультет права, публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/679f6d45-111b-4d96-8e48-13b1d8f93e4b
Browse
5 results
Search Results
Item Державна регіональна політика та децентралізація в Україні в умовах дії правового режиму воєнного стану(Київ : Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2025) Кононенко, В. В.; Кушко, І. С.У статті розглянуто основні аспекти державної регіональної політики та децентралізації в Україні в умовах воєнного стану, а також виклики, які постануть перед державою у цій сфері по завершенню війни. Нормативною базою дослідження стали основні нормативно-правові документи, що спрямовані державою на впровадження державної регіональної політики: «Державна стратегія регіонального розвитку України», «Про засади державної регіональної політики». У роботі показано зміни, які були внесені до вітчизняної нормативно-правової бази у зв’язку із військовою агресією російської федерації. За допомогою таких загальнонаукових методів як аналіз (включаючи порівняльний та структурно-функціональний), а також методів аналітико-системної обробки інформації, що є типовими для аналізу нормативно-правових актів у сфері регіональної політики, наголошено на необхідності впровадження й надалі реформи децентралізації через внесення змін до Конституції України та Законів України. Акцентовано увагу на необхідності синхронізації реформи децентралізації та реформи у сфері державної регіональної політики, розроблення дієвого плану відновлення території України з врахуванням європейського досвіду регіональної політики та українських реалій. Встановлено основні виклики, які ставляться перед державою щодо покращення регіональної політики у сфері децентралізації в період дії воєнного стану. Доведено, що Міністерству розвитку громад та територій України потрібно розробити дієву стратегію державної регіональної політики із врахуванням сучасних реалій та викликів, які ставляться перед українською державністю. Акцентовано увагу на необхідності залучення суспільства до управління та розвитку регіонів, що сприятиме не тільки їх якісному зростанню, але й трансформації всієї країни. Зауважено, що на державному рівні необхідно створити ефективний механізм управління регіонами для забезпечення успішного майбутнього України.Item Інститути громадянського суспільства у процесах формування, реалізації публічної політики та публічного управління(Одеса : ФОП І. В. Жукова, 2025) Кононенко, В. В.У статті проаналізовано роль інститутів громадянського суспільства у вироблення, реалізації публічної політики та публічного управління в умовах демократизації суспільних процесів. Мета статті – вивчити особливості, форми та механізми участі громадянського суспільства та його інститутів у виробленні та реалізації публічної політики та визначити їх місце в системі публічного управління в Україні на сучасному етапі. Опираючись на дослідження вітчизняних та закордонних учених у роботі здійснено аналіз та простежене співвідношення понять інститути громадянського суспільства, публічна політика, публічне управління. Наголошено, що сучасна публічна політика та публічне управління в умовах демократії функціонують ґрунтуючись на принципах відкритості, участі широкого кола суб’єктів у виробленні публічної політики, відповідальності, ефективності, відповідності (узгодженості) публічної політики. Автором зазначено, що лише зараз відбувається поступове переосмислення процесу вироблення та реалізації публічної політики через поступове підвищення рівня участі громадян від інформування до консультування, діалогу та партнерства. У роботі зазначено, що не зважаючи на суттєвий прогрес протягом останніх років у залученні інститутів громадянського суспільства до вироблення публічної політики. Однак, місце та роль громадянського суспільства та його інститутів в системі публічного управління так і остаточно не визначене. Держава має на законодавчому рівні передбачити механізми залучення інститутів громадянського суспільства до публічного управління, визначити форми співпраці органів публічної влади та громадянського суспільства як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях, визначити їх місце та роль в управлінських процесах, передбачити передання їм частини повноважень органів публічної влади тощо. В умовах демократизації та реалізації концепції Належного управління громадянське суспільство має стати невіддільним елементом публічного управління та його повноправним суб’єктом.Item Сучасні підходи до визначення предмета адміністративного права України як галузі національного права(Дніпро: Охотнік, 2018) Кононенко, В. В.; Kononenko, V. V.У статті на основі новітніх наукових підходів у юридичній науці охарактеризовано сучасні критерії щодо визначення предмета та методів правового регулювання адміністративного права України як галузі національного права.Item Громадянське суспільство та держава: співвідношення в публічному управлінні(2020) Кононенко, В. В.; Kononenko, V. V.; Лапшин, С. А.; Lapshyn, S. A.У статті охарактеризовано поняття, форми та механізми співвідношення інститутів громадянського суспільства з інститутами держави. У роботі зазначено, що із трансформацією державного управління до моделі публічного управління значно зростає роль громадянського суспільства. Для забезпечення сталого розвитку та підвищення якості життя громадян сучасна держава може і має залучати до виконання державних завдань та функцій інститути «третього сектору». Проте, такий рівень співпраці, можливий лише в демократичній, правовій державі, де її громадяни не тільки мають забезпечені права та свободи, а й беруть активну участь в управління державними справами. У дослідженні зазначено, що в Україні становлення ефективної взаємодії між інститутами громадянського суспільства та державою залежить від якісних змін моделі управління.Item Єврейське населення Поділля (40-і рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.) : монографія(Вінниця: Нілан-ЛТД, 2017) Кононенко, В. В.; Kononenko, V. V.Висвітлюється життя єврейської національної меншини Поділля протягом 40-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. Проаналізовані демографічні, соціальні зміни, повсякденне та національно-культурне життя єврейського населення регіону. Становище євреїв Поділля розкривається у контексті загальносоюзних та загально-республіканських суспільно-політичних, демографічних та національно-культурних процесів. У роботі зазначено, що протягом даного періоду внаслідок злочинної політики окупаційної влади під час Другої світової війни, активної антиєврейської політики у період повоєнного тоталітарного режиму, прихованого державного антисемітизму, згортання системи національної освіти, активної боротьби з сіонізмом, тиску на діяльність іудейських релігійних громад у постсталінську епоху відбулися суттєві зміни в демографічних та духовних процесах єврейського населення регіону. Одна з найбільших регіональних єврейських меншин України не тільки показувала негативну динаміку населення, а й поступово зазнавала суттєвих змін у соціальній структурі, зайнятості, повсякденному та національно-культурному житті. Наприкінці 1980-х рр. та з проголошенням незалежності України склалися сприятливі умови для реалізації національно-культурної автономії євреїв України. Водночас унаслідок політичної та економічної кризи, підвищення рівня національної свідомості серед єврейського населення та наростання процесів з повернення на свою історичну батьківщину та еміграції до країн, де стабільно функціонувало національне життя меншини, продовжується зменшення чисельності євреїв регіону, а національно-культурне життя після активного розвитку 1990-х рр. – на початку 2000-х рр. із різким зменшенням кількості єврейських громад майже повністю припиняється в окремих районах Поділля. Для науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться вітчизняною історією