Моделювання тренувального процесу легкоатлеток-спринтерок у підготовчому періоді макроциклу : дисертація

Abstract

У дисертації обґрунтовано та підтверджено ефективність моделі блокової системи підготовки легкоатлеток-спринтерок в підготовчих періодах макроциклу, впроваджено новітні тренувальні засоби та технології впливу на показники підготовленості легкоатлеток, які спеціалізуються в бігу на короткі дистанції. Зокрема були впровадженні моделі тренувальних занять різної спрямованості в різні блоки підготовчих періодів та методика суб’єктивної оцінки навантажень за шкалою sPRE. В роботі представлені моделі застосування новітніх тренувальних засобів різної спрямованості, моделі мікроциклів і параметрів навантажень та їх динаміку в різних блоках підготовчих періодів макроциклу, модельні показники та критерії інтегральної оцінки підготовленості спринтерок у вказаних періодах на етапі базової підготовки. Мета дослідження - розробити та експериментально обґрунтувати ефективність моделі блокової системи підготовки легкоатлеток-спринтерок у підготовчих періодах макроциклу на етапі базової підготовки. Досягнення поставленої в роботі мети дослідження вбачалося у вирішенні наступних завдань: 1. На основі аналізу науково-методичних фахових джерел вивчити сучасні положення, особливості побудови та змісту тренувального процесу легкоатлеток-спринтерок в річному циклі підготовки, використання методів моделювання та програмування при побудові тренувального процесу. 2. Дослідити показники підготовленості легкоатлеток-спринтерок та фактори, які визначають результативність тренувальної та змагальної діяльності на етапі базової підготовки. 3. Розробити та впровадити в тренувальний процес легкоатлеток- спринтерок експериментальну модель блокової системи підготовки на основі програмування підготовчих періодів річного макроциклу із використанням новітніх тренувальних засобів. 4. Обґрунтувати ефективність використання розробленої моделі блокової системи підготовки легкоатлеток-спринтерок у підготовчих періодах річного макроциклу на етапі базової підготовки. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес легкоатлеток- спринтерок у підготовчих періодах річного макроциклу. Предмет дослідження – побудова та зміст тренувального процесу легкоатлеток-спринтерок у підготовчих періодах макроциклу. Мета і завдання роботи були реалізовані на основі використання наступних методів дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, даних розміщених у мережі інтернет; педагогічні методи дослідження; функціональні методи дослідження; метод біоімпедансного аналізу, методи математико-статистичної обробки даних. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: - вперше впроваджено модель блокової системи підготовки легкоатлеток-спринтерок ІІ та ІІІ дорослих розрядів, які спеціалізуються з бігу на 400 метрів в підготовчих періодах макроциклу; - вперше розроблено та обґрунтовано інтегральний підхід до діагностики підготовленості бігунок на 400 метрів у підготовчих періодах, що базується на поєднанні показників компонентного складу маси тіла, функціонального стану й спеціальної фізичної підготовленості та слугує підґрунтям як для контролю стану спортсменок, так і для подальшого цілеспрямованого програмування їхньої тренувального процесу; - вперше на основі факторного аналізу визначено та систематизовано ключові чинники, що зумовлюють ефективність тренувальної та змагальної діяльності легкоатлеток-спринтерок II–III розрядів, які спеціалізуються з бігу на 400 метрів на етапі базової підготовки; - вперше на основі факторного аналізу визначено двокомпонентну структуру підготовленості легкоатлеток-спринтерок, які спеціалізуються з бігу на 400 метрів на етапі базової підготовки; - вперше розроблено модельні показники фізичної та функціональної підготовленості, а також критерії інтегрального оцінювання стану легкоатлеток-спринтерок, які спеціалізуються з бігу 400 метрів на етапі базової підготовки для підготовчих періодів макроциклу; - вперше розроблено моделі застосування новітніх тренувальних засобів різної спрямованості, моделі мікроциклів і параметрів навантажень та їхню динаміку у межах окремих блоків підготовчих періодів; науково- обґрунтовано методику їхнього впровадження у межах річного макроциклу; - вперше доведено ефективність методу BFR-тренування та його вплив на динаміку вибухової сили та швидкісних якостей легкоатлеток- спринтерок, які спеціалізуються з бігу 400 метрів; - вперше підтверджено ефективність використання методу sRPE (Session Rating of Perceived Exertion) як інструменту суб’єктивного моніторингу й оцінювання інтенсивності навантаження в тренувальному процесі легкоатлеток, які спеціалізуються з бігу 400 метрів; - вперше доведено, що інтегрований підхід до побудови тренувального процесу легкоатлеток-спринтерок із використанням новітніх засобів і технологій підготовки дає змогу мінімізувати негативні зміни у специфічній біговій координації та покращити час подолання змагальної дистанції; - вперше сформульовано педагогічні умови підвищення результативності змагальної діяльності легкоатлеток-спринтерок, які спеціалізуються з бігу на 400 метрів на етапі базової підготовки. Подальшого розвитку набули підходи до вдосконалення тренувального процесу легкоатлеток-спринтерок на різних етапах системи багаторічної підготовки, удосконалення системи контролю та комплексної оцінки підготовленості спортсменок у підготовчих періодах макроциклу. Практична та теоретична значущість результатів дослідження визначається можливістю впровадження розробленої моделі побудови тренувального процесу, модельних параметрів навантажень, новітніх засобів та технологій підготовки, а також критеріїв комплексної оцінки підготовленості легкоатлеток-спринтерок у підготовчих періодах макроциклу в практику роботи тренерів відділень легкої атлетики дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ) та спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву (СДЮСШОР). Це сприятиме вдосконаленню структури та змісту підготовки легкоатлеток-спринтерок різної кваліфікації, а також підвищенню ефективності управління їхньою тренувальною діяльністю. Результати дослідження також можуть бути використані у процесі викладання дисциплін професійної підготовки для здобувачів вищої освіти та на курсах підвищення кваліфікації тренерів. Результати наукового пошуку впроваджено в освітній процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського під час викладання таких навчальних дисциплін: «Управління підготовкою юних спортсменів», «Основи теорії і методики спортивного тренування», «Теорія і методика спортивної підготовки», «Теоретичні основи дитячо-юнацького спорту»; в навчально-тренувальний процес учнів відділення легкої атлетики Вінницької міської дитячо-юнацької спортивної школи № 1 та Вінницької СДЮСШОР з легкої атлетики ВТО ВФСТ «Колос», що відображено в актах впровадження. У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність обраної теми, що підтверджується чітко сформульованими метою, завданнями, об’єктом і предметом дослідження. Розкрито теоретичну і практичну значущість та окреслено наукову новизну результатів дослідження. Визначено особистий внесок автора, а також наведено відомості щодо апробації результатів дослідження. Представлено перелік наукових праць, в яких опубліковані результати дослідження. У першому розділі «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЛЕГКОАТЛЕТІВ- СПРИНТЕРІВ» здійснено огляд джерел літератури, щодо традиційних напрямків підготовки спринтерів. Визначено ключові шляхи оптимізації тренувального процесу легкоатлетів, які спеціалізуються у бігу на короткі дистанції. Визначено показники підготовленості легкоатлетів, які забезпечують ефективність тренувального. Проведено аналітичний огляд наукових даних, щодо використання методів моделювання та програмування в тренувальному процесі спортсменів, обґрунтовано їх особливості та основу кожної із методологій. Проаналізовано різносторонність впливу програмування та моделювання на підготовленість легкоатлетів-спринтерів. У другому розділі «МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ» змістовно обґрунтовано методологічні засади наукового дослідження. Зокрема, охарактеризовані використані в роботі методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та джерел мережі Internet; педагогічне спостереження; метод експертних оцінок; педагогічні методи дослідження; функціональні методи досліджень; метод біоімпендансного аналізу; відеоаналіз; методи математико-статистичної обробки. У третьому розділі «ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ЛЕГКОАТЛЕТОК-СПРИНТЕРОК У ПІДГОТОВЧОМУ ПЕРІОДІ МАКРОЦИКЛУ» здійснено аналіз навчальної програми з легкої атлетики, охарактеризовано особливості традиційної побудови тренувального процесу легкоатлеток-спринтерок на етапі базової підготовки. Зокрема, визначено структурні особливості тренувальних занять, побудови мікроциклів та мезоциклів. Вивчено структуру та зміст тренувального процесу легкоатлеток- спринтерок безпосередньо у підготовчому періоді макроциклу. Детально вивчено параметри підготовленості спортсменок на констатувальному етапі експерименту, а саме: компонентний склад маси тіла методом біоімпедансометрії; показники фізичної та функціональної підготовленості за допомогою комплексу тестів. Проведено факторний аналіз підготовленості легкоатлеток-спринтерок за результатами якого виявлено двокомпоненту структуру: анаеробно- швидкісну та анаеробно-силову. Завдяки кореляційному аналізу були виявлені статистично значущі взаємозв’язки між досліджуваними показниками стану підготовленості спортсменок. Отримані результати стали підґрунтям для розробки моделі блокової системи підготовки легкоатлеток-спринтерок та раціонального підбору тренувальних засобів в підготовчих періодах макроциклу. Четвертий розділ «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛЮВАННЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЛЕГКОАТЛЕТОК- СПРИНТЕРОК У ПІДГОТОВЧОМУ ПЕРІОДІ МАКРОЦИКЛУ» висвітлює результати впровадженням моделі блокової системи підготовки спортсменок та застосування новітніх тренувальних засобів в підготовчих періодах макроциклу. Підтверджено вплив засобів та методів тренування (BFR, RSA, GCT) на компоненти складу тіла спортсменок і показники фізичної та функціональної підготовленості. Представлені моделі застосування комплексів новітніх тренувальних засобів, моделі різних типів мікроциклів, модельних параметрів навантажень та їх динаміку в різних блоках підготовчих періодів. Описано критерії комплексної та інтегральної оцінки підготовленості лекгоатлеток-спинтерок І-ІІІ розрядів із нормативними значеннями 10-ти ключових показників, що згруповані у три блоки. У п’ятому розділі «АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ» узагальнено дані отримані в ході дослідження. У наукових «ВИСНОВКАХ» представлено таку інформацію: 1. Аналіз науково-методичної літератури засвідчив, що традиційна система підготовки легкоатлетів, які спеціалізуються в бігу на короткі дистанції вимагає інтеграції новітніх підходів до розвитку та формування фізичних якостей на різних етапах багаторічного тренування. Попри очевидну актуальність, проблема модернізації системи підготовки спортсменів цієї спеціалізації на етапі базової підготовки досі не знайшла вичерпного відображення в літературі. Перспективним вектором досліджень є розробка моделей структури та змісту підготовки саме на цьому етапі, від якого залежить весь подальший прогрес і спортивне довголіття спортсменів. 2. У роботі обґрунтована ефективність моделі блокової системи підготовки легкоатлеток-спринтерок в підготовчих періодах, які є базою для досягнення високих результатів у змагальній діяльності. Здійснено опитування тренерів з легкої атлетики, результати якого дали змогу проаналізовати сучасні підходи до підготовки спринтерів. Використання комплексного інструментарію, забезпечило визначення особливостей організації тренувального процесу, структури та змісту різних періодів підготовки, систем контролю, відновлення і профілактики травм, а також впливу зовнішніх чинників і сучасних тенденцій розвитку спорту. Встановлено, за умови збереження традиційної структури занять відбувається модернізація підходів до організації, а також оптимізація засобів і методів підготовки спортсменів. Узагальнення результатів, дало змогу уточнити співвідношення видів підготовки, параметри тренувальних і поза тренувальних засобів, а також особливості відновлення у підготовчому й змагальному періодах, що формує науково-методичну базу для вдосконалення системи підготовки спринтерів. 3. Встановлено, що традиційні підходи до підготовки легкоатлеток- спринтерок і, зокрема, побудова тренувального процесу в межах річного макроциклу не забезпечують належного рівня розвитку анаеробно- швидкісних якостей. Науково обґрунтована доцільність застосування засобів удосконалення спеціальної фізичної підготовленості спринтерок: засоби підвищення (repeated sprint ability (RSA), засоби тренувань з обмеженням кровотоку (BFR), засобів пліометрики з контролем часу контакту із поверхнею (GCT) та методу суб’єктивного моніторингу навантаження (sRPE) як складових змісту експериментальної моделі блокової системи підготовки легкоатлеток-спринтерок. 4. На констатувальному етапі експерименту виявлено двокомпоненту факторну структуру підготовленості легкоатлеток-спринтерок: анаеробно- швидкісний компонент (42,2% загальної дисперсії), що об’єднує показники бігу на 60 м (λ = −0,832), 300 м (λ = −0,885) та RAST-тесту (λ = 0,824), та компонент абсолютної анаеробної потужності (32,5% дисперсії), до якого увійшли показники тесту Вінгейта (MP: λ = −0,946; PP: λ = −0,919). Оже, в сумі обидва фактори пояснюють 74,7% дисперсії всієї групи результатів батареї тестів. Найвищу варіабельність засвідчено у тесті RAST (V = 15, 53%), що вказує на суттєвий індивідуальний резерв розвитку анаеробної витривалості у легкоатлеток-спринтерок. 5. За результатами констатувального експерименту встановлено значущі кореляційні зв’язки між досліджуваними показниками підготовленості спортсменок. Найсильніший взаємозв’язок виявлено між бігом на 30 м та стрибком у довжину з місця (r = 0,927; p < 0,001), що свідчить про детермінацію між процесами енергозабезпечення та фізичними якостями. Встановлено значущий кореляційний зв’язок між бігом на 30 м з ходу та індексом фізичної працездатності (r = −0,664; p < 0,05), що підтверджує вплив аеробної продуктивності на швидкість спортсмена, яку він демонструє в змагальній вправі та обґрунтовує включення засобів розвитку аеробних можливостей в систему підготовки легкоатлеток-спринтерок в підготовчих періодах. 6. Спираючись на результати констатувального експерименту була розроблена модель блокової системи підготовки легкоатлеток-спринтерок в підготовчих періодах річного макроциклу. Кожен з підготовчих періодів складався з 3-х блоків мезоциклів різної спрямованості: Блок І –спрямований на розвиток аеробної продуктивності та вибухової сили із застосування засобів BFR-тренувань, засобів пліометрики з контролем GCT; Блок ІІ –забезпечення трансформації бази закладеної протягом Блоку І у підвищенні швидкісної витривалості (RSA); Блок ІІІ - збереження або підвищення інтенсивності навантажень при зниженні їх обсягу з метою реалізації максимального потенціалу легкоатлеток-спринтерок (досягнення піку форми) у змагальних періодах. 7. Ефективність експериментального підходу до побудови тренувального процесу в підготовчих періодах річного макроциклу підтверджено динамікою компонентного складу маси тіла (за результатами біоімпедансометрії). Результати повторного тестування засвідчили, що жировий компонент достовірно знизився з 26,75 ± 1,56 % до 22,64 ± 0,95 % (Δ = −15,4 %; p < 0,01); м’язовий компонент зріс з 31,18 ± 2,12 % до 37,20 ±1,93 % (+19,3 %; p < 0,01); силовий компонент збільшився в середньому з 17,69 ± 1,84 до 26,77±1,23 ум. од. ( +51,3%; p < 0,01). Основний обмін підвищився в середньому 750,7 ккал ( + 55,0 %; p < 0,01), що свідчить про формування сприятливого метаболічного профілю. Встановлено, що системна інтеграція всіх тренувальних засобів забезпечила ефект рекомпозиції тіла - одночасне збільшення м’язової маси та зниження жирового компонента. 8. Вивчення результатів повторного тестування показників фізичної підготовленості засвідчило достовірне їх покращення. Зокрема, час «бігу на 30 м» скоротився з 4,95 ± 0,15 с до 4,36 ± 0,19 с (+12,0 %; p < 0,01); час «бігу на 30 м з ходу» зменшився з 3,88 ± 0,22 с до 3,50 ± 0,14 с (+9,7 %; p < 0,01); результат в «бігу на 60 м» покращився з 8,35 ± 0,16 с до 7,98 ± 0,15 с (+4,4 %; p < 0,01); у «бігу на 300 м» результат покращився з 49,12 ± 0,90 с до 45,08 ± 0,58 с ( + 8,2 %; p < 0,01); результат в тестовій вправі «стрибок у довжину з місця» зріс з 219,38 ± 6,54 см до 237,77 ± 4,64 см (+8,4 %; p < 0,01), а у тесті «потрібний стрибок з місця» - з 6,35 ± 0,14 м до 6,82 ± 0,12 м (+7,4 %; p < 0,01). 9. Аналіз результатів тестів RAST та Вінгейтв в динаміці засвідчив достовірні зміни показників анаеробної потужності організму спортсменок. Аналіз показників RAST-тесту показав, що: пікова потужність зросла з 414,9 ± 64,4 Вт до 537,5 ± 41,7 Вт ( +29,6 %; p < 0,01); середня потужність – з 341,8 ± 45,3 Вт до 459,2± 31,4 Вт (+34,3 %; p < 0,01); мінімальна потужність – з 270,9 ± 34,5 Вт до 392,8 ± 22,4 Вт (45,0%; p < 0,01); відносна пікова потужність – з 7,18 ± 1,58 Вт до 9,54 ± 0,71 Вт/кг (+32,9 %; p < 0,01). Показники за методикою Вінгейта також покращились, а саме: пікова потужність зросла з 417,0 ± 22,6 Вт до 487,6 ± 21,1 Вт (+16,9 %; p < 0,01); відносна пікова потужність – з 7,60 ± 0,41 Вт/кг до 8,65 ± 0,32 Вт/кг (+13,8 %; p < 0,01). Таке паралельне зростання показників обох анаеробних тестів у поєднанні з покращенням морфологічних характеристик свідчить про комплексний адаптаційний ефект внаслідок застосування новітніх тренувальних засобів та технологій. 10. На основі результатів формувального експерименту була розроблена комплексна система оцінки підготовленості легкоатлеток-спринтерок, які спеціалізуються з бігу на 400 м. Вона включає три блоки показників, визначених шляхом факторного аналізу. До блоку І увійшли: біг на 60 м, 300 м та RAST-тест; до блоку ІІ -показники тестування за методикою Вінгейта; до блоку ІІІ – біг на 30 м, стрибок у довжину з місця, потрійний стрибок та ІФП із нормативними значеннями для спортсменок І-ІІІ розряду. Згідно з критеріями оцінки, кожен із блоків має власну питому вагу у співвідношенні 45,0 %, 35,0 %, 20,0 % відповідно. 11. Впровадження на формувальному етапі експерименту методу sRPE для суб’єктивного моніторингу й оцінки навантаження сприяло індивідуалізації та ефективному управлінню тренувальним процесом. Встановлено оптимальні діапазони тижневого навантаження у різних блоках підготовчого періоду: блок І – 1200-1900 балів\тиж, блок ІІ – 1400-2200 балів\тиж, блок ІІІ– 900 – 1800 балів\тиж, що дало змогу своєчасно констатувати ознаки перетренованості (якщо приріст тижневого sRPE у атлеток зростав на >15 %) та коригувати параметри навантаження. Застосування sRPE – моніторингу сформувало систему зворотного зв’язку, що є необхідною умовою ефективного управління підготовкою легкоатлетів- спринтерів у межах реального тренувального процесу. 12. Динаміка досліджуваних показників спортсменок під час експерименту підтверджує ефективність і практичну цінність розробленої моделі блокової підготовки легкоатлеток-спринтерок. Це доводить доцільність її впровадження в тренувальний процес бігунів на короткі дистанції на різних етапах багаторічного спортивного вдосконалення.

This thesis justifies and confirms the effectiveness of a block-based training system for female sprinters during the preparatory phases of the macrocycle, and introduces the latest training methods and techniques for improving the fitness levels of female athletes specialising in short-distance running. In particular, models of training sessions with different focuses were introduced into various blocks of the preparatory periods, along with a methodology for the subjective assessment of training loads using the sPRE scale. The paper presents models for the application of the latest training methods of various types, models of microcycles and load parameters and their dynamics in different blocks of the preparatory periods of the macrocycle, as well as model indicators and criteria for the comprehensive assessment of sprinters’ fitness during these periods at the basic training stage. The aim of the study is to develop and experimentally validate the effectiveness of a block-based training model for female sprinters during the preparatory phases of the macrocycle at the basic training stage. The achievement of the research objective set out in this paper was viewed as the solution of the following tasks: 1. Based on an analysis of scientific and methodological sources, to examine the current principles, structural features and content of the training programme for female sprinters within an annual training cycle, and the use of modelling and programming methods in the design of the training programme. 2. To investigate the fitness levels of female sprinters and the factors that determine the effectiveness of training and competition during the basic training phase. 3. To develop and implement an experimental model of a block training system into the training process for female sprinters, based on the planning of training periods within the annual macrocycle and utilising the latest training equipment. 4. To prove the effectiveness of the developed block training model for female sprinters during the preparatory phases of the annual macrocycle at the basic training stage. The research object is the training process of female sprinters during the preparatory phases of the annual macrocycle. The research subject is the structure and content of the training process for female sprinters during the preparatory phases of the macrocycle. The aims and objectives of the study were achieved through the use of the following research methods: analysis and generalization of scientific and methodological literature and data available on the Internet; pedagogical observation; expert assessment; pedagogical research methods; functional research methods; bioelectrical impedance analysis and methods of mathematical and statistical data analysis. The scientific novelty of this study lies in the fact that it is the first time that: - a block-based training system has been introduced for female sprinters with qualification levels II and III (senior category) during the preparatory phases of the macrocycle; - an integrated approach to assessing the fitness of 400 m runners during preparatory periods has been developed and substantiated; this approach is based on a combination of indicators of body composition, functional status and specific physical fitness, and serves as a basis not only for monitoring the athletes’ condition but also for the further targeted planning of their training; - based on the results of factor analysis, the key factors determining the effectiveness of training and competition activities among female sprinters of grades II–III during the basic training phase have been identified and systematised; - Using factor analysis, a two-component structure of fitness has been identified for female sprinters specialising in the 400 m race during the basic training phase; - based on the research findings, model indicators of physical and functional fitness have been developed, along with criteria for a comprehensive assessment of the fitness of female sprinters specialising in the 400-metre race during the basic training phase, for the preparatory periods of the macrocycle; - models have been developed for the application of the latest training methods of various types during preparatory periods, microcycle models and model load parameters and their dynamics in different blocks of preparatory periods, and a scientifically substantiated methodology for their use during the preparatory periods of the annual macrocycle; - the effectiveness of the BFR training method and its impact on changes in explosive strength and speed qualities in female sprinters has been demonstrated; - the effectiveness of the sRPE method as a subjective means of monitoring training intensity has been confirmed; - it has been demonstrated that an integrated approach to structuring the training process for female sprinters, combined with the use of the latest training equipment and training technologies, minimises changes in specific running coordination and improves race times; - pedagogical conditions have been formulated for improving the performance of female sprinters specialising in the 400 m race during the basic training phase. Further developments have been achieved in approaches to improving the training process for female sprinters at various stages of the long-term training programme, as well as in refining the system for monitoring and comprehensively assessing the athletes’ fitness levels during the preparatory phases of the macrocycle. The practical and theoretical significance of the research outcomes is determined by the potential for implementing the developed models for structuring the training process, model load parameters, and the latest training methods and technologies, and criteria for the comprehensive assessment of female sprinters’ fitness during the preparatory periods of the macrocycle into the practice of coaches at athletics departments of municipal children’s and youth sports schools, specialised children’s and youth schools of the Olympic reserve, and others. This will contribute to improving the process and content of training for female sprinters of various skill levels and specialties, as well as enhancing the effectiveness of training management. The results of this work can also be applied in advanced training courses for coaches and in the teaching of professional training subjects for higher education students. The results of the research have been incorporated into the training programme for students of the athletics department at Vinnytsia City Children’s and Youth Sports School No. 1 and the Vinnytsia Children’s and Youth Specialised Sports School of Olympic Reserve in Athletics, part of the Kolos Sports Federation; into the educational process for students of the Faculty of Physical Education and Sport at the Mykhailo Kotsyubynsky Vinnytsia State Pedagogical University, where, in particular, lectures and practical sessions have been added to the academic disciplines ‘Fundamentals of the Theory and Methodology of Sports Training’, ‘Management of the Training Process of Young Athletes’, ‘Theory and Methods of Sports Training’, ‘Theoretical Foundations of Children’s and Youth Sport’. The INTRODUCTION justifies the relevance of the chosen topic, which is supported by clearly defined aims, objectives, and the object and subject of the study. The theoretical and practical significance is revealed, and the scientific novelty of the research results is outlined. The author’s personal contribution is identified, and information regarding the validation of the research outcomes is provided. A list of scientific works in which the research outcomes are published is presented. The first chapter, «HEORETICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS OF DESIGNING THE TRAINING PROCESS FOR SPRINTERS», provides a review of the literature on traditional approaches to sprinter training. Key approaches to optimising the training process for track and field athletes specialising in short-distance running have been identified. Indicators of athletes’ fitness levels that ensure the effectiveness of training have been determined. An analytical review of scientific data on the use of modelling and programming methods in the training process of athletes was conducted, and the specific features and foundations of each methodology were explained. The versatility of the impact of programming and modelling on the fitness of sprinters was analysed. The second chapter, «METHODS AND ORGANISATION OF THE RESEARCH», provides a substantive justification of the methodological foundations of the scientific study. In particular, the research methods used in the study are described: analysis and synthesis of scientific and methodological literature and online sources; pedagogical observation; the expert assessment method; pedagogical research methods; functional research methods; the bioimpedance analysis method; video analysis; and methods of mathematical and statistical processing. In the third chapter, «SPECIFIC FEATURES OF THE TRAINING OF FEMALE SPRINTERS DURING THE PREPARATORY PHASE OF THE MACROCYCLE», an analysis of the athletics training programme is carried out, and describing the features of the traditional structure of the training process for female sprinters during the basic training phase. In addition, the structural features of training sessions and the structure of microcycles and mesocycles are identified. The structure and content of the training process for female sprinters specifically during the preparatory period of the macrocycle are examined. The athletes’ fitness parameters were studied thoroughly at the initial stage of the experiment, namely: body composition using bioimpedance analysis; and indicators of physical and functional fitness using a series of tests. A factor analysis of the fitness of female sprinters was conducted, the results of which revealed a two-component structure: anaerobic-speed and anaerobic- strength. Thanks to correlation analysis, statistically significant relationships were identified between the studied indicators of the athletes’ fitness. The results obtained formed the basis for the development of a model for a block training system for female sprinters and the rational selection of training methods during the preparatory periods of the macrocycle. Chapter Four, «EXPERIMENTAL SUBSTANTIATION OF TRAINING PROCESS MODELING FOR FEMALE SPRINTERS DURING THE PREPARATORY PHASE OF THE MACROCYCLE» highlights the results of implementing a block-based training system for female athletes and the application of the latest training methods during the preparatory periods of the macrocycle. The influence of training methods and techniques (BFR, RSA, GCT) on the athletes’ body composition and indicators of physical and functional fitness has been confirmed. Models for the application of complexes of the latest training methods, models of various types of microcycles, model load parameters and their dynamics in different blocks of the preparatory periods are presented. Criteria for the comprehensive and integrated assessment of the fitness of female sprinters of I–III categories are described, with normative values for 10 key indicators grouped into three blocks. Chapter Five, «ANALYSIS AND SUMMARY OF RESEARCH FINDINGS», summarises the data obtained during the research. The scientific «CONCLUSIONS» section presents the following information: 1. An analysis of the scientific and methodological literature has confirmed that the traditional training system for track and field athletes specialising in short- distance running requires the integration of innovative approaches to the development and formation of physical qualities at various stages of long-term training. Despite its obvious relevance, the issue of modernising the training system for athletes in this specialty at the basic training stage has not yet been comprehensively addressed in the literature. A promising vector of research is the development of models for the structure and content of training exactly at this stage, on which the athletes’ future progress and sporting longevity depend. 2. This study proves the effectiveness of a block-based training model for track and field sprinters during preparatory phases, which form the foundation for achieving high results in competition. An expert survey of athletics coaches was conducted, the results of which enabled an analysis of current approaches to sprinter training. The use of a complex set of tools enabled the identification of the specific features of the organisation of the training process, the structure and content of different training periods, systems of monitoring, recovery and injury prevention, as well as the influence of external factors and current trends in the sports development. It has been established that, whilst maintaining the traditional structure of training sessions, there is a modernisation of approaches to organisation, as well as an optimisation of the means and methods of athlete preparation. The generalization of the results made it possible to clarify the balance between types of training, the parameters of training and non-training methods, as well as the specifics of recovery during the preparatory and competition periods, thereby forming a scientific and methodological basis for improving the training system for sprinters. 3. It has been established that traditional approaches to the training of track and field sprinters, and particularly the structure of the training process within the annual macrocycle, do not ensure an adequate level of development of anaerobic- speed qualities. The scientific validity of employing methods to improve the specific fitness of female sprinters (repeated sprint ability (RSA), blood flow restriction training (BFR), plyometric exercises with ground contact time (GCT) control, and subjective rating of perceived exertion (sRPE) as components of the experimental model of a block training system for female sprinters. 4. During the initial stage of the experiment, a two-component factor structure of fitness in female sprinters was identified: an anaerobic-speed component (42,2 % of total dispersion) comprising the 60 m sprint (λ = −0,832), 300 m (λ = −0,885) and the RAST test (λ = 0,824), and the absolute anaerobic strength component (32,5 % of the variance), which included the results of the Wingate test (MP: λ = −0,946; PP: λ = −0,919). Thus, in total, these two factors account for 74,7 % of the dispersion of the entire group of test battery results. The highest variability was observed in the RAST test (V = 15,53 %), indicating a significant individual reserve for the development of anaerobic endurance in female sprinters. 5. The results of the diagnostic experiment revealed significant correlations between the indicators of the athletes’ fitness under investigation. The strongest correlation was found between the 30-metre sprint and the standing long jump (r = 0.927; p < 0.001), indicating a causal relationship between energy supply processes and physical qualities. A significant correlation was found between the 30-metre running from a standing start and the physical work capacity index (r = −0,664; p < 0,05), which confirms the influence of aerobic capacity on the speed an athlete demonstrates in a competitive event and justifies the inclusion of methods for developing aerobic capacity in the training programme for female sprinters during preparatory periods. 6. Based on the results of the diagnostic experiment, a model of a block-based training system for sprinters was developed for the preparatory periods of the annual macrocycle. Each of the preparatory periods consisted of three blocks of mesocycles with different focuses: Block I – aimed at developing aerobic capacity and explosive strength using BFR training methods and plyometric exercises with GCT monitoring; Block II – ensuring the transformation of the foundation laid during Block I into improved speed endurance (RSA); Block III – maintaining or increasing the intensity of training loads whilst reducing their volume in order to realise the maximum potential of female sprinters (achieving peak form) during competition periods. 7. The effectiveness of the experimental approach to structuring the training process during the preparatory phases of the annual macrocycle has been confirmed by changes in body composition (based on bioimpedance analysis results). The results of the re-testing showed that the fat component decreased significantly from 26,7 5± 1,56 % 22, 64± 0,95 % (Δ = −15,4 %; p < 0,01); the muscle component increased from 31,18 ± 2,12 % to 37,20 ± 1,93 % (+19,3 %; p < 0,01); the strength component increased from 17, 69 ± 1,84 to 26, 77± 1,23 units ( +51.3 %; p < 0,01). Basic metabolism increased by 750,7 kcal (+55,0 %; p < 0.01), indicating the development of a favourable metabolic profile. It was established that the systematic integration of all training methods resulted in body recomposition – a simultaneous increase in muscle mass and a reduction in body fat. 8. An examination of the results of the retesting of physical fitness indicators revealed a statistically significant improvement. In particular, the time taken for the 30-metre run’ decreased from 4,95 ± 0,15 s to 4,36 ± 0,19 s (+12,0 %; p < 0,01); the time for the ‘30 m sprint from a standing start’ decreased from 3,88 ± 0,2 s to 3,50 ± 0,14 s (+9,7 %; p < 0,01); the result in the ‘60 m run’ improved from 8,35 ± 0,16 s to 7,98 ± 0,15 s (+4,4 %; p < 0,01); in the ‘300 m run’ – from 49,12 ± 0.90 s to 45,08 ± 0,58 s (+8,2 %; p < 0,01); the result of the ‘standing long jump’ exercise increased from 219, 38 ± 6,54 cm to 237,77 ± 4,64 cm (+8,4 %; p < 0,01), and in the ‘standing long jump’ test - from 6,35 ± 0,14 m to 6,82 ± 0,12 m (+7,4 %; p < 0,01). 9. An analysis of the RAST and Wingate test results in terms of dynamics revealed significant changes in the athletes’ anaerobic power indicators. Analysis of the RAST test results showed that: peak power increased from 414,9 ± 64,4 W to 537,5 ± 41,7 W (+29,6 %; p < 0,01); average power – from 341,8 ± 45,3 W to 459,2 ± 3,.4 W (+34,3 %; p < 0.01); minimum power – from 270,9 ± 34.5 W to 392.8±22,4 W (45,0 %; p < 0.01); relative peak power – from 7,18 ± 1,58 W to 9, 54 ± 0,71 W/kg (+32,9 %; p < 0,01). Performance according to the Wingate method also improved, specifically: peak power increased from 417,0 ±22,6 W to 487,6 ± 21,1 W (+16,9 %; p < 0,01); relative peak power – from 7,60 ± 0,41 W/kg to 8,65 ± 0,32 W/kg (+13,8 %; p < 0,01). This parallel increase in the results of both anaerobic tests, combined with improvements in morphological characteristics, indicates a complex adaptive effect resulting from the use of innovative training methods and technologies. 10. Based on the results of the formative experiment, a complex system for assessing the fitness of female sprinters specialising in the 400 m race was developed. It comprises three blocks of indicators identified through factor analysis. Block I includes: the 60 m and 300 m runs and the RAST test; Block II comprises test indicators using the Wingate method; Block III comprises the 30 m run, standing long jump, triple jump and IFM with standard values for athletes of grades I–III. According to the assessment criteria, each of the blocks has its own weighting of 45.0%, 35.0% and 20.0% accordingly. 11. The introduction of the sRPE method during the formation stage of the experiment for the subjective monitoring and assessment of training load facilitated the personalisation and effective management of the training process. Optimal weekly training load ranges were established for the various blocks of the preparatory period: Block I – 1200–1900 points/week, Block II – 1400–2200 points/week, Block III – 900–1800 points/week, which made it possible to identify signs of overtraining in a timely manner (if the weekly sRPE increase in the athletes rose by >15%) and to adjust the training load parameters. The use of sRPE monitoring established a feedback system, which is a necessary condition for the effective management of sprint athletes’ training within the actual training process. 12. The dynamics of the studied indicators for the female athletes during the experiment confirm the effectiveness and practical value of the developed block training model for female sprinters. This justifies its relevance for implementation in the training process of short-distance runners at various stages of long-term athletic development. Keywords: track and field athletes, sprint, training process, preparatory period, macrocycle, training, fitness, physical fitness, functional fitness, body composition, factor analysis, correlation analysis, modelling, programming, innovative methods, model indicators.