Ігрова форма навчання як спосіб мотивації до вивчення німецької мови

Abstract

У статті зосереджено увагу на ігровій формі навчання німецькій мові як способі мотивації здобувачів освіти до її вивчення. Досліджено основні компетентності та навички, які формуються під час гри (комунікативна, пізнавальна, емоційна, соціальна, моторна, розумова). Описано гру у навчальному та педагогічному контекстах, зіставлено гру, навчання та пізнання для здобувачів освіти різних вікових груп, а також велику зацікавленість грою навіть поза навчальними аудиторіями. Окреслено проблематику гейміфікації у різних сферах діяльності людини. Зазначено важливість гри із посиланням на наукові джерела, актуальність її вивчення, яке сягає корінням ще в античні часи. Наведено основні характеристики гри, описано умови, необхідні для успішного застосування ігор на заняттях (сприятливе навчальне середовище, тиша, усунення стресових факторів, поведінка викладача, тривалість, завершеність процесу тощо) та загалом використання гри у психологічному контексті. Описана гра як мотивуючий фактор із точки зору гравця, коли вона повинна приносити задоволення, тому що саме цей ефект сприяє максимально з користю засвоювати щось нове, часто підсвідомо. Особливу увагу зосереджено на грі як внутрішній мотивації до вивчення мови, коли здобувач освіти не повинен вчитися через зовнішні мотивуючі фактори, а хоче вчитися через власну внутрішню мотивацію. У дослідженні наведено основні види вправ, які використовуються у ігровій формі на заняттях з німецької мови для тренування основних навичок володіння мовою: говоріння, письма, аудіювання, читання, а також граматики та основних м’яких компетентностей. Гра – спосіб подати складну тему легко, несвідомо передати/здобути нові компетентності. Наведено приклади основних видів ігор (доміно, мемо, картки для поєднання зображення із словом німецькою мовою, бінго, Чорний Петер, полювання за автографами, прогулянка класом, опитування класу, гра в детектива, загадки, табу, пантоміма тощо).The article focuses on the game form of teaching German as a way to motivate students to learn it. The main competences and skills, formed during the game (communicative, cognitive, emotional, social, motor, mental), are investigated. The game in educational and pedagogical contexts is described, the game, learning and cognition for students of different age groups are compared, as well as the great interest in the game even outside the classroom. The problems of gamification in various spheres of human activity are outlined. The importance of the game is noted with reference to scientific sources, the relevance of its study, which dates back to ancient times. The main characteristics of the game are presented, the conditions necessary for the successful use of games in the classroom (favourable learning environment, silence, elimination of stress factors, teacher's behaviour, duration, completeness of the process, etc.) and the use of the game in the psychological context in general are described. The game is described as a motivating factor from the point of view of the player, when it should be enjoyable, because this effect contributes to the most beneficial learning of something new, often subconsciously. Particular attention is paid to the game as an intrinsic motivation to learn a language, when a learner does not have to learn through external motivating factors, but wants to learn through his/her own intrinsic motivation. The study presents the main types of exercises used in the form of games in German language classes to train the main language skills: speaking, writing, listening, reading, as well as grammar and basic soft competences. A game is a way of presenting a complex topic in an easy, unconscious way and transferring/acquiring new competences. The main types of games are outlined (dominoes, memos, cards to match an image with a word in German, bingo, Black Peter, autograph hunting, class walk, class survey, detective game, riddles, taboos, pantomime, etc.)