Природничо-технологічна інтеграція як засіб подолання фрагментарності знань молодших школярів

Abstract

У статті здійснено обґрунтування природничо-технологічної інтеграції як системного педагогічного засобу подолання фрагментарності знань молодших школярів у процесі навчання в початковій школі. Актуальність дослідження зумовлена реалізацією ідей Нової української школи, компетентнісного підходу та освіти для сталого розвитку, що вимагають формування в учнів цілісної картини світу, здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між природними явищами та результатами людської діяльності. У статті розкрито педагогічне розуміння поняття «цілісна картина світу», проаналізовано вікові особливості пізнавального розвитку молодших школярів та обґрунтовано інтегративну природу курсу «Я досліджую світ» як методологічну основу поєднання природничої й технологічної освітніх галузей. Центральною проблемою визначено фрагментарність природничих знань, що виникає внаслідок ізольованого засвоєння навчального матеріалу, недостатньої реалізації діяльнісного компонента та формального характеру інтеграції в педагогічній практиці. Доведено, що залучення технологічної діяльності забезпечує «оживлення» природничих знань, перехід від спостереження до дослідження, моделювання та створення навчальних продуктів, що сприяє розвитку дослідницьких умінь і підвищенню навчальної мотивації. У статті обґрунтовано природничо-технологічну інтеграцію як цілісну педагогічну систему, що охоплює цільовий, змістовий, діяльнісний, методичний та результативний аспекти й реалізується за логікою поступального переходу від пізнання до практичного застосування знань. Визначено роль інтегрованих проєктів у розширенні освітнього простору початкової школи, залученні родини й громади та формуванні ціннісного ставлення учнів до природи. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язаних з розробленням цифрових ресурсів, міждисциплінарних модулів і партнерських освітніх практик. Сформульовані теоретичні положення можуть слугувати науково-методичним підґрунтям для вдосконалення змісту початкової освіти, проєктування інтегрованих навчальних програм і підвищення професійної готовності вчителів до реалізації міжгалузевої інтеграціїThe article provides a theoretical justification for natural and technological integration as a systematic pedagogical means for overcoming the fragmentation of primary school students’ knowledge in the process of primary school education. The relevance of the study is determined by the implementation of the ideas of the New Ukrainian School, the competency-based approach and education for sustainable development, which require the formation of a holistic worldview in students and the ability to establish cause-and-effect relationships between natural phenomena and the results of human activity. The article reveals the pedagogical understanding of the concept of a «holistic worldview», analyses the age-related features of cognitive development of primary school students and substantiates the integrative nature of the course «I explore the world» as a methodological basis for combining natural and technological educational fields. The central problem is identified as the fragmentation of natural science knowledge, which arises as a result of isolated assimilation of educational material, insufficient implementation of the activity component, and the formal nature of integration in pedagogical practice. It has been proven that the involvement of technological activities ensures the «revitalisation» of natural sciences knowledge, the transition from observation to research, modelling and the creation of educational products, which contributes to the development of research skills and increased motivation to learn. The article substantiates natural science and technology integration as a holistic pedagogical system encompassing goal-oriented, content-related, activity-based, methodological, and outcome-oriented aspects, and implemented through a gradual progression from cognition to the practical application of knowledge. The role of integrated projects in expanding the educational space of primary schools, involving families and communities, and forming students’ values towards nature is substantiated. Prospects for further research related to the development of digital resources, interdisciplinary modules and partnership educational practices are outlined