Формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню проблеми формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки. Про актуальність досліджуваної теми свідчить аналіз зарубіжної та вітчизняної філософської, психолого-педагогічної, спеціалізованої літератури, що дало можливість окреслити проблемні питання професійної мобільності як необхідного явища у формуванні майбутніх військових кадрів. Фахова підготовка майбутніх офіцерів військових ЗВО в сучасних умовах неможлива без професійної мобільності, що пов’язано із низкою суперечностей, які виникають між соціополітичним впливом на формування майбутніх офіцерів військових ЗВО та недостатнім рівнем сформованості їх професійної мобільності; необхідністю впровадження професійної мобільності у фахову підготовку майбутніх офіцерів військових ЗВО та недостатньою розробкою методичного інструментарію забезпечення формування професійної мобільності; між сучасними викликами до фахової підготовки майбутніх офіцерів військових ЗВО та обмеженою зосередженістю до формування професійної мобільності; впровадженням викладачами методик, що спонукають курсантів до формування професійної мобільності та їх інноваційними педагогічними підходами. У процесі дослідження з’ясовано, що формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки є важливим етапом підготовки військових кадрів, який пов'язаний із формуванням професійно необхідних компетентностей. Виокремлено проблемні аспекти, що впливають на формування професійної мобільності, серед них психологічний, соціальний, освітньо-когнітивний, культурологічний, комунікаційний. Для з’ясування спрямування вітчизняної військової освіти розглянуто зарубіжний досвід та сучасні педагогічні підходи до професійної підготовки майбутніх офіцерів, де проаналізовано особливості військової підготовки закордоном, зокрема розглядалися питання методології навчання майбутніх військових у країнах Євросоюзу, США, країн-членів НАТО. Узагальнено теоретичні підходи до понять «фахова мобільність майбутніх офіцерів військових ЗВО», «професійна мобільність майбутніх офіцерів військових ЗВО», «педагогічні умови», «соціально-психологічний клімат», «педагогічні технології навчання», «інноваційні технології навчання», «інформаційно-комунікаційні технології навчання», «модель». Завдяки ретельному моніторингу підходів науковців щодо досліджуваної проблеми, сформульовано авторське визначення «професійна мобільність майбутніх офіцерів військових ЗВО», яка розглядається як комплекс необхідних для трудової діяльності складових або компетентностей, що сформувалися у процесі засвоєння професійних знань, практичних навичок та були реалізовані під час професійної діяльності, що сприяє гнучкості в удосконаленні, трансформації або зміні цієї діяльності за допомогою самовдосконалення та здатності до сприйняття інновацій. Для ефективного формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО виокремлено методологічні підходи: системний, діяльнісний, компетентнісний, синергетичний, інтеграційний. Виокремлені методологічні підходи формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки мають відповідну послідовність та взаємодіють один з одним, так як без одного із підходів не буде ефективним весь процес формування професійної мобільності. Прослідковується взаємозв’язок формування професійної мобільності із особистісною, психологічною, соціальною, фаховою та академічною мобільністю та зазначено, що розвиток особистісної, психологічної та соціальної мобільності відбувається у процесі навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та формують особистість, яка володіє загальними компетентностями і має навички, необхідні для фахівців будь-якої професії. Тоді як академічна, фахова і професійна мобільність починають формуватися у процесі здобуття професії під час навчання у військовому ЗВО. Професійна мобільність майбутніх офіцерів військових ЗВО у фаховій підготовці є процесом, який відбувається під час навчання у військовому закладі вищої освіти та після його закінчення і формує поняття про загальні установки у професії та її міжпрофесійні зв’язки, уявлення про соціальний статус працівника в обраній професії та здатність його змінити або покращити, усвідомлювати необхідність саморозвитку та самоактуалізації. Професійна мобільність майбутніх офіцерів розглядається як складне явище, для сформованості якого необхідне формування всіх компонентів, котрі входять до його складу. Серед компонентів закцентовано увагу на мотиваційно- діяльнісному, управлінському, соціокультурному, оцінному компонентах, які є взаємопов’язані, але не мають відповідної ієрархії, так як можуть формуватися паралельно, разом або послідовно – це залежить від цілей, мети, завдань освітнього процесу та спрямування викладача. Виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови, які вважаються такими, що пов’язують ефективні психологічні, професійні, діяльнісні аспекти суб’єктів освітнього процесу у визначеному і сприятливому середовищі, які спрямовують цей процес на досягнення позитивного результату і поставленої освітньої мети. Серед педагогічних умов виокремлено такі: зумовлення позитивного соціально- психологічного клімату для формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО; інтенсифікація сучасних педагогічних методів і технологій в освітнє середовище військових ЗВО як ефективного способу формування професійної мобільності; заохочення майбутніх офіцерів військових ЗВО до професійної мобільності методами самостійної роботи. Запропоновані педагогічні умови взаємопов’язані і доповнюють одна одну, у них відсутня ієрархія, так як їх компоненти тісно переплітаються. Перша педагогічна умова пов’язана із психологічними аспектами особистості, друга – методична, яка охоплює сучасні методи та технології, необхідні для ефективного освітнього процесу; третя – діяльнісна, що спрямована на самостійний розвиток особистості. У першій умові визначено психологічні аспекти, які необхідні для курсантів перших курсів, та які створюють позитивний соціально-психологічний клімат, визначений як інтеграційний процес, у який задіяні усі суб’єкти освітнього процесу, і який поєднує позитивний психологічний стан особистості, здатність її влиття у новий соціум і безбар’єрне сприйняття реальності, що у подальшому сприятиме професійній мобільності майбутніх військовослужбовців ЗСУ. На зумовлення соціально-психологічного клімату впливають взаємопов’язані внутрішні (професійна адаптація, професійна «Я- концепція», самооцінка) та зовнішні аспекти (зворотний зв'язок із викладачем, використання викладачем методів та технологій, що відповідають запитам здобувачів освіти та поставленій педагогічній меті). Друга педагогічна умова забезпечує методологічну основу дослідження та інтенсифікацію сучасних педагогічних методів і технологій в освітнє середовище військових закладів вищої освіти як ефективного способу формування професійної мобільності. Запропоновано авторське визначення поняття «педагогічні технології», які вважаються гнучкою, універсальною системою, що інтегрується в освітній процес та стає його фундаментом, вона акліматизується під різні спеціальності з урахуванням їх особливостей, об’єднує сучасні інструментарії та засоби навчання для отримання прогнозованих позитивних результатів. Описано основні технології, методи і форми навчання, які використовувалися у формуванні професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО: традиційні, інноваційні, інформаційно-комунікативні, та схематично представлено їх взаємодію. Третя педагогічна умова спрямована на окреслення значної ролі самостійної роботи у формуванні професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО, описано методи і технології навчання, які стимулюють студентів до виконання завдань. Модель формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки розглядається як тека, що надає змогу створити новий або трансформувати уже існуючий об’єкт вивчення, планувати та прогнозувати результат, застосовуючи або трансформуючи уже існуючі компоненти моделі. За позитивного результату використання моделі уявний образ можемо застосувати на практиці або ж, експериментально перевіривши модель, внести необхідні корективи для досягнення успіху. Виокремлено окремі блоки моделі формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки: теоретико- цільовий; організаційно-методологічний; результативний. Ефективність запропонованої моделі та ефективності педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки визначалася за допомогою критеріально- діагностичного апарату, виокремлених критеріїв, рівнів та показників, де у ролі критеріїв сформованості професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки виступають компоненти – мотиваційно- діяльнісний, управлінський, соціокультурний, оцінний; три рівні: граничні – високий (креативний) та низький (базовий) і проміжний показник, що виражається у середньому (достатньому) рівні. Уточнено сутність понять «професійна мобільність майбутніх офіцерів військових ЗВО», «педагогічні умови», «модель формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки», «педагогічні технології навчання». Удосконалено методику формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки; впровадження інноваційних технологій в освітній процес майбутніх офіцерів військових ЗВО; психологічні підходи для створення сприятливого соціально-психологічного клімату з метою ефективного формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО; методи мотивування курсантів до самостійної роботи у формуванні професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки. Подальшого розвитку набули інноваційні педагогічні технології навчання у поєднанні із сучасними засобами здобуття освіти під час формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що розроблено і впроваджено педагогічні умови та модель формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки; впроваджено у практику методику реалізації запропонованих педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх офіцерів військових ЗВО у процесі фахової підготовки із використанням традиційних, інноваційних, інформаційно-комунікативних методів і технологій навчання: заняття з тренінговими вправами; вправа «Детектор брехні»; вправа «Життєві і професійні компетентності професійної мобільності майбутнього офіцера ЗСУ» (за основу було використано тренінгову вправу «Життєвий і професійний кодекс військовослужбовця» та адаптовано до спеціальності 253 «Військове управління»); заняття-гра «Симпозіум військових професій»; групова робота у складанні кросвордів із використанням сучасних онлайн-серверів; заняття з використанням візуалізації тощо. Матеріали дисертації можуть використовуватися у процесі підготовки майбутніх офіцерів військових закладів вищої освіти з метою формування професійної мобільності під час викладання неспеціалізованих дисциплін.

Developing occupational mobility of military academy cadets in the course of their professional education The dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in speciality 015 Professional education (by specialization). Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, the Ministry of Education and Science of Ukraine, Vinnytsia, 2025. The problem of developing future officers’ occupational mobility in the course of their professional education at military higher educational institutions is considered in the dissertation. The review of home and foreign scientific sources in the fields of philosophy, psychology, education, and the subject-related area reveals the relevance of the problem under consideration. Developing occupational mobility of prospective military cadres as an indispensable part of their professional skills calls for solving certain problems. Under present-day conditions, the professional education of military academy cadets is not conceivable without due regard to the targeted development of their occupational mobility. The above fact is due to a number of discrepancies, including those of: the social and political impact on the process of future officer schooling versus insufficient occupational mobility of cadets; the necessity for promoting occupational mobility as part of professional education of military academy cadets versus the lack of relevant methodological provision for its development; the contemporary challenges faced by those involved in professional education of future military officers versus insufficient focus on the development of occupational mobility of the latter; applying conventional teaching methods aimed at the development of cadets’ occupational mobility versus the need to introduce innovative educational approaches. The research proves that the development of occupational mobility of military academy cadets in the course of their professional education is an essential component of training future military personnel. Developing occupational mobility is seen as part of the broader process of the formation of one’s key professional competencies. Certain areas of concern that have a bearing on occupational mobility formation have been 10 spotted in the given research. They include psychological, social, educational and cognitive, cultural, and communication aspects. International practices as well as modern educational approaches in the field of professional training of future officers are considered in the dissertation with the view to shaping the development of home military education. Peculiarities of overseas military training, specifically in the EU countries, the United States, NATO member countries are analysed in the research work. Generalised are theoretical approaches to interpreting such notions as “professional mobility of military academy cadets”, “occupational mobility of military academy cadets”, “pedagogical conditions”, “social and psychological climate”, “pedagogical technologies in teaching”, “novel teaching techniques”, “ICT-based teaching techniques”, “model”, among others. Based on thorough analysis of scientific approaches to the problem under consideration the author of the dissertation has given their own definition to the concept of “professional mobility of military academy cadets”. The latter is seen as a complex of components or competencies that are essential for carrying out professional activities. The above competencies are developed in the course of professional knowledge acquisition and the learning of practical skills. Such competencies play crucial role in fulfilling professional activities and add to one’s flexibility in improving, rearranging, or changing these activities due to self-enhancement and appreciation of innovations. The efficient development of professional mobility of military academy cadets calls for the use of some methodological approaches including the system approach, the activity approach, the competency-based approach, the synergetic approach, and the integration approach. The singled out methodological approaches are closely interrelated and are applied in consecutive stages. The entire process of developing professional mobility of military academy cadets cannot be efficient in case one of the above approaches is not applied. One can find the correlation between the development of professional mobility and that of personal, psychological, social, occupational, and academic mobility. It has been established that the development of personal, psychological, and social mobility 11 takes place at general educational institutions, the mission of which is to educate an individual who has general competencies and skills relevant to any professional field. At the same time, the development of academic, occupational, and professional mobility takes place in the course of professional training at a higher educational institution. The development of professional mobility of future officers is a process taking place during their studies at military higher educational institutions as well as upon graduating from them. It encompasses the general framework of the profession under consideration as well as its correlation with other professional areas, one’s visions of the social status of those who have employment in the given field as well as opportunities for changing or improving this status, the recognition of the importance of self-enhancement and self-actualisation. Professional mobility of future officers is seen as a complex phenomenon the development of which presupposes the formation of all its constituent parts. The motivation and activity, managerial, sociocultural, and axiological components of professional mobility are intertwined but do not make up any kind of hierarchy. Their development may take the form of simultaneous, unified, or consecutive processes, which depends on the goals and objectives of the educational process as well as a teacher’s perspectives. Singled out and substantiated are pedagogical conditions sufficient for the development of future officers’ professional mobility. The conditions under consideration take into account positive psychological, professional, and activity- related effects of the favourable environment on those involved in the teaching and learning process. The adherence to the stated pedagogical conditions results in gaining positive outcomes and achieving the educational purpose in view. The above conditions include the following: fostering favourable psychosocial climate at military higher educational institutions with the view to developing professional mobility of future officers; the introduction of modern teaching techniques in the learning environment of military higher educational institutions as an efficient tool for professional mobility formation; encouraging future officers for professional mobility by means of enhancing their independent work. 12 The put forward pedagogical conditions are interrelated and complementary: they do not form a hierarchical relationship because their components are intertwined. The first pedagogical condition has to do with individual psychological aspects; the second one is methodological – encompassing novel methods and techniques sufficient for maintaining the teaching and learning process at a relevant level; the third condition is activity related and aims at the autonomous development of an individual. The first pedagogical condition reveals factors of creating the favourable psychosocial climate that is of paramount importance for everyone involved in the teaching and learning process, especially first-year military academy cadets who undergo the process of integration into a new community. The determinants of the above process involve a person’s positive attitudes, the ability to blend into a new community, and unbiased idea of reality. All the above contribute to professional mobility of future Ukrainian troopers. Both internal (cadets’ vocational adjustment, professional self-concept, and self-esteem) and external factors (cadets’ rapport with a teacher, using relevant educational techniques by teachers) determine a psychosocial climate at a higher educational institution. The second pedagogical condition underlies the methodological basis of the dissertation. It provides for further introduction of novel teaching techniques in the educational environment of military higher educational institutions, which is an efficient means of developing cadets’ professional mobility. The author defines “pedagogical technologies” as a flexible, comprehensive system that can be integrated into the educational process and underlie it. Such a system takes into account specific features of different core subjects, integrates diverse teaching tools and techniques with the view to reaching desired aims. Described are major teaching forms, methods, and techniques that prove to be efficient in developing professional mobility of future officers: conventional, novel, and ICT-based ones. Their interrelationships are shown schematically. The third pedagogical condition focuses on the crucial role of independent studies for the development of occupational mobility of future officers. Teaching methods and techniques that encourage cadets’ independent work are described. 13 The framework for the formation of future officers’ occupational mobility in the course of their professional education is seen as the one that makes it possible to create a new unit of analysis or to modify the existing one. It enables careful planning as well as outcome prediction by means of using or modifying already-existing components of the framework. In case of successful application of the framework, an imaginary construct can be translated into action. Alternatively, the framework can be altered upon its experimental check if certain changes are needed for gaining positive results. Individual units of the framework for the formation of future officers’ occupational mobility in the course of their professional education have been singled out. They include the theoretical and purpose-oriented, the organisational and methodological, and the result-oriented blocks. The efficiency of the put forward framework and pedagogical conditions for the development of professional mobility of future officers in the course of their professional training at military higher educational institutions was measured by means of applying diagnostic tools with regard to defined criteria, levels and indicators. Such components as the motivation and activity component along with managerial, sociocultural, and axiological components have been taken as criteria for assessing the development of professional mobility of future officers. There are three levels of the development of professional mobility: high (creative) and low (basic) levels that represent extreme points of the hierarchy, as well as the intermediary (sufficient) level. ogadepThe test for concordance Dλ(max) = �14 for the first time: theoretically substantiated have been pedagogical conditions for the formation of professional mobility of future officers in the course of their professional training at military higher educational institutions (fostering favourable psychosocial climate at military higher educational institutions with the view to developing professional mobility of future officers; the introduction of modern teaching techniques in the learning environment of military higher educational institutions as an efficient tool for professional mobility formation; encouraging future officers for professional mobility by means of enhancing their independent work). − the motivation and activity, managerial, sociocultural, and axiological components of developing professional mobility of future officers in the course of their professional training at military higher educational institutions have been singled out; − diagnostic tools for measuring the development of professional mobility of future officers in the course of their professional training at military higher educational institutions (criteria, indicators, levels – high (creative), intermediate (sufficient), low (basic)) have been devised; − the framework for developing professional mobility of future officers in the course of their professional training at military higher educational institutions has been elaborated and translated into practice. Further elaboration and specification found subject matter of the concepts of “professional mobility of military academy cadets”, “pedagogical conditions”, “framework for the development of professional mobility of future officers in the course of their professional training at military higher educational institutions”, “pedagogical technologies in teaching”. Improved have been methods of developing professional mobility of future officers in the course of their professional training at military higher educational institutions; practical application of novel techniques in the teaching / learning process at higher educational establishments that provide professional education of future officers; psychological approaches to fostering favourable psychosocial climate at military higher educational institutions with the view to developing professional mobility of future officers; methods of encouraging cadets to carry out independent work on developing their professional mobility. Novel teaching techniques along with modern means of teaching aimed at the development of professional mobility of future officers in the course of their professional training at military higher educational institutions have been further developed. Practical significance of the research findings consists in devising and the reduction to practice of pedagogical conditions and the framework for the development of professional mobility of future officers in the course of their professional training at military higher educational institutions; methods of implementing the put forward pedagogical conditions for developing professional mobility of future officers in the course of their professional training at military higher educational institutions have been translated into practice; the above methodological provisions include conventional methods of teaching, novel teaching techniques, ICT-based teaching methods and techniques: lessons with elements of skills development workshops; “The Polygraph” exercise; the exercise “Life and professional competencies that make up professional mobility of a future AUF officer” (“Life and professional code of a member of the armed forces” training exercise was taken as a basis and then adapted to speciality 253 “Troop command and control”); role play “Symposium of military jobs”; teamwork on devising crossword puzzles by means of using modern online servers; lessons with the use of visual aids etc. The dissertation materials can be used in the course of teaching not specialised disciplines to future officers at military higher educational institutions with the view to developing their professional mobility.