Протифібриляторна активність деяких солей магнію при експериментальному післяішмічному реперфузійному синдромі

Abstract

Досліджувалась протифібриляторна активність деяких солей магнію (магнію аспарагінату, магнію L-глутамату тетрагідрату, три-магнію дицитрату нонагідрату) та їх комбінацій з іншими лікарськими препаратами (аспаркаму) на моделі післяішемічного реперфузійного синдрому. Магнію аспарагінат запобігав розвитку реперфузійноіндукованих фібриляцій шлуночків серця у 75 % випадків, гемімагнію L-глутамат тетрагідрат – у 79, а аспаркам – у 80. Три-магнію дицитрат нонагідрат протифібриляторних властивостей не виявив. Протифібриляторна активність солей магнію визначається наявністю іону Mg2+, а ступінь прояву протифібриляторного ефекту рівнем метаболічної активності аніону.Исследовалась протифибриляторна активность некоторых солей магния (магния аспарагинат, магния L-глутамата тетрагидрат, три-магния дицитрату нонагидрату) и их комбинаций с другими лекарственными препаратами (Аспаркама) на модели ПОСТИШЕМИЧЕСКИЙ реперфузионного синдрома. Магния аспарагинат предотвращал развития реперфузийноиндукованих фибрилляций желудочков сердца в 75% случаев, гемимагнию L-глутамат тетрагидрат - в 79, а аспаркам - в 80. Три-магния дицитрат нонагидрат протифибриляторних свойств не обнаружил. Протифибриляторна активность солей магния определяется наличием иона Mg2 +, а степень проявления протифибриляторного эффекта уровнем метаболической активности аниона.The anti-fibrillation activity of some magnesium salts (magnesium asparaginate, magnesium L-glutamate tetrahydrate, tri-magnesium dinitrate dinitrate) and their combinations with other drugs (asparcama) on the model of post-ischemic reperfusion syndrome were studied. Magnesium asparaginate prevented the development of reperfusion induced ventricular fibrillation in 75% of cases, hemimagnium L-glutamate tetrahydrate - at 79, and asparcapes - at 80. Tri-magnesium dicitrate nonspecific anti-fibrillation properties was not detected. The anti-fibrillation activity of magnesium salts is determined by the presence of Mg2 + ion, and the degree of manifestation of antifibrillator effect on the level of metabolic activity of the anion.