Логістичні основи ефективної організації туристичного геопростору (на прикладі сакрального туризму)

Abstract

Розкрито концептуальні основи геологістичної організації туристичного простору на засадах сталого розвитку на прикладі великих міст України (Київ, Львів) та сакрального туризму. Представлено основні складники ефективної геологістичної організації туристичного простору, а саме геологістичну (географічну та логістичну) ідентифікацію туристичних ресурсів, геологістичне планування туристичних потоків, геологістичне проектування інфраструктури туризму та гнологістичне проектування ланцюжків поставок для забезпечення інфраструктури туризму. Географічна ідентифікація туристичних ресурсів розуміється як визначення їхньої локалізації з урахуванням існуючих туристичних об’єктів та нових, які споруджуються. Туристичні об’єкти є ніби «туристичними магнітами», які притягують до себе туристопотоки, тому від їхнього розміщення залежить просторова концентрація туристів у місті. З метою уникнення надмірної концентрації туристів, зокрема в центральних частинах міст, слід споруджувати нові туристичні об’єкти (зокрема, пам’ятники) з урахуванням необхідності децентралізації туристичного руху у містах, розпорошення туристичних потоків. Логістична ідентифікація туристичних ресурсів розуміється як визначення їх логістичного потенціалу, тобто максимально можливого туристопотоку, який не порушить засаду сталого розвитку туризму. Геологістична ідентифікація туристичних ресурсів виконується з урахуванням їх поділу на культурно історичні об’єкти, архітектурні об’єкти та подієві ресурси. Геологістичне планування туристичних потоків полягає у визначені величини, структури та спрямованості туристопотоків та відповідних потреб туристів першого та другого порядку. Геологістичне проектування інфраструктури туризму означає створення об’єктів туристичної інфраструктури першого та другого порядків для забезпечення відповідних туристичних потреб, а також логістичної інфраструктури для забезпечення потреб туристичної інфраструктури першого та другого порядків. Під геологістичним проектуванням ланцюжків поставок для забезпечення потреб інфраструктури туризму першого та другого порядків мається на увазі логістична та транспортна розробка ланцюжків поставок для забезпечення потреб закладів туристичної інфраструктури та їхніх логістичних партнерів. Розглянуто прикладання концептуальних засад геологістичної організації туристичного простору до сакрального туризму, який характеризується підвищеною «агресивністю» туристичного споживання щодо сакральних об’єктів. Наведено приклади та запропоновано заходи для збереження ресурсної бази сакрального туризму, зокрема це: відокремлення сакральних об’єктів від туристів (загорожі тощо) – на локальному рівні; заборона вивезення фрагментів чи цілих сакральних предметів за межі країни – на національному рівні; створення копій сакральних об’єктів та предметів для демонстрування туристам за допомогою сучасних 3D-технологій; зберігання сакральних предметів у музеях з метою їх збереження і масового експонування туристам.Revealed the conceptual framework of logistical organization of tourism space on the principles of sustainable development on the example of Ukraine big cities (Kyiv, Lviv) and sacral tourism. The basic elements of efficient logistical organizations of tourism space, namely the logistical (geographical and logistical) identification of tourism resources, tourist flows logistical planning, logistical design of tourism infrastructure and logistical design of supply chains for tourism infrastructure are disclosed. Geographical identification of tourism resources is understood as determining their location on the basis of where existing and new tourist facilities are being built. Tourist facilities are like "tourism magnets" that attract tourist flows so their placement determines spatial concentration of tourists in the city. In order to avoid excessive concentration of tourists, particularly in the central parts of city a new tourist sites should be built with the need of decentralization of tourism in cities so reaching dispersion of tourist flows. Logistics identification of tourism resources is understood as determining their logistics capacity, ie the maximum possible tourist flows that does not violate the principles of sustainable tourism development. Geographic and logistic identification of tourism resources are performed on the basis of separation of cultural and historical sites, architectural objects and cultural events as tourism resources. logistical planning of tourist flows is determined by their size and structure as well as tourists needs of first and second orders. logistical design of tourism infrastructure means creation of tourist infrastructures of first and second orders to ensure adequate needs of tourist flows and logistical infrastructure – to meet the needs of tourist infrastructure of first and second orders. logistical designing of supply chains to meet the needs of tourism infrastructure of first and second orders means the development of logistics and transport supply chains to meet the needs of tourism infrastructure facilities and their logistics partners. As to applying conceptual foundations of logistical organizations of tourist space to sacral tourism, one has to mention their increased "aggressiveness" of tourist consumption towards sacred objects. The examples and proposed measures to preserve the resource base of sacral tourism are given, particularly: separation of sacred objects from tourists (fences etc.) – on the local level; export ban for fragments or whole sacred objects being out of the country – at the national level; making copies of sacred objects and items to be shown to tourists using modern 3Dtechnologies; storing sacred objects in museums for preservation purposes and mass exposure to tourists.