Експериментування як вид діяльності дітей у дошкільній педагогіці України (середина ХХ – початок ХХІ століття)

Abstract

У дисертації представлено методологічні підходи – філософський, загальнонауковий (історіографічний, системний, цілісний та соціологічний підходи), конкретнонауковий (спеціальний) (ретроспективний системно-структурний аналіз і синтез, логіко-історичний та історико-генетичний, біографічний та поетапно-проблемний, прогнозування, періодизації), технологічний (загальнонаукові та емпіричні методи). Дослідження ґрунтується на філософських принципах науковості, історизму, єдності теорії та практики, єдності історичного та логічного, об’єктивного вивчення явищ. Запропоновано загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), емпіричні (порівняльно-аналітичний, пошуково-бібліографічний), історико-хронологічний, історико-ретроспективний, історико-порівняльний методи дослідження. Ґенезу експериментування як виду діяльності дітей у дошкільній педагогіці України (середина ХХ – початок ХХІ століття) у контексті педагогічного дискурсу забезпечило ґрунтовне вивчення історико-педагогічних джерел: нормативно-правові документи, архівні джерела, монографії та посібники, присвячені проблемі дослідження; дисертаційні роботи; матеріали педагогічної і психологічної наукової періодики тощо. Здійснено дефінітивний аналіз ключових понять дослідження: «діяльність», «дитяче експериментування», «дослід», «дослідницька діяльність», «дослідницько-експериментальна діяльність», «експеримент», «пошуково-дослідницька діяльність», «спостереження». Вивчення праць вітчизняних науковців дало можливість розглянути дитяче експериментування як спеціально організовану педагогом або дітьми діяльність, у якій здобувачі дошкільної освіти шляхом самостійного відкриття, розв’язання проблемних завдань, практичних перетворювальних дій різними методами дослідження оволодівають однією із ключових компетентностей, а саме дослідницькою, яка має продовження свого розвитку в початковій школі та впродовж життя. Проведено аналіз основних нормативних документів (закони, постанови, накази, інструкції Міністерства освіти УРСР й Міністерства освіти і науки України, що базуються на Конституції України (1996), Законах України «Про освіту» (1991, 2017), «Про дошкільну освіту» (2001), «Про вищу освіту» (2014), «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015), Концепції національного виховання (2009), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 р. (2013), Концепції освіти дітей раннього та дошкільного віку (2020), що визначали й коригували розвиток експериментування як виду діяльності дітей у дошкільній педагогіці України (середина ХХ – початок ХХІ століття). На основі об’єктивних критеріїв (зміст нормативно-правових документів, які регламентували роботу закладів дошкільної освіти в досліджуваному періоді; кількість і якість науково-методичних праць, які відображали рівень наукового осмислення дослідницько-експериментальної діяльності дошкільників як особливого типу особистісної активності в кожному історичному періоді; трансформація змісту і форм дитячого експериментування, зумовлена появою авторських підходів і технологій реалізації завдань дошкільної освіти) нами обґрунтовано періоди становлення й розвитку експериментування як виду діяльності дітей у дошкільній педагогіці України (середини ХХ – початок ХХІ століття): 1947-1990 рр. – повоєнна відбудова дошкільного виховання, уведення до наукового обігу дефініції поняття «дитяче експериментування» – прийняття законів та постанов уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки; прийняття програмно-методичних документів для нового типу дошкільного закладу, початок становлення дитячого експериментування. 1991-2000 рр. – перебудова, розвиток дошкільного виховання та виокремлення експериментальної діяльності дітей дошкільного віку, програмотворення – реформування дошкільної ланки в межах всієї освітньої системи на початку незалежності України; створення та запровадження комплексних, парціальних програм; прийняття Базового компоненту дошкільної освіти (1999). 2001-2021 рр. – демократизація дошкільної освіти та стрімке впровадження експериментування в освітню діяльність дітей – прийняття закону України «Про дошкільну освіту» (2001) та розроблення програм, де експериментування, так само як ігрова діяльність, є провідним видом діяльності дошкільників, оновлення БКДО (2012, 2021). Провідними тенденціями першого періоду (1947-1990 рр.) становлення й розвитку дитячого експериментування в дошкільній педагогіці України визначено: появу перших організаційно-методичних настанов щодо проведення з дітьми дослідів, спостережень, простих експериментів з об’єктами довкілля; жорстка регламентація дій дитини та дій вихователя в дослідженнях об’єктів і явищ довкілля, продиктована необхідністю виконання вимог нормативних документів; започаткування наукового осмислення феномену дитячого експериментування в психолого-педагогічних дослідженнях; перші спроби створення методики організації дитячого експериментування в закладі дошкільної освіти; побутування навчально-дисциплінарної моделі в організації дослідницької діяльності дошкільників. Визначальними характеристиками другого періоду (1991-2000 рр.) розвитку дитячого експериментування в дошкільній освіті України окреслено: революційні зміни в системі національної освіти, зумовлені утворенням незалежної української держави, реформування дошкільної ланки освіти в річищі загальних інституційних змін; створення значної кількості комплексних, парціальних програм; оновлення всієї нормативно-правової бази дошкільної освіти; прийняття Базового компоненту дошкільної освіти (1999) – де в різній мірі знаходить своє відображення дослідницько-експериментальна діяльність дошкільників; трансформація ролі педагога в організації дитячого експериментування – від керівника розумовою діяльністю – до наставника дошкільників у їхніх пошуках нового знання про довкілля; поява авторських підходів, методик і моделей організації дитячого експериментування, що сприяло збагаченню методики проведення занять, структурують етапи виконання різного роду експериментів і дослідів, дозволяють інтегрувати в експериментуванні інші види діяльності – образотворчої, мовленнєвої, конструкторської. Провідними особливостями третього періоду (2001-2021 рр.) організації експериментування як виду діяльності дітей у дошкільній педагогіці України виокремлено: започаткування реформ у галузі дошкільної освіти, що сприяло першим демократичним перетворенням, було закріплене у відповідних освітніх нормативних документах; відмова від авторитаризму в дошкільній освіті, орієнтація на гуманістичну парадигму, що регламентує цілісний загальний розвиток дитини, її самостійність у пізнанні світу; компетентнісний та особистісно-орієнтований підходи стають орієнтирами в розвитку дитячого експериментування, яке концептуалізується і утворює окремий термінологічний пласт в педагогічному науковому словнику; різноманітність такого типу діяльності відповідно до класифікацій дитячого експериментування, оскільки саме експериментування становить основу інших видів діяльності – комунікативної, ігрової, образотворчої, конструктивної, трудової; впровадження концепції сталого розвитку, що передбачало об’єднання трьох основних складників: економічного, соціального та екологічного і позначилось на змісті дошкільної освіти розширенням репертуару виховного впливу експериментування на інтелект, емоції, моральну свідомість і соціальну адаптивність дитини; забезпечення умов для дитячого експериментування за всіма освітніми напрямами Базового компоненту дошкільної освіти (2021), щодо реалізації її фізичних, психологічних, соціальних можливостей; зорієнтованість наукових досліджень на процес формування дослідницької компетентності дитини, окреслення способів засвоєння дошкільником практичного досвіду та визнання дитини суб’єктом власної активності і життєтворчості. Здійснено огляд творчого досвіду вихователів щодо впровадження експериментування як виду діяльності дітей у закладах дошкільної освіти України в умовах сьогодення. Розроблено методичні рекомендації для вихователів закладів дошкільної освіти щодо організації дитячого експериментування. Наукова новизна і теоретичне значення результатів полягає в тому, що вперше: здійснено аналіз проблеми розвитку та становлення експериментування як виду діяльності дітей у дошкільній педагогіці України середини ХХ – початку ХХІ століття; виявлено чинники, що впливали на розвиток змісту і форм реалізації дитячого експериментування: зовнішні (суспільно-політичні, ідеологічні, соціально-культурні) та внутрішні (науково-педагогічні парадигми, авторські концепції дослідницько-експериментальної діяльності дошкільників); виокремлено періоди становлення експериментування як виду діяльності дітей у дошкільній педагогіці України середини ХХ  початку ХХІ століття в історичній послідовності: І період (1947-1990 рр.) – відбудова дошкільного виховання, поява дефініції поняття «дитяче експериментування»; ІІ період (1991-2000 рр.) – перебудова, розвиток дошкільного виховання та експериментальної діяльності дітей дошкільного віку, програмотворення; ІІІ період (2001-2021 рр). – демократизація дошкільної освіти та стрімке впровадження експериментування в освітню діяльність дітей; узагальнено досвід організації експериментальної діяльності дітей раннього та дошкільного віку в досліджуваний період; уточнено зміст ключових понять: «діяльність», «дитяче експериментування», «дослід», «дослідницька діяльність», «дослідницько-експериментальна діяльність», «експеримент», «експериментальна діяльність», «спостереження»; доповнено історико-педагогічні відомості про специфіку організації експериментальної діяльності дітей у вітчизняній педагогічній науці; подальшого розвитку набуло обґрунтування доцільності впровадження експериментування як типу діяльності дітей під час вивчення усіх освітніх напрямів у закладах дошкільної освіти. До актуальної науково-дослідної площини введено маловідомі архівні джерела, пов’язані з дослідженням проблем становлення експериментування як виду діяльності дітей у дошкільній педагогіці України (середина ХХ – початок ХХІ століття). Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в узагальненні матеріалів і висновків, які сприяють збагаченню історико-педагогічних знань, розширенню джерельної бази з окресленої проблеми, поглибленню змісту курсу «Історія педагогіки», «Основи природознавства з методикою викладання», «Соціоігровий практикум», «Методика формування компетентностей за освітнім напрямом «Гра дитини». Основні положення та висновки проведеного дослідження висвітлено в практикумі «Дитяче експериментування в закладах освіти» для здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра освітньо-професійної програми «Дошкільна освіта. Початкова освіта» (2021) і впроваджено в освітній процес підготовки майбутніх вихователів під час вивчення вибіркової начальної дисципліни «Дитяче експериментування в закладах освіти» у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Проведено 3 майстер-класи для педагогів, які висвітлюють тематику дослідження: «Я досліджую світ» під час Всеукраїнського практичного семінару «Результати запровадження STREAM-освіти дошкільників та пріоритети STEM-освіти молодших школярів (Вінниця, 2019); «Вітражні дива. Гутництво» (Вінниця, 2020); «Незвичайне у звичайному» (Вінниця, 2022). Дисертаційне дослідження здійснювалося в контексті Jean Monnet Module «Ecological education of preschool and primary school children: a European approach» (GAP 101085524 ‒ EcoEdEU), метою якого є підготовка майбутніх педагогів до опанування теоретико-методичних основ організації процесу екологічного виховання дошкільників та молодших школярів на основі європейського досвіду. Основні результати можуть бути використані в сучасних умовах реформування дошкільної освіти, під час розробки підручників і посібників з педагогіки дошкільної освіти, методичних рекомендацій для студентів закладів вищої освіти та для вихователів закладів дошкільної освіти.

The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 011 Educational, pedagogical sciences. – Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Vinnytsia, 2023. The dissertation substantiates the relevance of the introduction of experimentation as a type of children’s activity in preschool pedagogy of Ukraine (middle of the XXth - beginning of the XXIst century). The conceptual apparatus of the research has been defined: object, subject, objective, chronological boundaries, tasks, methods, source base, scientific novelty, practical significance. The dissertation presents methodological approaches – philosophical, general scientific (historiographical, systemic, holistic and sociological approaches), specific scientific (special) (retrospective system-structural analysis and synthesis, logical-historical and historical-genetic, biographical and step-by-step problematic, forecasting, periodization), technological (general scientific and empirical methods). The research is based on the philosophical principles of scientism, historicism, unity of theory and practice, unity of historical and logical, objective study of phenomena. General scientific (analysis, synthesis, comparison, generalization), empirical (comparative-analytical, search-bibliographic), historical-chronological, historical-retrospective, historical-comparative research methods have been proposed. The genesis of the development of experimentation as a type of children’s activity in preschool pedagogy of Ukraine (middle of the XXth - beginning of the XXIst century) in the context of pedagogical discourse provided a thorough study of historical and pedagogical sources: regulatory and legal documents, archival sources, monographs, and manuals dealing with the research problem; dissertation works; materials of pedagogical and psychological scientific periodicals, etc. A definitive analysis of the key concepts of the research has been carried out: «experiment», «study», «activity», «research activity», «scientific-research activity», «research-experimental activity», «children’s experimentation», «observation». Studying the works of domestic scientists made it possible to consider children’s experimentation as an activity specially organized by a teacher or children, in which students of preschool education, through independent discovery, problem solving, practical transformative actions using various research methods, master one of the key competencies, namely research, which has continuation in primary school and throughout life. The analysis of the main regulatory documents has been done (laws, resolutions, orders, instructions of the Ministry of Education of the Ukrainian SSR and the Ministry of Education and Science of Ukraine, based on the Constitution of Ukraine (1996), Laws of Ukraine «On Education» (1991), «On Preschool Education» (2001), «On Higher Education» (2014), «On Scientific and Scientific-Technical Activity» (2015), State national program «Education» («Ukraine of the XXIst Century») (1993), Concept of national education (2009), National development strategy of education in Ukraine for the period until 2021 (2013), which determined and corrected the development of experimentation as a type of children’s activity in preschool pedagogy of Ukraine (middle of the XXth - beginning of the XXIst century). On the basis of objective criteria (the content of regulatory and legal documents that regulated the work of preschool education institutions in the researched period; the number and quality of scientific and methodological works that reflected the level of scientific understanding of research-experimental preschoolers as a special type of personal activity in each historical period; (parameters) of the transformation of the content and forms of children’s experimentation caused by the emergence of author’s approaches and technologies for the implementation of preschool education tasks) we substantiated the periods of formation and development of experimentation as a type of activity of children in preschool pedagogy of Ukraine (middle of the XXth - beginning of the XXIst century): 1947-1990 – post-war reconstruction of preschool education, introduction of the definition of «child experimentation» into scientific circulation – adoption of laws and regulations of the Soviet Government of the Union of Soviet Socialist Republics and the Ukrainian Soviet Socialist Republic; adoption of program and methodological documents for a new type of preschool institution, which was the beginning of the formation of children’s experimentation. 1991-2000 – restructuring, development of preschool education and separation of experimental activities of preschool children, program creation – reforming the preschool link within the entire educational system at the beginning of Ukraine’s independence; creation and implementation of complex, partial programs; adoption of the Basic Component of Preschool Education (1999). 2001-2021 – the democratization of preschool education and the rapid introduction of experimentation into the educational activities of children – the adoption of the Law of Ukraine «On Preschool Education» (2001) and the development of programs where experimentation, like play activities, is the leading type of activity of preschoolers. The leading trends of the first period (1947-1990) of the formation and development of children’s experimentation in preschool pedagogy of Ukraine are defined as: the appearance of the first organizational and methodical guidelines for conducting experiments, observations, and simple experiments with environmental objects; strict regulation of the actions of a child and the actions of an educator in the study of objects and environmental phenomena, dictated by the need to fulfill the requirements of regulatory documents; initiation of the scientific understanding of the phenomenon of children’s experimentation in psychological and pedagogical researches; the first attempts to create a methodology for organizing children’s experimentation in a preschool education institution; the development of the educational and disciplinary model in the organization of research activities of preschoolers. The defining characteristics of the second period (1991-2000) of the development of children’s experimentation in preschool education of Ukraine are outlined: revolutionary changes in the system of national education caused by the formation of the independent Ukrainian state, reforming of preschool education in the course of general institutional changes; creation of a significant number of complex, partial programs; updating the entire regulatory framework of preschool education; adoption of the Basic Component of Preschool Education (1999) – where the research and experimental activity of preschoolers is reflected to varying degrees; transformation of the pedagogue’s role in the organization of children’s experimentation – from a leader of mental activity – to a mentor of preschoolers in their search for new knowledge about the environment; the appearance of abstract approaches, methods and models of organization of children’s experimentation, which lead to the enrichment of the methodology of conducting classes, structure the stages of performing various kinds of experiments and probes, allow to integrate other types of activity in experimentation – visual, speech, design. The leading features of the third period (2001-2021) of the organization of experimentation as a type of children’s activity in preschool pedagogy of Ukraine are highlighted: the initiation of reforms in the field of preschool education, which contributed to the first democratic transformations, was enshrined in the relevant educational normative documents; rejection of authoritarianism in preschool education, orientation to the humanistic paradigm, which regulates the integral general development of children, their independence in learning about the world; competency-based and person-oriented approaches become guidelines in the development of children’s experimentation, which is conceptualized and forms a separate terminological layer in the pedagogical scientific dictionary; the variety of this type of activity according to the classifications of children’s experimentation, since experimentation itself forms the basis of other types of activity – communicative, playful, visual, constructive, labor; implementation of the concept of sustainable development, which involved the unification of three main components: economic, social and ecological and affected the content of preschool education by expanding the repertoire of the educational influence of experimentation on the intellect, emotions, moral consciousness and social adaptability of the child; provision of conditions for children’s experimentation in all educational areas of the Basic Component of Preschool Education, in which their physical, psychological and social potential are realized; the focus of scientific research on the formation of the child’s competence, determination of the ways of the child’s assimilation of practical experience and the recognition of the child as a subject of his or her own activity and creativity. The review of the creative experience of educators regarding the introduction of experimentation as a type of children’s activity in preschool education institutions of Ukraine in today’s conditions has been carried out. Methodological recommendations have been developed for educators of preschool education institutions regarding the organization of children’s experimentation. Scientific novelty and theoretical significance of the results is that for the first time: the analysis of the problem of development and formation of experimentation as a type of children’s activity in preschool pedagogy of Ukraine in the middle of the XXth - beginning of the XXIst century has been carried out; factors that influenced the development of the content and forms of implementation of children’s experimentation have been identified: external (socio-political, ideological, socio-cultural) and internal (scientific-pedagogical paradigms, author’s concepts of research-experimental activities of preschoolers); the stages of the development of experimentation as a type of children’s activity in preschool pedagogy of Ukraine in the middle of the XXth - beginning of the XXIst century have been singled out in historical sequence: I period (1947-1990) – the reconstruction of preschool education, the appearance of the definition of «children’s experimentation»; II period (1991-2000) – restructuring, development of preschool education and experimental activities of preschool children, program development; III period (2001-2021) – democratization of preschool education and rapid introduction of experimentation into children’s educational activities; the experience of organizing experimentation activities of early age and preschool children in the researched period has been summarized; the content of the key terms has been clarified: «research», «experiment», «observation», «activity», «research activity», «experimental activity», «esearch-experimental activity», «children’s experimentation»; historical and pedagogical information about the specifics of the organization of children’s experimental activities has been added to the national pedagogical science; the justification of the expediency of introducing experimentation as a type of children’s activity during the study of all educational areas in preschool education institutions has gained further development. Little-known archival sources related to the study of the problems of the formation of experimentation as a type of children’s activity in preschool pedagogy of Ukraine (middle of the XXth - beginning of the XXIst century) have been introduced to the current research area. Practical significance of the obtained research results is in the generalization of materials and conclusions that contribute to the enrichment of historical and pedagogical knowledge, the expansion of the source base on the outlined problem, the deepening of the content of the course «History of Pedagogy», «Fundamentals of Natural Science with Teaching Methods», «Social Game Workshop», «Methods of Competence Formation in the Educational Direction» «Child’s game». The main provisions and conclusions of the conducted research are highlighted in the workshop «Children’s Experimentation in Educational Institutions» for higher education applicants of the bachelor’s degree of the educational and professional program «Preschool Education. Primary Education» (2021) and implemented in the educational process of training future educators during the study of the selective academic discipline «Children’s Experimentation in Educational Institutions» at Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. 3 master classes have been held for pedagogues covering the research topic: «I Explore the World» during the All-Ukrainian practical seminar «Results of the Implementation of STREAM education for preschoolers and priorities of STEM education for younger schoolchildren» Vinnytsia, 2019); «Stained Glass Miracles. Handicraft» (Vinnytsia, 2020); «Unusual in Ordinary» (Vinnytsia, 2022). The dissertation research has been carried out in the context of the Jean Monnet Module «Ecological education of preschool and primary school children: a European approach» (GAP 101085524 ‒ EcoEdEU), the purpose of which is to prepare future pedagogues for the theoretical and methodological foundations of organizing the process of ecological education of preschoolers and primary schoolchildren based on European experience. The main results can be used in modern conditions of preschool education reform, during the writing of textbooks and manuals on preschool education pedagogy, methodological recommendations for students of higher education institutions and for educators of preschool education institutions.