Еволюція ґрунтів та ландшафтів території давньоруського городища біля с. Виповзів на Чернігівщині

Abstract

Проаналізовано публікації з інтерпретації даних щодо похованих ґрунтів у зв’язку з антропогенним навантаженням на природні комплекси, еволюцією природного середовища у голоцені. Висвітлено особливості дослідження палеоґрунтів за допомогою ґрунтово-археологічних підходів з метою реконструкції обстановок минулого. Досліджено поховані та фонові (сучасні) повнопрофільні голоценові ґрунти. Встановлено, що на відкритих ділянках з лучною та лучно-степовою рослинністю у Х столітті були представлені інтенсивно гумусовані різновиди дернових ґрунтів, більш забарвлені і з більшою глибиною профілів, ніж у сучасному ґрунтовому покриві, де ґрунти відрізняються світлосірим забарвленням. Внаслідок еволюції ландшафтів первинне лісове ґрунтоутворення пізніше змінилося лучно-лісовим або лучним з переважаючими процесами гумусонакопичення. Переважали ландшафти близькі до сучасних півночі лісостепової зони. Обстановки були сприятливі для розселення тут людини. Ґрунти були досить родючими (значна гумусованість) і придатні для сільськогосподарського використання.The publications on the interpretation of data on buried soils in connection with anthropogenic loading on natural complexes, evolution of the environment in Holocene have been analyzed. The peculiarities of study of paleolandscapes with the help of soil-archaeological approaches with the purpose of reconstruction of the conditions of the past are highlighted. Buried and background (modern) full-profile Holocene soils are investigated. It was established that in the open areas with meadow and meadow-steppe vegetation in the tenth century intensively humus varieties of sod soils were presented, more colored and with a greater depth of profiles than in the modern soil cover, where the soils differ in light gray color. Due to the evolution of landscapes, the primary forest formation was later changed were to forest meadow or meadow with prevailing processes of humus accumulation. Landscapes as near the modern northern part of the forest-steppe zone were prevailing at the X century. The situation was favorable for the resettlement of a people here. The soils were fertile (highly humus) and suitable for agricultural use.