Психолого-педагогічний супровід дітей з мовленнєвими порушеннями в дошкільному віці

Abstract

У статті проаналізовано психолого-педагогічні засади організації системного супроводу дітей дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями в умовах спеціальної освіти та інклюзивного навчання. Розкрито сутність поняття «супровід» у контексті міждисциплінарного підходу, визначено основні напрями логопедичної, психологічної та педагогічної взаємодії в процесі роботи з дітьми, які мають порушення мовлення. Обґрунтовано важливість раннього виявлення мовленнєвих труднощів і своєчасного втручання як ключових чинників успішного мовленнєвого та особистісного розвитку дитини. Здійснено огляд сучасних наукових підходів до організації логопедичного втручання в системі дошкільної освіти, проаналізовано практичний досвід впровадження комплексних моделей супроводу у вітчизняних та зарубіжних освітніх контекстах. У центрі уваги системний підхід, який розглядається як цілісна стратегія підтримки дитини, що поєднує діагностику, корекційно-розвиткову роботу, співпрацю з батьками та індивідуалізацію освітньої траєкторії. Особливу увагу приділено ролі мовленнєвого середовища та характеру взаємодії з дорослими у формуванні мовленнєвих навичок. Розкрито значення міжвідомчої співпраці та психолого-педагогічного патронажу в рамках інклюзивних закладів дошкільної освіти. У статті запропоновано варіанти можливого вдосконалення системи психолого-педагогічного супроводу: оновлення професійних стандартів, розробка цифрових платформ дистанційної логопедичної підтримки, створення моделей наставництва та батьківської педагогізації, підвищення міжвідомчої взаємодії. Акцент зроблено на необхідності гуманістичного, особистісно орієнтованого підходу до дитини з мовленнєвими порушеннями як повноцінного суб'єкта освітнього процесу. Таким чином, стаття поглиблює наукове уявлення про психолого-педагогічний супровід у дошкільному віці та обґрунтовує його як системну діяльність, що вимагає узгоджених дій різних фахівців і партнерства з родиною для забезпечення рівного доступу до якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Подані результати можуть бути використані в подальшиx дослідженнях, освітній політиці та професійній підготовці кадрів.

The article analyses the psychological and pedagogical principles of organising systemic support for preschool children with speech disorders in special and inclusive education. The essence of the concept of 'support' in the context of an interdisciplinary approach is revealed, the main directions of speech therapy, psychological and pedagogical interaction in the process of working with children with speech disorders are identified. The importance of early detection of speech difficulties and timely intervention as key factors in the successful speech and personal development of a child is substantiated. An overview of modern scientific approaches to the organisation of speech therapy intervention in the system of preschool education is provided, practical experience of implementing comprehensive support models in domestic and foreign educational contexts is analysed. The focus is on the systemic approach, which is considered as a holistic strategy for supporting a child, combining diagnostics, correctional and developmental work, cooperation with parents and individualisation of the educational trajectory. Particular attention is paid to the role of the speech environment and the nature of interaction with adults in the formation of speech skills. The importance of interdepartmental cooperation and psychological and pedagogical patronage within inclusive preschool education institutions is revealed. The article suggests options for possible improvement of the system of psychological and pedagogical support: updating professional standards, developing digital platforms for remote speech therapy support, creating models of mentoring and parental pedagogy, and increasing interagency cooperation. The emphasis is placed on the need for a humanistic, personality-oriented approach to a child with speech disorders as a full-fledged subject of the educational process. Thus, the article deepens the scientific understanding of psychological and pedagogical support in preschool age and substantiates it as a systemic activity that requires coordinated actions of various professionals and partnership with the family to ensure equal access to quality education for children with special educational needs. The presented results can be used in further research, educational policy and professional training.