Державне управління у сфері пенсійного забезпечення в Україні: правові та організаційні аспекти

Abstract

Досліджено правові та організаційні аспекти державного управління у сфері пенсійного забезпечення. З’ясовано, що суттєві проблеми з наповненням Пенсійного фонду України пов’язані з неефективністю функціонування української пенсійної системи. Розкрито особливості національного законодавства, основні положення якого регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Встановлено, що в Україні з-поміж визначених, відповідно до чинного законодавства, трьох рівнів пенсійної системи: солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та добровільна система недержавного пенсійного забезпечення – реалізовані лише дві: солідарна та добровільна. Виявлено, що впродовж двадцяти років органи державної влади здійснювали чимало спроб щодо запровадження накопичувальних пенсій, зокрема до Верховної Ради України надходило вже п’ять законопроєктів із питань пенсійного забезпечення, але жодного разу не були ухвалені. Частково вирішити проблему пенсійного забезпечення мало б запровадження другого рівня – накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. З’ясовано, що запровадження такого підходу є досить дискусійним питанням в силу численних переваг та недоліків. Поєднання накопичувального та солідарного елементів робить пенсійну систему стійкішою та збалансованішою щодо основних викликів сучасних пенсійних систем. Натомість солідарна система менш піддатлива фінансовим ризикам, у той час як накопичувальна – чутливіша до демографічних і політичних змін. Обґрунтовано важливу роль Верховної Ради України, яка формує державну політику у сфері пенсійного забезпечення. Розкрито особливості статусу та функціонування органів загальної (Кабінет Міністрів України) та спеціальної компетенцій (Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, їх територіальні органи), які реалізують державну політику у сфері пенсійного забезпечення. З’ясовано особливості реального стану пенсійного забезпечення в Україні та зарубіжних держав. Продемонстровано сучасний розподіл пенсійних виплат громадянам, обґрунтовано його невідповідність із статусом держави як соціальної відповідно до Конституції України. Сформульовані відповідні висновки та аргументовано необхідність трансформації пенсійної системи. Акцентовано на тому, що, принаймні, до завершення війни органам державного управління необхідно здійснити всю необхідну підготовчу роботу щодо проведення пенсійної реформи в Україні.Legal and organizational aspects of Public Administration in the field of pension provision are studied. It is found that significant problems with the funding level of Pension Fund of Ukraine are associated with the inefficiency of the Ukrainian pension system. The author reveals the peculiarities of national legislation, the main provisions of which regulate relations in the field of pension coverage in Ukraine. The author has established that in Ukraine, out of the three levels of the pension system defined by the current legislation: the pay-as-you-go pension scheme of compulsory state pension insurance, the financial defined contributions pension plan of compulsory state pension insurance and the voluntary pension plan of private pension provision, only two have been implemented: the pay-as-you-go pension scheme and the voluntary pension plans. It is revealed that over the past twenty years, public authorities have made many attempts to introduce financial defined contributions pensions, in particular, five draft laws on pensions have been submitted to the Verkhovna Rada of Ukraine, but have never been adopted. The introduction of the second pillar, the financial defined contributions mandatory state pension insurance plan, would partially solve the problem of pensions. It is found that the introduction of such an approach is a rather controversial issue due to numerous advantages and disadvantages. The combination of financial defined contributions and pay-as-you-go pension scheme elements makes the pension system more stable and balanced against the main challenges of modern pension systems. The PAYG system is less exposed to financial risks, while the defined contribution scheme is more sensitive to demographic and political changes. The important role of the Verkhovna Rada of Ukraine, which forms the state policy in the field of pension provision, is substantiated. The article reveals the peculiarities of the status and functioning of bodies of general (the Cabinet of Ministers of Ukraine) and special competence (the Ministry of Social Policy of Ukraine, the Pension Fund of Ukraine, the National Securities and Stock Market Commission and their territorial bodies) which implement the State policy in the field of pensions. The features of the real state of pension provision in Ukraine and foreign countries are determined. The author demonstrates the current distribution of pension payments to citizens and substantiates its inconsistency with the status of the State as a social one in accordance with the Constitution of Ukraine. The relevant conclusions are formulated and the need for transformation of the pension system is argued. It is emphasized that, at least until the end of the war, public administration bodies need to carry out all the necessary preparatory work for pension reform in Ukraine.