Єгипет у зовнішній політиці Франції другої половини 19 століття

Abstract

Метою статті є розглянути, яким було єгипетське питання у зовнішній політиці Франції другої половині ХІХ ст. Методологія дослідження зумовлена використанням принципів історизму, всебічності та об’єктивізму. Вказані принципи базувались на методах узагальнення, поєднання історичного та логічного аналізу, аналізу документів, проблемно-хронологічного, структурно-порівняльного та системно-аналітичного методів. Наукова новизна полягає у тому, щоб на прикладі Єгипту показати особливості формування близькосхідної політики Франції в другій половині ХІХ ст. Висновки. Події другої половини ХІХ ст. показують, що єгипетське питання займало істотне місце в північно-африканській політиці Франції. Однак її стримана позиція в 1880-і роки була обґрунтована важливими факторами, а саме – необхідністю забезпечення безпеки своєї колоніальної імперії, певною боязню поширення панісламістських ідей, а також із прагнень власної континентальної безпеки. Також варто відзначити, що вирішення єгипетського питання у Франції значною мірою залежало від характеру взаємовідносини цієї країни з іншими європейськими державами – Великобританією, Росією, Німеччиною. Крім того, фактором, що суттєво впливав на рівень і характер активності дипломатії в долині Нілу, була ситуація всередині самої Франції і відповідно непослідовність політичного курсу щодо Єгипту. Зовнішні та внутрішні фактори врешті призвели Францію до поразки в боротьбі за переважання в долині Нілу.The aim of the article is to examine the Egyptian question in France's foreign policy in the second half of the 19th century. The research methodology is based on the principles of historicism, comprehensiveness, and objectivity. These principles relied on methods of generalization, the combination of historical and logical analysis, document analysis, as well as problem-chronological, structural-comparative, and system-analytical methods. The scientific novelty lies in demonstrating, through the example of Egypt, the peculiarities of the formation of France's Middle Eastern policy in the second half of the 19 th century. Conclusions. The events of the second half of the 19 th century show that the Egyptian question occupied a significant place in France's North African policy. However, its restrained position in the 1880s was justified by several crucial factors, namely: the need to ensure the security of its colonial empire, concerns about the spread of pan-Islamic ideas, and the pursuit of its own continental security. It is also worth noting that the resolution of the Egyptian question in France largely depended on the nature of its relations with other European powers—Great Britain, Russia, and Germany. Additionally, a significant factor influencing the level and nature of diplomatic activity in the Nile Valley was the internal situation within France itself, which resulted in an inconsistent political course toward Egypt. Ultimately, both external and internal factors led France to defeat in the struggle for dominance in the Nile Valley.