Фоностилістичні характеристики німецькомовних неправдивих висловлень : дипломна робота

Abstract

Дипломну роботу присвячено вивченню фоностилістичних характеристик німецькомовних неправдивих висловлень та виявленню просодичних засобів, які дозволяють розпізнати неправду в мовленні. Встановлено, що реалізація неправдивого мовлення зумовлена низкою позамовних чинників, зокрема інтенціями нещирого мовця, емоційним станом, ситуацією. Це знаходить відображення в інтонаційній будові неправдивого висловлення, яка реалізується в результаті комплексної взаємодії просодичних засобів – мелодичних, темпоральних, динамічних змін. Специфікою неправдивого мовлення є, зокрема, використання довгих пауз з метою підсилення інформативно значущих фрагментів повідомлення, пришвидшеного темпу мовлення, а також часте вживання займенників як основного слова ритмогрупи та акцентуацією на власній особі.

Дипломная работа посвящена изучению фоностилистических характеристик немецкоязычных ложных высказываний и выявления просодических средств, которые позволяют распознать ложь в речи. Установлено, что реализация неправдивой речи обусловлена рядом внеязыковых факторов, в частности интенциями неискреннего говорящего, его эмоциональным состоянием, ситуацией. Это находит отражение в интонационном строении ложного высказывания, которое реализуется в результате комплексного взаимодействия просодических средств – мелодических, темпоральных, динамических изменений. Спецификой неправдивой речи является, в частности, использование длинных пауз с целью усиления информативно значимых фрагментов сообщения, ускоренного темпа речи, а также частое употребление местоимений в качестве основного слова ритмогруппы и акцентуацией на собственном лице.

The thesis is devoted to the study of the phono-stylistic characteristics of German-speaking false statements and the identification of prosodic means that make it possible to recognize lies in speech. It has been established that the implementation of false speech is due to a number of extra-linguistic factors, in particular the intentions of the insincere speaker, emotional state, and the situation. This is reflected in the intonation structure of a false statement, which is realized as a result of a complex interaction of prosodic means – melodic, temporal, dynamic changes. The specificity of untrue speech is, in particular, the use of long pauses in order to enhance informatively significant fragments of the message, an accelerated speech rate, as well as the frequent use of pronouns as the main word of the rhythm group and accentuation on one's own face.