Гармонізація вітчизняного законодавства до європейських стандартів кібербезпеки та захисту персональних даних: виклики для публічної влади

Abstract

У статті досліджено теоретико-методологічні та концептуальні засади гармонізації вітчизняного законодавства України у сфері кібербезпеки та захисту персональних даних із європейськими стандартами в умовах цифрової трансформації публічного управління, євроінтеграційних процесів і зростання гібридних загроз. Обґрунтовано, що кібербезпека та захист персональних даних у сучасному цифровізованому суспільстві набувають статусу ключових складових націо-нальної безпеки, демократичного врядування та довіри громадян до органів публічної влади, а ефективність державної політики у цій сфері значною мірою залежить від рівня узгодженості національного правового регулювання з нормами та стандартами ЄС. Доведено, що процес гармонізації законодавства з положеннями Загаль-ного регламенту про захист даних (GDPR), директив NIS/NIS2 та інших актів права ЄС не може обмежуватися формальною імплементацією правових норм, а має розглядатися як комплексний багаторівневий процес у системі публічного управління та адміністрування. Визначено, що на стратегічному рівні він пов’язаний із формуванням цілісної державної політики кібербезпеки та захисту персональних даних, на інституційному – зі зміцненням спроможності та координації органів публічної влади, на нормативно-правовому – з узгодженням національного законодавства з європейськими стандартами, а на операційному – з практичним упровадженням цих вимог у діяльність публічних інституцій. Запропоновано науково обґрунтований підхід до розуміння гармонізації законодавства як інструменту трансформації системи публічного управління, спрямованого на досягнення балансу між безпековими інтересами держави та дотриманням прав і свобод людини у цифровому середовищі. Обґрунтовано, що реалізація такого підходу сприятиме підвищенню кіберстійкості держави, удосконаленню механізмів публічного управління, зміцненню довіри сус-пільства до публічної влади та наближенню України до повноцінної інтеграції у європейський правовий і цифровий простір.

In the article, the theoretical, methodological, and conceptual foundations of harmonizing Ukraine’s national legislation in the field of cybersecurity and personal data protection with European standards are examined in the context of the digital transformation of public administration, European integration processes, and the intensification of hybrid threats. It is substantiated that cybersecurity and personal data protection in today’s digitalized society acquire the status of key components of national security, democratic governance, and public trust in public authorities, while the effectiveness of state policy in this area largely depends on the level of coherence between national legal regulation and the norms and standards of the European Union. It is proven that the process of harmonizing legislation with the provisions of the General Data Protection Regulation (GDPR), the NIS/NIS2 Directives, and other EU legal acts cannot be limited to the formal implementation of legal norms, but should be regarded as a comprehensive multi-level process within the system of public management and administration. It is determined that at the strategic level this process is associated with the formation of an integrated state policy on cybersecurity and personal data protection; at the institutional level, with strengthening the capacity and coordination of public authorities; at the regulatory level, with aligning national legislation with European standards; and at the operational level, with the practical implementation of these requirements in the activities of public institutions. A scientifically grounded approach to understanding legislative harmonization as an instrument for transforming the system of public administration is proposed, aimed at achieving a balance between the security interests of the state and the observance of human rights and freedoms in the digital environment. It is substantiated that the implementation of this approach will contribute to enhancing the state’s cyber resilience, improving public governance mechanisms, strengthening public trust in public authorities, and bringing Ukraine closer to full integration into the European legal and digital space.