Кафедра публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/ab697823-070d-4773-9f3b-56d32c45cc49
Browse
108 results
Search Results
Item Оцінювання ефектів адміністративно-територіальної реформи на прикладі Львівської та Вінницької областей(Видавничий дім «Гельветика») Лазор, О. Д.; Лазор, О. Я.У статті на основі використання компаративного аналізу досліджено наслідки адміністративно-територіальної реформи у Львівській та Вінницькій областях. Розкрита сутність синергетичного підходу в аспекті розвитку об’єднаних територіальних громад на новій територіальній основі. Означено, що перехід до сучасного стану територіальних громад, сформованих на новій територіальній основі, відбувся за певними закономірностями та з особливостями, слугує основою базового та районного рівнів місцевого самоврядування. Встановлено, що цей перехід характеризується певними протилежними процесами: з одного боку добровільним створенням об’єднаних територіальних громад, а з іншого – примусовим шляхом не лише стосовно формування та закріплення адміністративно-територіальних одиниць первинного та вторинного рівнів держави, але й з одночасною ліквідацією вже створених громад. За допомогою індикаторів: кратності адміністративно-територіальних одиниць, співмірності окремих параметрів та морфометричності – охарактеризовано та проаналізовано сучасний адміністративно-територіальний устрій Львівської та Вінницької областей, визначено його зміни, переваги та недоліки, наведено пропозиції щодо нівелювання існуючих диспропорцій. Установлено, що за результатами проведеної адміністративно-територіальної реформи у Вінницькій області кількість районів змінилась радикальніше у порівнянні із Львівською. В обох областях виокремлено потужні однойменні райони, які за окремими досліджуваними критеріями щонайменше втричі, а то й більше, вирізняються поміж інших районів області. Встановлено наявність і найменших районів областей, різниця між якими та найбільшими за певними критеріями є разючою. Представлено динаміку умовного розподілу районів за кількістю об’єднаних територіальних громад обох областей. Обґрунтовано, що загалом диспропорції між районами Вінниччини мають вужчий діапазон у порівнянні із Львівщиною. З метою нівелювання диспропорцій, пропонується у межах центральних районів досліджуваних областей створення 2-3 районів, які б об’єднували близьку до середньої величини кількість територіальних громад. Встановлено, що незважаючи на вимоги законодавства щодо визначення територій та адміністративних центрів нових територіальних громад, практично принципу морфометричності при визначенні районних центрів, за винятком Дрогобича – не дотримано. Доведено, що сформований на сьогодні адміністративно-територіальний устрій обох досліджуваних областей не сприятиме розвитку ефективного місцевого самоврядування, високій якості надання управлінських послуг населенню, збалансованому розвитку територі-альних громад навіть у межах одного району в силу означених диспропорцій. територіальних громад на новій територіальній основі в Україні як складних соціально-економічних систем у часопросторовому вимірі, який з позицій сучасного синергетичного підходу мав би означати багатовекторність шляхів їхнього розвитку, наявність вибору альтернативних, що зумовлює незворотність еволюційних процесів місцевого самоврядування – не спрацював.Item Сучасна парадигма державної ґендерної політики в умовах децентралізації(2023) Намазова, Ю. І.У статті теоретично узагальнено предикат державної ґендерної політики та структуровано ґендерну парадигму у складі інституту статі, інституту ґендерної ідентичності та інституту ґендерних ролей та визначено інституційну основу формування парадигми державної ґендерної політики в Україні. Проведено емпіричний аналіз особливостей сучасної ґендерної політики в України в умовах децентралізації публічної влади у результаті чого виявлено наявність певних проблемних мультипліканд, які вимагають пристальної уваги при формуванні сучасної парадигми державної ґендерної політики. Звертається увага на специфіку ґендерної асиметрії у сфері трудових відносин котра проявляється у витісненні жінок в сферу більш рутинних та низькооплачуваних видів діяльності чи професій, перевантаження побутовими обов’язками, обмеженість доступу до працевлаштування, доходів та повноцінного кар’єрного росту. Здійснено поглиблений аналіз статистичних даних трудових відносин, який дозволив виявити проблеми вікової ґендерної асиметрії у сфері зайнятості та оплати праці, а також наявність суспільних стереотипів в межах інститутів ґендерної ідентичності та ґендерних ролей жінок і чоловіків. Проведено ґендерний аналіз керівного складу організацій за видами економічної діяльності, державної служби та бізнесу, де помічено наявність «чоловічих» та «жіночих» сфер зайнятості. Проаналізовано ґендерну історію влади в Україні. Звертається увага на оцінку ґендерної рівності у сфері політики та державної влади із порівнянням з країнами Європи, у результаті чого помічено. Сучасна парадигма державної ґендерної політики в умовах децентралізації позитивну динаміку покращення ґендерного складу Верховної Ради, а також обласних та районних рад. Підкреслено, що незважаючи на позитивні результати, Україна відстає практично від більшості країн Європи у досягненні ґендерної рівності у владі. Акцентовано увагу на реформі децентралізації та її результатах у досягненні ґендерної рівності на рівні громад. Виявлені проблеми пропонується вирішити шляхом узагальнення та застосування парадигми державної ґендерної політики у розрізі реформи децентралізації.Item Теоретичні підходи до формування ґендерної політики в публічному управлінні(2022) Яременко, О. І.; Намазова, Ю. І.Стаття присвячена аналізу наукових підходів до визначення пріоритетних напрямків ґендерної політики у публічному управлінні. Презентовано думку, що процес реалізації громадянами своїх прав і свобод супроводжується дихотомічною проблемою породженою стереотипами, основаними на дискримінації за статтю. Системний характер даної проблеми у соціальній взаємодії, вбачається у формуванні цілої системи ґендерних дискримінант, які стають основою для статусних обмежень серед жінок, у тому числі в публічному управлінні. Визначено, що імплементація парадигми ґендерної паритетності в публічному управлінні в Україні обмежена сьогодні певними бар’єрами у системі державного управління. Основною із перепон вбачається відсутність правового механізму забезпечення принципу рівноправності жінок та чоловіків. З метою окреслення концептуальних принципів парадигми ґендерної рівності в публічному управлінні, проаналізовано сутнісні наукові підходи до категорії «публічне управління». Визначено, що дане поняття в українському законодавстві офіційно не закріплено. Це визнано причиною заміни його терміном «державне управління», що пояснюється як груба помилка. Авторами наголошено на важливості розмежування понять «державна влада» і «публічна влада». Термін «публічне управління» пропонується розглядати як дифузію державного і громадського управління, консолідованих спільними публічними інтересами, цілями і завданнями. Головним принципом публічного управління запропоновано вважати реалізацію гарантованого Конституцією права здійснювати народом його владних повноважень через сформовані органи законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, спеціальних державних служб та інститутів громадянського суспільства. Публічність управління розглядається як пріоритетність демократичних цінностей, принципів верховенства права, пова-ги до гідності людини, недискримінації, рівності, справедливості, безпеки, ефективності. Відповідно паритетність представництва жінок в органах публічної влади розглядається у ролі одного з індикаторів рівня демократизації суспільства.У статті, на основі критичного аналізу наукових позицій учених, узагальнено основні напрями ґендерної політики в публічному управлінні на національному, регіональному та місцевому рівнях. Ефективність даної політики пропонується визначати за трьома основними показниками: паритет під час прийняття рішень органам публічного управління; механізмами і методами реалізації ґендерної рівності; ступінь рівності у всіх сферах публічної діяльності. Важливим нововведенням у ґендерній політиці публічного управління авторами розглядається практика медіації у ґендерно-чутливих публічних сферах.Item Ґендерне бюджетування, як механізм державної політики в умовах децентралізації(2024) Намазова, Ю.У статті актуалізовано потребу в застосуванні нових інструментів управління видаткової частини бюджетів об’єднаних територіальних громад із урахуванням інклюзивних потреб громадян. Встановлено, що найоптимальнішою практикою у задоволенні цієї задачі може виступати ґендерно орієнтоване бюджетування на мікрорівні. Проаналізовано теоретичну основу ґендерного бюджетування. Розглянуто диференційовані підходи до визначення сутності даного процесу. Вивчено перспективи застосовування практики реалізації «ґендерно чутливих бюджетних програм». Узагальнено ряд особливостей процесу гендерно орієнтованого бюджетування. Структуровано основоположні принципи застосування ґендерного підходу в бюджетному процесі територіальних громад. Визначено інституційно-правове підґрунтя для інтеграції ґендерно орієнтованого бюджетування у комплекс державної політики України. Узагальнено послідовність етапів впровадження ґендерно орієнтованого бюджетування на рівні територіальних громад. Запропоновано створення локальних консультативно-дорадчих органів із забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, що дозволить здійснювати ефективний обмін досвідом між громадами.Item Державна ґендерна політика України в умовах децентралізації(2022) Намазова, Ю.Państwowa polityka płci Ukrainy w warunkach decentralizacjiState gender policy of Ukraine in conditions of decentralizationW artykule autor zauważa, że w Ukrainie, zgodnie z normami prawa międzynarodowego, wszelkie przejawy dyskryminacji są zabronione, a dostosowanie polityki publicznej do celуw zrуwnoważonego rozwoju przyczynia się do integracji podejścia płciowego do podstaw polityki publicznej. Zde騵niowano, że hromada terytorialna w warunkach reformy decentralizacji jest częścią ustroju konstytucyjnego i działa jako podstawowa dźwignia poszanowania praw i wolności człowieka i obywatela, w tym rуwności płci.Reforma decentralizacji jest jedną z form wzmocnienia demokratyzacji społeczeństwa, co zakłada zapewnienie dostępności usług publicznych dla wszystkich mieszkańcуw hromady terytorialnej poprzez ucieleśnienie doktryny dobrego zarządzania. Uzasadniona jest istota usług wrażliwych na płeć w warunkach decentralizacji. Zde騵niowano, że hromada jest bardziej skuteczna w dostarczaniu analizy potrzeb swoich mieszkańcуw, niż może zapewnić świadczenie usług wrażliwych na płeć. Autor podsumował propozycje integracji obszarуw priorytetowych we wdrażaniu polityki płci państwa w warunkach decentralizacji.Item Стратегічне управління інноваційним розвитком операційної діяльності підприємств Вінниччини(2025) Зубар, І. В.; Намазова, Ю. І.; Назаренко, М. О.Наукова стаття присвячення вивченню перспектив інтегрування інноваційного менеджменту у стратегічний інноваційний розвиток бізнесу. Встановлено, що даний напрям стратегічного розвитку гарантуватиме стрімке відновлення та ріст економічного потенціалу України. У науковій роботі проаналізовано ключові напрямки інвестування в інноваційний розвиток операційної діяльності підприємств українського бізнесу з метою розвитку інтелектуальної промисловості. Відзначається, що прикладом успішної реалізації ініціативи стратегічного інноваційного розвитку операційної діяльності підприємств можна розглянути досвід Вінницької міської територіальної громади. Цю позицію обгрунтовано аналізом основних показників розвитку бізнесу та підприємництва у регіоні. На основі даних встановлено, що багатогранність економічного зростання Вінниччини характеризується лідерськими позиціями в рейтингах міст за комфортністю ведення бізнесу, позитивною динамікою приросту кількості суб’єктів господарювання та інтенсивністю реєстрації нових суб’єктів. Визначено, що подальше зростання добробуту громади може бути досягнуто крізь призму інвестування у стратегічний інноваційний розвиток операційної діяльності підприємств завдяки використанню потенціалу найбільш перспективних галузей і секторів економіки громади, серед яких харчова промисловість, сільське господарство і сфера ІТ. Основним вектором інноваційності визначено механізми інтеграції освітніх ініціатив у партнерстві зі стейкхолдерами. Доведено, що економіка Вінниччини створює передумови для формування кластерної або кооперативної моделей інноваційного розвитку, зокрема за напрямом формування і розвитку елементів сучасної інфраструктури. Особливу увагу акцентовано на створення інтеграційних об’єднань які дозволяють посилити синергетичний вплив на економічне зростання регіону науки освіти та інновацій.Item Державна політика ґендерної рівності у складі інклюзивної моделі розвитку територіальних громад(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Намазова, Ю.The article examines the theoretical issues of the conditions for the implementation of the decentralization reform in Ukraine. The prospects of local development of territorial communities, including economic, social, ecological, cultural, public and other aspects, were evaluated.Scienti c approaches to the concept and content of the inclusive model of development of territorial communities are analyzed based on generally accepted interpretations of inclusion from the standpoint of state administration.It was determined that the inclusive model of the development of territorial communities provides for the formation of organizational conditions for the involvement of people in various spheres of activity in order to improve the quality of their lives in the absence of any discrimination. The expediency of integrating the components of gender equality into the state policy as part of the inclusive model of the development of territorial communities has been updated. Generalized approaches of foreign scientists to the concept of inclusive development and decentralization reform. It was established that in Ukraine, as well as in the world, interest in the inclusive model is growing. It was determined that the inclusive model of community development involves the development of all territories and sectors of the community economy. The model aims to reduce social inequality through redistribution of income and through active participation in the economic and social life of various social groups.Item Аналіз сучасних наукових підходів до проблем гендерної політики у системі публічного управління України(Київ: ТОВ «ДКС Центр», 2022) Яременко, О. І.У статті здійснено ретроспективний аналіз змістовного наповнення терміну "гендер" та базових положень гендерної теорії, у результаті чого запропоновано авторське розуміння даного предикату як ідеологічно нейтральну форму існування статі у соціумі, яка структурується в умовах соціально-культурного впливу та детермінує суспільно-рольову модальність жінок і чоловіків. На основі критичного аналізу доводів науковців актуалізовано релевантність гендерної політики у системі публічного управління України, як первинний засіб побудови відносин влади, що сигніфікує і легітимізує владні відносини у суспільстві. Здійснено аналіз нормативно-правових актів державного та міжнародного права на предмет регулювання гендерної політики у сфері публічного управління, у результаті чого зроблено висновок про формальне законне збалансування гендерного паритету рівноправністю участі жінок та чоловіків у процесах державного управління. Акцентується увага на певних проявах гендерних стереотипів, які перешкоджають статевій паритетності на керівних посадах публічного управління. Систематизовано ряд домінуючих гендерних дискримінант, присутніх у суспільних та політичних відносинах. Презентовано авторське бачення атрибутиву гендерної дискримінації у системі публічного управління України, яке згенеровано на основі критичного аналізу доктринальних наукових підходів до цього питання. Викладено пропозиції здійснити гендерно-інституційну трансформацію політики у сфері публічного управління України за допомогою державного механізму забезпечення гендерної рівності. У статті здійснено ретроспективний аналіз змістовного наповнення терміну "гендер" та базових положень гендерної теорії, у результаті чого запропоновано авторське розуміння даного предикату як ідеологічно нейтральну форму існування статі у соціумі, яка структурується в умовах соціально-культурного впливу та детермінує суспільно-рольову модальність жінок і чоловіків. На основі критичного аналізу доводів науковців актуалізовано релевантність гендерної політики у системі публічного управління України, як первинний засіб побудови відносин влади, що сигніфікує і легітимізує владні відносини у суспільстві. Здійснено аналіз нормативно-правових актів державного та міжнародного права на предмет регулювання гендерної політики у сфері публічного управління, у результаті чого зроблено висновок про формальне законне збалансування гендерного паритету рівноправністю участі жінок та чоловіків у процесах державного управління. Акцентується увага на певних проявах гендерних стереотипів, які перешкоджають статевій паритетності на керівних посадах публічного управління. Систематизовано ряд домінуючих гендерних дискримінант, присутніх у суспільних та політичних відносинах. Презентовано авторське бачення атрибутиву гендерної дискримінації у системі публічного управління України, яке згенеровано на основі критичного аналізу доктринальних наукових підходів до цього питання. Викладено пропозиції здійснити гендерно-інституційну трансформацію політики у сфері публічного управління України за допомогою державного механізму забезпечення гендерної рівності.Item Теоретико-методичні засади формування ґендерної політики органів публічного управління(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Яременко, О. І.; Намазова, Ю. І.Стаття присвячення науковому обґрунтуванню концептуальних підходів до формування ґендерної політики в публічному управлінні, націленої на забезпечення паритетності жінок і чоловіків у процесі прийняття рішень.Прогнозується, що пролонгована в часі відсутність адекватної ґендерної політики у сфері державного управління може призвести до активної конфронтації статей у суспільно-політичному житті. Здійснено оцінку теоретичних засад сучасної державної ґендерної полі-тики в Україні, у результаті чого виявлено наявність традиційно-неформальних ієрархічних норм та ґендерних дискримінант жінок, що породжує упередженість оцінок їх здібностей супроводжених негативними очікуваннями від результатів праці. Даний факт пояснюється присутністю у соціумі історично сформованої атрибутивної ґендерної стереотипізації, яка характеризується умовно ессенціальним характером, із чого зроблено висновки про складність здійснення державного регулювання даних явищ. Це рекомендується врахувати при формуванні ґендерної політики в публічному управлінні. У статті сформовано концептуальний перелік структурних елементів ґендерної політики органів публічного управління. Додатково узагальнено набір відповідних ґендерних дискримінант, перешкоджаючих паритетному представництву жінок у сфері політики і публічного управління. Даний перелік доповнено малодослідженими формами такими як «сексизм» та «ґендерна сегрегація». Визначено, що комплекс описаних бар’єрів у органах публічного управління чинить на їх працівниць значний психологічний тиск, що обумовило доповнення комплексу складових ґендерної політики складовою забезпечення психологічної протидії ґендерній дискримінації.Основою формування концептуальних положень ґендерної політики органів публічного управління визначено інтеграцію парадигми ґендерної рівності у процес управління персоналом. Даний вектор політики пропонується реалізувати за рахунок інституційної трансплан-тації політики ґендерного мейнстримінгу, яку проголосили більшість країн ЄС.Item Стратегічний менеджмент в системі управління сучасним підприємством(Ужгород, 2024) Супрун, С. Д.Розглянуто напрями стратегічного менеджменту в системі управління сучасним підприєм-ством. Відмічено, що воєнний стан в Україні радикально змінив підходи до стратегічного менеджменту, оскільки фокус уваги, наразі, змістився з довгострокових планів на оперативні заходи, спрямовані на збере-ження життєздатності бізнесу в умовах кризи. Для успішного функціонування вітчизняних підприємств у цей складний період ключовим напрямками є провадження гнучких, адаптивних стратегій, зосередження на ризик-менеджменті та інноваційних підходах до управління. Зважаючи на це, з’ясовано, що найбільш важ-ливими теоретичними і прикладними аспектами, що потребують подальшого розвитку в сучасних умовах господарювання, є поглиблення сучасної парадигми управління підприємством через розвиток теоретичних положень концепції бізнес-моделювання, уточнення поняття «корпоративна стратегія» та «бізнес-модель» підприємства.