Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5–9 класів: дисертація

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячене обґрунтуванню теоретичних, методологічних і методичних засад підготовки майбутніх учителів до організації виховної роботи з учнями 5–9 класів. Аналіз історико-педагогічних передумов досліджуваної проблеми доводить, що виховання як явище притаманне будь-якому суспільству, воно пов’язане з потребами підготовки молодого покоління до життя в соціумі. Мета, завдання, зміст, форми та методи виховання змінюються відповідно до історичних, соціально-економічних, культурних особливостей життєдіяльності. Процеси глобалізації та цифровізації, війна України з російською федерацією впливають на формування особистості молоді, трансформують свідомість старшого покоління. З’ясовано, що виокремлення парадигм освіти є результатом соціально-філософського узагальнення історичних підходів до виховання. Схарактеризовано діахронічний та синхронічний підходи парадигматики освіти. Діахронічний підхід пов’язаний із загальноприйнятим форматом зміни цивілізаційних циклів – Античністю, Середньовіччям, Відродженням, Новим часом, яким притаманні певні світоглядні традиції. Визначені характерні особливості античної, схоластичної, ренесансної та раціональної освітньої парадигми; авторитарної та гуманістичної педагогіки. Проаналізовано особливості сучасного покоління дітей та молоді, що живе в умовах поширення цифрових технологій у повсякденні, освіті та професійній діяльності. Описано специфіку самосприйняття, комунікативної, пізнавальної, емоційно-вольової, мотиваційної сфери особистості представників цифрового покоління. Окреслено переваги сучасної молоді порівняно зі старшим поколінням: гнучкість мислення та мобільність, уміння працювати в умовах багатозадачності та медіабагатозадачності, швидкість сприйняття інформації, миттєве перелаштування з виконання однієї справи на іншу. Наголошено, що особливості представників цифрового покоління необхідно враховувати в освітньому процесі, важливим є пошук нових форм взаємодії, розвиток комунікативних здібностей, навичок планування та критичного мислення здобувачів базової середньої освіти. Здійснений науково-теоретичний аналіз міжнародного досвіду підготовки майбутніх учителів засвідчив, що одним з найважливіших соціокультурних завдань, яке стоїть сьогодні перед світовим співтовариством, є інтеграція систем освіти різних країн у світовий освітній простір. Зростаючі вимоги суспільства до освіти втілено у розробці нових професійних стандартів, в оновленні кваліфікаційних вимог та характеристик учителя. Доведено, що у світовій освітній практиці є багато спільного у підходах до підготовки педагогів, проте існує і чимало відмінностей, зумовлених історичними, культурними, національними традиціями, а також економічними можливостями держав. Дисертацію ґрунтовано на положенні про те, що підготовка майбутніх педагогів до виховної роботи з учнями 5 – 9 класів є спеціально організованою, цілеспрямованою діяльністю у педагогічному університеті, спрямованою на засвоєння майбутніми вчителями знань, умінь та навичок, цінностей, необхідних для виховної діяльності в закладах загальної середньої освіти, зокрема і в нестандартних, непередбачуваних ситуаціях з урахування контингенту учнів. Вважаємо, що результатом цієї підготовки є готовність майбутніх освітян до здійснення виховної роботи з учнями 5 – 9 класів. На основі теоретичного аналізу педагогічних досліджень, законодавчої бази та врахування особливостей професійної підготовки здобувачів вищої освіти з’ясовано сутність готовності майбутніх учителів до здійснення виховної роботи з учнями 5 – 9 класів як сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, які визначають здатність майбутніх педагогів розвивати духовно-ціннісну сферу особистості учнів, сприяти їх становленню як повноцінних суб’єктів суспільно значущих соціальних відносин; це прагнення здобувачів вищої педагогічної освіти до постійного самовдосконалення та саморозвитку, які необхідні для проведення виховної роботи з урахуванням сучасних тенденцій організації освітнього процесу. Структура готовності майбутніх учителів до реалізації виховної роботи представлена сукупністю мотиваційно-ціннісного, когнітивно- змістового, емоційно-вольового, конативно-діяльнісного компонентів, які взаємопов’язані між собою. У науковій праці розроблено та теоретично обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти, яка побудована на основі трьох концептів: методологічного (системного, компетентнісного, аксіологічного, акмеологічного, антропологічного, культурологічного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного, синергетичного підходів), теоретичного (сукупність філософських, психологічних, педагогічних дефініцій, що забезпечуютьцілісне розуміння сутності й характеристики феномену «виховання», концепцій, стратегій, моделей виховання; філософсько-психологічні теорії, покладені в основу моделей навчання в закладах вищої освіти; педагогічні концепції та програми підготовки майбутніх педагогів), технологічного (технології, форми, методи, засоби підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5–9 класів, які запропоновані у процесі проведення дослідження і довели свою ефективність). У дисертації спроєктовано і експериментально перевірено модель системи підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5–9 класів, яку визначено як образно-понятійну дидактичну конструкцію, у якій об’єкт та предмет дослідження представлені семантично пов’язаною системою понять, що відображає теоретико-методологічні положення, структуру, зміст підготовки майбутніх педагогів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти; компоненти, критерії, рівні сформованості досліджуваного феномена. Логічний компонент моделі представлений графічними елементами, які відображають зв’язки між її структурними компонентами. Структура розробленої моделі складається з таких блоків: цільового, концептуально-теоретичного, змістовно- технологічного, аналітико-результативного. Ефективність підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти забезпечено теоретично обґрунтованими педагогічними умовами, а саме: формування освітнього середовища, що сприяє інтеріорізації особистісно-професійних цінностей; збагачення змісту професійної підготовки контентом, що відображає холістичний погляд на освітню діяльність як єдність навчання й виховання особистості; використання знаково-контекстного навчання для розвитку професійно-педагогічного мислення студентів; організація методичного супроводу підготовки майбутніхосвітян до виконання функцій класного керівника в цифровому освітньому середовищі; інтеграція ресурсів формальної, неформальної та інформальної освіти у процесі формування soft-skills, необхідних для виховної діяльності. Запропоновано і впроваджено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх педагогів до проведення виховної роботи з учнями 5–9 класів, яке ґрунтується на психолого-педагогічних підходах і концепціях, закономірностях, дидактичних і специфічних принципах професійної 6підготовки майбутніх освітян. Розроблене науково-методичне забезпечення поєднує теоретичне представлення навчальної інформації з практико- орієнтовними завданнями, що вказує на наскрізний характер підготовки до виконання виховних функцій майбутніми педагогами, як при вивченні дисциплін педагогічного циклу, так і під час організації практики. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше: обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5 – 9 класів (методологічний, теоретичний, технологічний концепти); розроблено й апробовано модель системи підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти, яка містить цільовий, концептуально-теоретичний, змістовно-технологічний, моніторинго-результативний блоки; виокремлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5 – 9 класів (формування освітнього середовища, що сприяє інтеріорізації особистісно-професійних цінностей; збагачення змісту професійної підготовки контентом, що відображає холістичний погляд на освітню діяльність як єдність навчання й виховання особистості; використання знаково-контекстного навчання для розвитку професійно-педагогічного мислення студентів; організація методичного супроводу підготовки майбутніх педагогів до виконання функцій класного керівника в цифровому освітньому середовищі; інтеграція ресурсів формальної, неформальної та інформальної освіти у процесі формування soft-skills, необхідних для здійснення виховної діяльності); уточнено зміст базових понять дослідження: «виховання», «виховна робота», «позакласна виховна робота», «виховна діяльність», «виховний процес», «готовність майбутнього вчителя до виховної роботи», «підготовка майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5 – 9 класів»; удосконалено компонентну структуру (мотиваційно-ціннісний, когнітивно- змістовий, емоційно-вольовий, конативно-діяльнісний), критерії, показники та івні готовності майбутніх учителів до здійснення виховної роботи з учнями 5 – 9 класів; здійснено аналітичний огляд вітчизняного й зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями; окреслено сучасні тенденції виховання здобувачів базової середньої освіти; подальшого розвитку й конкретизації набули положення щодо науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів до проведення виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти (змісту, принципів, форм, методів організації навчальної, квазіпрофесійної, навчально-професійної діяльності) у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу та проходження практики. Практичне значення дослідження полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес закладів вищої освіти навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх педагогів до виховної роботи з учнями 5–9 класів, що, зокрема, знайшло відображення в одноосібній монографії «Система підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти», навчально-методичних посібниках: «Педагогіка інновацій у вищій школі», «Основи педагогічної майстерності: практикум», «Історія педагогіки (у мнемокартах і схемах)», «Основи корекційної педагогіки: довідник», «Порадник сучасного вожатого»; методичних рекомендаціях «Підготовка майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти». Запропоновані в дисертаційному дослідженні педагогічні умови, методи й форми можна використовувати з метою вдосконалення професійної підготовки вчителя загалом та підготовки до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти зокрема. Результати дослідження можуть доповнити зміст навчальних дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Методика виховної роботи», «Історія педагогіки», «Інноваційні технології навчання» тощо; також можуть знайти застосування для підготовки лекційних курсів, практикумів, практичних, семінарських, лабораторних занять із педагогічних дисциплін, у процесі керівництва практикою майбутніх педагогів. Матеріали наукової праці використовували у процесі проведення курсів підвищення 8кваліфікації для адміністрації закладів загальної середньої освіти, для учителів на базі хабу Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.he dissertation research is devoted to substantiating the theoretical, methodological and guiding principles of training future teachers to organise educational work with students in grades 5-9. The analysis of the historical and pedagogical premises of the problem under research proves that education as a phenomenon is inherent in any society, it is associated with the needs of preparing the younger generation for life in the society. It has been proved that education as a phenomenon is a part of any society, it is connected with the needs of preparing the younger generation for life in the society. The purpose, tasks, content, forms and methods of education vary according to the historical, socio-economic and cultural peculiarities of life. The processes of lobalisation and digitalisation, Ukraine's war with the russian federation influence the formation of young people's personalities and transform the consciousness of the older generation. It has been found that the allocation of educational paradigms is the result of a socio-philosophical generalisation of historical approaches to education. The diachronic and synchronic approaches to the paradigm of education have been haracterised. The diachronic approach is associated with the generally accepted format of changing civilisational cycles - Antiquity, the Middle Ages, the Renaissance, and the Modern Age, which are characterised by certain worldview traditions. Besides, the characteristic features of the ancient, scholastic, Renaissance and rational educational paradigms; authoritarian and humanistic pedagogy, have een identified. The features of the modern generation of children and young people living in the conditions of the spread of digital technologies in everyday life, education and professional activity have been analysed. We described the specifics of self- perception, communicative, cognitive, emotional and volitional, motivational spheres of the personality of representatives of the digital generation. Here is the outline of the advantages of modern youth in comparison with the older generation: flexibility of thinking and mobility, ability to work in conditions of multitasking and media multitasking, speed of processing information, immediate shifting from one task to another. It has been emphasised that the peculiarities of the digital generation should be taken into account in the educational process, it is important to find new forms of interaction, develop communication skills, planning skills and critical thinking of students of basic secondary education. The scientific and theoretical analysis of international experience in training future teachers has shown that one of the most important socio-cultural challenges facing the world community today is the integration of education systems of different countries into the global educational space. The growing demands of society on education are embodied in the development of new professional standards, in updating the qualification requirements and teacher qualities. It has been proved that there is a lot of similarity in approaches to teacher training in the world educational practice, but there are also many differences due to historical, cultural, national traditions, as well as economic opportunities of states. The dissertation is based on the premise that training future teachers for educational work with students in grades 5-9 is a specially organised, purposeful activity at a pedagogical university aimed at mastering by future teachers the knowledge, skills and values necessary for educational activities in general secondary education institutions, including non-standard, unpredictable situations, taking into account the contingent of students. We believe that the result of this training is the competence of future educators to carry out educational work with students in grades 5-9. On the basis of theoretical analysis of pedagogical research, legislative framework and taking into account the peculiarities of professional training of higher education applicants, the essence of future teachers‘ willingness to carry out educational work with students in grades 5-9 is determined as a set of knowledge, skills, ways of thinking, views, values, personal qualities that determine the ability of future teachers to develop the spiritual and value sphere of students’ personality, to promote their formation as full-fledged subjects of socially significant social relations; this is the desire of applicants for higher pedagogical education for continuous self-improvement and self-development, which are necessary for conducting educational work, taking into account modern trends in the organisation of the educational process. The structure of future teachers' competence to implement educational work is represented by a set of motivational and value, cognitive and content, emotional and volitional, conative and activity components that are interrelated. The scientific work developed and theoretically justified the concept of training future teachers for educational work with students of basic secondary education, which is based on three concepts: methodological (systemic, competence, axiological, acmeological, anthropological, cultural, personality-oriented, activity, synergistic approaches), theoretical (a set of philosophical, psychological, pedagogical definitions that provide a holistic understanding of the essence and characteristics of the phenomenon of ‘education’, concepts, strategies, models of education; philosophical and psychological theories underlying the models of education in higher education institutions; pedagogical concepts and programmes for training future teachers), technological (technologies, forms, methods, means of training future teachers for educational work with students in grades 5-9, which were introduced in the course of the study and proved their effectiveness). The dissertation designs and experimentally tests a model of the system of training future teachers for educational work with students of grades 5-9, which is defined as a figurative and conceptual didactic construction in whose object and subject of study are represented by a semantically related system of concepts that reflects the theoretical and methodological principles, structure, content of training future teachers for educational work with students of basic secondary education; components, criteria, levels of formation of the studied phenomenon. The logical component of the model is represented by graphic elements that reflect the relationship between its structural components. The structure of the developed model consists of the following blocks: target, conceptual and theoretical, content and technological, monitoring and resultant. The effectiveness of preparing future teachers for educational work with students of basic secondary education is ensured by theoretically grounded pedagogical conditions, namely: formation of an educational environment that promotes the interiorisation of personal and professional values; enrichment of the content of professional training with material that reflects a holistic view of educational activity as a unity of learning and education of the individual; use of sign-contextual learning for the development of students' professional and pedagogical thinking; organisation of methodological support for the preparation of future educators to perform the functions of a classroom teacher in a digital educational environment; integration of formal, non-formal and informal education resources in the process of developing soft-skills necessary for educational activities. We offered and implemented educational and methodological framework for training future teachers to conduct educational work with pupils of grades 5-9, which is based on psychological and pedagogical approaches and concepts, regularities, didactic and specific principles of professional training of future educators. The developed scientific and methodological framework combines theoretical presentation of educational information with practice-oriented tasks, which indicates the cross-cutting nature of preparation for the performance of educational functions by future teachers, both in the study of the disciplines of the pedagogical cycle and in the organisation of training. The scientific novelty of the research results is that, for the first time: the concept of training future teachers for educational work with students of grades 5-9 (methodological, theoretical, technological concepts) has been substantiated; a model of the system of training future teachers for educational work with students of basic secondary education, which includes target, conceptual and theoretical, content and technological, monitoring and result blocks has been developed and tested; the pedagogical conditions for preparing future teachers for educational work with students in grades 5-9 have been identified and theoretically substantiated (formation of an educational environment that promotes the interiorisation of personal and professional values; enriching the content of professional training with content that reflects a holistic view of educational activities as a unity of education and upbringing of the individual; use of sign-contextual learning for the development of students' professional and pedagogical thinking; organisation of methodological support for the training of future teachers to perform the functions of a class teacher in the digital educational environment; integration of resources of formal, non-formal and informal education in the process of forming soft-skills necessary for the implementation of the educational activity); the content of the basic concepts of the study has been clarified: "upbringing", “educational work”, “extracurricular educational work”, “educational activity”, “educational process”, “future teachers' readiness for educational work", "training of future teachers for educational work with pupils of grades 5-9"; the component structure (motivational and value, cognitive and content, emotional and volitional, conative and activity), criteria, indicators and levels of future teachers' readiness for carrying out educational work with students in grades 5-9 have been improved; an analytical review of domestic and foreign experience in preparing future teachers for educational work with students has been carried out; current trends in the education of students of basic secondary education have been identified; provisions on scientific and methodological support for the training of future teachers to conduct educational work with students of basic secondary education have been further developed and specified (content, principles, forms, methods of organising educational, quasi-professional, educational and professional activities) in the process of studying the disciplines of the pedagogical cycle and internships. The practical significance of the research lies in the development and implementation in the educational process of higher education institutions of educational and methodological materials for training future teachers for educational work with students in grades 5-9, which, in particular, has been reflected in the individual monograph «A system of training future teachers for educational work with students of basic secondary education», educational and methodological manuals: «Pedagogy of innovations in higher education», «Fundamentals of Pedagogical Excellence: a practical workshop», «History of Pedagogy (in mnemonics and diagrams)», «Fundamentals of Correctional Pedagogy: A Reference Guide», «The Modern Camp Leader's Guide»; methodological guidelines «Preparing Future Secondary School Teachers for Educational Work with Students of Basic Secondary Education». The pedagogical conditions, methods and forms suggested in the dissertation can be used to improve teacher training in general and preparation for educational work with students of basic secondary education in particular. The results of the research can be used to enhance the content of the following academic disciplines: «Pedagogy», «Fundamentals of Pedagogical Excellence», «Methodology of Educational Work», «The history of Pedagogy», «Innovative Teaching Technologies» etc.; can also be used to prepare lecture courses, workshops, practical, seminars, laboratory classes in pedagogical disciplines, in the process of managing the practice of future teachers. The materials of the scientific work have been used in the process of conducting advanced training courses for the administration of general secondary education institutions, for teachers at the hub of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University.