Роль жінки в сімейній історії козацько-старшинського роду Кочубеїв (II половина XVII–XVIII ст.)

Abstract

Метою статті є аналіз впливу «жіночого фактору» в родині генерального судді Василя Леонтійовича Кочубея (бл. 1640–1708 рр.), простежити роль жінок у підтримці соціально-політичної активності цієї родини в елітному середовищі Гетьманщини. Авторка на основі історичних джерел, повідомлень сучасників та історичних розвідок змальовує портрет його дружини Любові Кочубей (?–1722 рр.) та доньок. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних методів (історико-структурний, історико-антропологічний, історико-порівняльний, просoпографічний) із принципами історизму, об’єктивності. Застосування цих методів дало змогу провести системний аналіз джерел, які у своєму взаємозв’язку допомогли охарактеризувати діяльність «жіночої» складової родини Кочубеїв, проаналізувати зв’язки між членами роду та їх оточенням. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше здійснено комплексний аналіз становища жінок з родини В. Л. Кочубея, їх роль у суспільно-політичній та економічній сферах. З нових позицій простежено історію набуття та повернення земельних володінь Кочубеїв упродовж другої половини XVII–XVIII ст. Висновки. Дослідження та відтворення біографістики козацько-старшинської родини Кочубеїв показало, що її представники входили до елітного прошарку суспільства Гетьманщини. Вдале налагодження шлюбних контактів призвело до збагачення родини, становлення її майнового потенціалу, забезпечило політичну та економічну підтримку. Члени роду поріднилися з Жученками, Скоропадськими, Обідовськими, Мазепами, Чуйкевичами, Апостолами, Сулимами, Забілами, через зв’язки з якими вирішувались життєво важливі питання. Протягом слідства, розпочатого після подання доносу В. Кочубеєм на гетьмана І. Мазепу, його дружина Л. Кочубей утримувала родину, користуючись родинними зв’язками, відстоювала свої права та інтереси. Простежено, що саме «жіночий фактор» відіграв основну роль у поверненні земельних володінь, які відібрали за наказом російського царя Петра І.Целью статьи является анализ влияния «женского фактора» в семье генерального судьи Василия Леонтьевича Кочубея (ок. 1640–1708 гг.), проследить роль женщин в поддержке социально-политической активности этой семьи в элитной среде Гетманщины. Автор на основе исторических источников, сообщений современников и исторических исследований изображает портрет его жены Любови Кочубей (?–1722 гг.) и дочерей. Методология исследования основывается на сочетании общенаучных (анализ, синтез, обобщение) и специально-исторических методов (историко-структурный, историко-антропологический, историко-сравнительный, просопографический) с принципами историзма, объективности. Применение этих методов позволило провести системный анализ источников, которые в своей взаимосвязи помогли охарактеризовать деятельность «женской» составляющей Кочубеев, проанализировать связи между членами рода и их окружением. Научная новизна работы заключается в том, что впервые проведен комплексный анализ положения женщин из семьи В. Л. Кочубея, их роль в общественно-политической и экономической сферах. С новых позиций прослежена история приобретения и возвращения земельных владений Кочубеев на протяжении второй половины XVIІ–XVIII вв. Выводы. Исследование и воспроизведение биографистики казацко-старшинской семьи Кочубеев показало, что ее представители входили в элитный слой общества Гетманщины. Удачное налаживание брачных контактов привело к обогащению семьи, становлению ее имущественного потенциала, обеспечило политическую и экономическую поддержку. Члены рода породнились с Жученко, Скоропадскими, Обидовскими, Мазепами, Чуйкевичами, Апостолами, Сулимами, Забилами, из-за связей с которыми решались жизненно важные вопросы. В ходе следствия, начатого после представления доноса В. Кочубеем на гетмана И. Мазепу, его жена Л. Кочубей содержала семью, пользуясь родственными связями, отстаивала свои права и интересы. Прослежено, что именно «женский фактор» сыграл основную роль в возвращении земельных владений, отобранных по приказу русского царя Петра I.The purpose of the article is to analyze the influence of the «female factor» in the family of General Judge Vasyl Kochubey (about 1640–1708), to trace the role of women in supporting the socio-political activity of this family in the elite environment of the Hetmanate. Based on historical sources, contemporary reports and historical intelligence, the author paints a portrait of his wife Lyubov Kochubey and daughters. The methodology of the research his based on a combination of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical methods (historical-structural, historical-anthropological, historical-comparative, prosopographic) with the principles of historicism and objectivity. The application of these methods made it possible to conduct a systematic analysis of the sources, which in their interconnection helped to characterize the activities of the "female" component of the Kochubey family, to analyze the relationships between family members and their environment. Scientific novelty of the work is that for the first time a comprehensive analysis of the situation of women from the family of V. Kochubey has been made, their role in the socio-political and economic sphere was determined. The history of the acquisition and return of Kochubei land holdings during the second half of the 17th–18th centuries is traced from new positions. Conclusions. Research and reproduction of the biography of the Cossack-officer family Kochubey, showed that its representatives were part of the elite stratum of society of the Hetmanate. Successful marital contacts led to the enrichment of the family, the formation of its property potential, provided political and economic support. The members of the family became related to Zhuchenko, Skoropadsky, Obidovsky, Mazepa, Chuykevych, Apostol, Sulima, Zabila, through whose ties vital issues were resolved. During the investigation initiated after V. Kochubey’s denunciation of Hetman I. Mazepa, his wife L. Kochubey supported the family, defending her rights and interests using family ties. It is observed that the «female factor» played a major role in the return of land holdings, which were selected by order of Russian Tsar Peter I.