Використання можливостей соціально-емоційного навчання під час освітнього процесу в університетах Великої Британії

Abstract

Представлено сутність поняття «соціально-емоційне навчання»; розкрито роль і місце соціально-емоційного навчання в системі університетської освіти Великої Британії; розглянуто ключові аспекти інтеграції соціально-емоційного навчання в систему вищої освіти та значення такого навчання в роботі фахівців (емоційне благополуччя, розвиток емоційної саморегуляції, покращення комунікацій, створення безпечного середовища, розвиток співпереживання, зміцнення лідерських якостей, мотивація до професійного зростання); описані ефективні форми реалізації соціально-емоційного навчання в системі вищої освіти. Проаналізовано в інституційному контексті та політичних орієнтирах акценти британської системи вищої освіти на добробуті здобувачів вищої освіти та психоемоційній підтримці. Закцентовано на застереженнях щодо критики та викликів впровадження СЕН в освітній процес; ризиків формалізації та інструменталізації емоцій; обмеження у підготовці викладачів до якісної реалізації соціально-емоційних компонентів у змісті дисциплін; оцінювання ефективності СЕН, особливо у міждисциплінарних програмах. Розглянуто перспективи, можливості та досвід реалізації соціально-емоційного навчання в новій українській школі. Обгрунтовано особливості релізації принциів соціально-емоційного навчання в українських ЗВО.

The essence of the concept of "social-emotional learning" is presented; the role and place of social-emotional learning in the university education system of Great Britain is revealed; the place of key aspects of integrating socialemotional learning into the higher education system and the importance of such learning in the work of specialists (emotional well-being, development of emotional self-regulation, improvement of communications, creation of a safe environment, development of empathy, strengthening of leadership qualities, motivation for professional growth) is described; effective forms of implementation of social-emotional learning in the higher education system are described. The emphasis of the British higher education system on the well-being of higher education students and psycho-emotional support is analyzed in the institutional context and political guidelines. The emphasis is placed on reservations regarding criticism and challenges of introducing SEL into the educational process; risks of formalization and instrumentalization of emotions; limitations in training teachers for the high-quality implementation of social-emotional components in the content of the discipline; assessing the effectiveness of SEL, especially in interdisciplinary programs.