Історико-ландшафтознавчий аналіз антропогенних заповідних об’єктів Поділля

Abstract

У статті проаналізовано попередній досвід досліджень антропогенних заповідних об’єктів та сформульовано визначення «антропогенний заповідний об’єкт». Під антропогенними заповідними об’єктами розуміємо об’єкти, у яких наявні чи переважають докорінно змінені натуральні і (або) заново створені компоненти і ландшафтні комплекси, що мають чи набули унікальних властивостей і потребують заповідання. Детальний аналіз природно-заповідного фонду Поділля дав можливість зробити висновок, що в його структурі близько 62 % заповідних об’єктів антропогенного, 26 % – спірного і 12 % – натурального походження. У майбутньому збільшення кількості та площ заповідних об’єктів Поділля можливе лише завдяки антропогенним. Постійно зростаючу роль та значення АЗО в структурі природно-заповідного фонду Поділля підтверджує й історія їх формування. Досліджено чинники формування антропогенних заповідних об’єктів, виокремлені та обґрунтовані етапи їх формування у межах Поділля: розбудова сакральних АЗО (до ІХ ст.); переважання зоофітологічних антропогенних заповідних об’єктів (ІХ – ХІІІ ст.); занепад формування АЗО (кінець ХІІІ – початок ХVІІ ст.); заповідання кустарних ландшафтнотехнічних систем (ХVІІ – перша половина ХІХ ст.); формування АЗО на основі переважно промислових та садово-паркових об’єктів (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.); початок наукового обґрунтування створення антропогенних заповідних об’єктів (20-80-ті роки ХХ ст.); сучасний етап (90-ті роки ХХ ст. – початок ХХІ ст.). Розроблена класифікація антропогенних заповідних об’єктів та способи їх зображення на картах. У структурі класу антропогенних заповідних об’єктів Поділля виділено і схарактеризовано їх підкласи, групи і типи. Визначено індивідуальні та локальні підходи до збереження та відновлення антропогенних заповідних об’єктів, можливості їх раціонального використання в процесі розбудови регіональної екомережі. Реєстр АЗО – не лише складова, але й основа формування регіональних екомереж і національної екомережі України загалом. Уже в найближчому майбутньому антропогенні заповідні об’єкти домінуватимуть у природно-заповідному фонді держави.The previous experience of the anthropogenic protected objects’ research is analyzed in the article and the definition of «anthropogenic protected object» is formulated. The anthropogenic protected objects (APO) should be considered as objects that have dominated and fundamentally altered the natural and (or) recreated components and landscape complexes. A detailed analysis of the nature reserve fund of Podillia made it possible to conclude that in its structure there are about 62% of anthropogenic protected areas, 26% have controversial origin and 12% are natural. In the future, increasing the number of protected objects and their areas is possible only through the anthropogenic ones. Constantly increasing role and importance of the APO in the structure of nature reserve fund of Podillia confirmed by the history of their formation. The factors of anthropogenic protected objects’ formation have been investigated and stages of their formation within the limits of Podillia were identified and substantiated. They are: the development of sacred APO (up to the IX century); the predominance of prevalence of zoological and botanical APO (IX – XIII centuries); the decline of anthropogenic protected objects’ formation (the end of the XIII – the beginning of the XVII century); the conservation of handicraft landscape-technical systems (XVII – the first half of the XIX century); the formation of APO based mainly on industrial, garden and park objects (the second half of the XIX – the beginning of the XX century); the beginning of the scientific justification for APO (the 20s – 80s of the twentieth century); the modern stage (the 90s of the twentieth century – the beginning of XXI century). The classification of anthropogenic protected objects and methods of their images on the cards have been developed. In the structure of the class of anthropogenic protected objects of Podillia their subclasses, groups and types have been allocated and described. The landscape structure of anthropogenic protected objects is complex and diverse: from simple tracts to complex landscape-technical systems. The individual and local approaches to conservation and restoration of anthropogenic protected objects, the possibility of their rational use in the development of regional ecological networks have been determined. Separation and conservation of anthropogenic protected objects should be carried out according to the scheme: an individual anthropogenic protected object – a local group – a regional system. The anthropogenic protected objects’ register is not only a part, but it is a basis for the formation of regional and national ecological network of Ukraine. Already in the near future anthropogenic protected areas will dominate in the natural reserve fund of the state.