Психолого-педагогічні основи формування пізнавальної активності молодших школярів у процесі художньо-творчої діяльності

Abstract

Формування пізнавальної активності як стійкої риси особистості є однією метою навчання, а також необхідною умовою оволодіння новими знаннями в умовах сучасної освіти, що характеризується постійним зростанням обсягу знань, умінь і навичок, різноманіттям і доступністю джерел інформації. У педагогічній літературі можна зустріти різні визначення пізнавальної активності: готовність і прагнення своїми силами просуватися в оволодінні знаннями; здатність особистості своїми силами оволодівати знаннями і способами отримання цих знань; здатність учня організувати власну пізнавальну діяльність; здатність особистості самостійно переносити вже відомі знання і вміння в нову ситуацію; потреба особистості самостійно мислити і здатність орієнтуватися в новій пізнавальній ситуації; характеристика пізнавальної діяльності учня, яка об'єднує сукупність засобів - знань, умінь, навичок, якими володіє суб'єкт, і ставлення особистості до процесу навчальної діяльності. У всіх цих визначеннях можна виділити спільне: пізнавальна активність визначається як характеристика діяльності, заснована на пізнавальній діяльності учня без безпосередній участі вчителя; пізнавальна активність виступає як риса особистості, що характеризується двома компонентами: мотиваційним (тобто прагненням, потребою до пізнання) і процесуальним (готовністю - наявністю опорних знань і володінням способами пізнавальної діяльності). Мета статті - розкрити психолого-педагогічні основи формування пізнавальної активності молодших школярів у процесі художньо-творчої діяльності.