ПСЕВДОНІМИ ЯК ЛІНГВОМАРКЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОКУЛЬТУРИ

Abstract

У статті йдеться про українські псевдоніми, які посідають важливе місце в антропонімійній системі національної мови. Псевдоніми як комунікативні знаки з особливим призначенням використовувалися в різні епохи й у різних народів. Ідеться про час, причини виникнення псевдонімів та принципи й мотиви їх номінації. Розглядаються номінативні форми псевдонімів та їхнє місце серед інших різновидів антропонімів. З’ясовано, що псевдоніми мають низку спільних і відмінних ознак з іншими антропонімами – іменами, прізвищами, іменами по батькові, прізвиськами. Наголошується на тому, що особливість псевдоніма, на відміну від інших антропонімних одиниць, полягає передусім у його призначенні: псевдонім існує для того, щоб зберегти таємницю справжнього імені людини.