Їсти, (не)любити, (не)пам’ятати, (не)пробачити: гастрономічні вподобання героїв малої прози Івана Чендея

Abstract

У статті розглянуто особливості зображення їжі в малій прозі Івана Чендея. Проаналізовано три виміри, у яких вона присутня: етнографічний, побутовий та екзистенційний. Зазначено, що вона може відображати кулінарні смаки та звичаї героїв, допомагає відтворити характери персонажів, а також вона може виступати пам’яттєвим наративом, адже їжа часто стає тим чинником, що допомагає персонажам повернути свої спогади. Їжа не є багатою чи різноманітною, часто скромна та повсякденна, проте вона не лише свідчить про смаки чи матеріальний статус героїв, а про турботу чи байдужість, про любов чи ненависть. Також їжа розкриває характери персонажів, які не завжди можуть висловити свої почуття словами, а приготування страв, пригощання ними є отим свідченням любові та турботи про ближньогоh Зображена у малій прозі їжа допомагає розкрити національний та регіональний колорит, відтворити атмосферу тогочасного побуту закарпатців, зберегти пам’ять про тогочасні традиції та ритуали приготування та споживання їжі — чи то на рівні повсякденного споживання, чи на рівні урочистостей. Так, приготування їжі демонструє особливий вияв любові батька до сина («Син»), байдужості та зневаги до хворої старенької мами («Тестамент»), стає ритуалізованим дійством і водночас засвідчує неможливість повернення до минулого («Зозулька»), символом гостинності («Гаврилова «Золота осінь»), символом примирення членів родини («Білі гвоздики на Новий рік»). Письменник по-особливому змальовує процес приготування їжі, здається, що кожне слово має смак та аромат, як і зображений процес споживання, рецепти цих страв прості, але смачніh Це зумовлено особливістю творчої манери Івана Чендея — шукати точку опори не в уявному, вигаданому, а в реальному, добре знаному ще з дитинства, як добре відчутому з дитинства. Відтак картини побуту стають глибокими та сповненими символів, і новостворений авторською уявою світ людей вже не про побут, а про почуття та пам’ять. Особливу роль відіграє вузька просторова локалізація верховинського світу в аналізованих оповіданнях, що впливає і на вибір того, що їдять персонажі. Зроблено висновки, що їжа виступає важливим актом невербальної комунікації у творах та допомагає розрити характерологічний потенціал персонажів, адже відображає їхні звички, побут, риси характеру та спроможності як на позитивні, так і негативні вчинкиThis article explores the depiction of food in Ivan Chendei’s short stories, analyzing three levels of food representation: ethnographic, everyday, and existential. The study highlights how culinary tastes and customs reveal characters’ personalities, helping to recreate their traits and memories. In Chendei’s works, food is often humble and everyday, yet it signifies more than just material status; it rethects care or indifierence, love or hateh. Food serves as a narrative device that reveals the protagonists’ inner worlds, often expressing emotions that words cannot. Cooking and sharing food symbolize love and care for others. The portrayal of food in Chendei’s prose captures the national and regional atmosphere, recreating the everyday life of the Transcarpathians in the past and preserving the traditions and rituals of cooking and eating, whether in daily life or during celebrations. For example, in «Syn (Son)», cooking demonstrates a father’s love for his son, while in «Testament», it highlights indifierence toward a sick, old mother. In «Zozulka (Cuckoo)», food becomes a ritualized act, signifying the impossibility of returning to the pastǞ In «Havrylova ‘Zolota osin’ (Havrylova’s ‘Golden Autumn’)», it symbolizes hospitality, and in «Bili hvozdyky na Novyi rik (White Carnations for the New Year)», it represents reconciliation between family members. Chendei’s describes the process of cooking in a special way, it seems that every word has a taste and flavour. Writer’s detailed descriptions of cooking and eating bring each scene to life, with recipes that are simple yet delicious. This aligns with Chendei’s creative style, which focuses on the real and familiar since childhood rather than the imaginary. Consequently, everyday scenes in his stories become rich with symbolism, and the worlds he creates transcend mere daily existence to encompass feelings and memories. The narrow geographical setting of the Verkhovyna in these stories also influences the characters’ food choices. Ultimately, food in Chendei’s works is a significant form of non-verbal communication, revealing characters’ habits, daily lives, traits, and their capacity for both positive and negative actions.