До питання про світоглядні основи давніх українських поетичних текстів

Abstract

Світова гуманітарна наука попри розмаїті розмиті формулювання загалом розрізняє три світогляди (системи поглядів на життя, природу і суспільство: позитивістський, метафізичний та релігійний, у часопросторах яких існують мистецтва і техніка, зокрема й поезія (музика Логосу) — як вербальний вияв енергії душі, духу, краси- гармонії, єдності з Універсумом, знаково- символічним виявом яких може бути і слово. Кожен зі світоглядів протягом розвитку, трансформації, набувши, кристалізував свої знаки, символи, коди, прагнучи у кінцевому підсумку стати міфом — тобто легендою (міф із мінорним завершенням), або ж казкою, яка завжди має щасливе завершення (міф-мажор). Кожен світогляд у ретро- та перспективі, так чи інакше претендуючи на статичну чи репродуктивну безсмертність у певних вертикалях часу та горизонталях простору, расово, класово, гендерно, національно заангажований, сільський та міський тощо. А зі світоглядів окремих поетів твориться історіографія, історіософія нації, знання і відчуття про світ, засвіт, Всесвіт. У статті означено тенденції формування і динаміку трансформацій світоглядних концепцій (язичеської та християнської) давньої української поезії та її репрезентації у поезії різних вербалізованих змістоформ: від світоглядів творців текстів язичеських молитов, світогляду автора «Слова о полку Ігоревім» — до світоглядних основ різножанрової народної поетичної творчості (обрядові, рекрутські, солдатські, колискові пісні, голосіння, Вертепна драма), світогляду перших християнських поетів- полемістів, серед яких Іван Вишенський, Іван Величковський, Георгій Кониський, поет-філософ Григорій Сковорода. Акцентовано увагу на суто україномовній поезії на стику язичества та християнства, національних знаках, символах, міфологемах при формуванні та рекреатизації світоглядів творців поетичних текстів, їх реалізації у переспівах поетами пізніших часів, сучасними інтерпретаторами, експансії україномовних поетичних творів у загальносвітовий культурно- інформаційний простір.World humanitarian science, despite various blurred formulations, generally distinguishes three worldviews — positivist, metaphysical, and religious — each encompassing various arts and technologies, including poetry, which can be seen as the music of the Logos. Poetry serves as a verbal manifestation of the soul’s energy, spirit, beauty- harmony, and unity with the Universe, often symbolized through words. These worldviews evolve, transforming and crystallizing into specific signs, symbols, and codes, ultimately aiming to become myths — either a minor myth (legend) or a major myth (fairy tale with a happy ending). Each worldview in retro and perspective, in one way or another claiming static or reproductive immortality in certain verticals of time and horizontals of space, is in the uenced by racial, class, gender, national, rural, and urban contexts. The historiography and historiosophy of a nation, along with its knowledge and feelings about the world and universe, are shaped by the worldviews of individual poets. The historiography and historiosophy of a nation, along with its knowledge and feelings about the world, otherworld and universe, are shaped by the worldviews of individual poets. This article examines the formation and transformation of pagan and Christian worldview concepts in ancient Ukrainian poetry. It explores these worldviews as expressed in various poetic forms, from pagan prayers to «Slovo o polku Ihorevim (the Tale of Ihor’s Campaign)», and extends to di㰠erent genres of folk poetry (ritual, ecruitment, soldiers’ songs, lullabies, laments, Nativity scene drama). Additionally, it covers the first Christian polemical poets, such as Ivan Vyshensky, Ivan Velychkovsky, Heorhii Konysky, and the poet-philosopher Hryhorii Skovoroda. The focus is on Ukrainian- language poetry at the intersection of paganism and Christianity, highlighting national symbols, mythologems, and their roles in shaping the worldviews of poetic text creators. These elements are further realized in the works of later poets, modern interpreters, and the expansion of Ukrainian poetic works into the global cultural and informational space.