Удосконалення фізичної підготовленості спортсменів у тхеквондо на етапі попередньої базової підготовки

Abstract

Аналіз та узагальнення науково-методичних джерел засвідчують, що фізична підготовка юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки є ключовим елементом загальної системи спортивного вдосконалення. У сучасній моделі підготовки спортсменів цього виду єдиноборств доведено важливість розвитку швидкісно-силових якостей, силової та загальної витривалості, що є основою для ефективного виконання техніко-тактичних дій у змагальній діяльності. Метою проведеного дослідження є вдосконалення рівня фізичної підготовленості юних спортсменів, які займаються тхеквондо, на етапі попередньої базової підготовки через цілеспрямоване використання засобів акробатики. У процесі дослідження були використані наступні методи: теоретичне вивчення та узагальнення спеціалізованої літератури, педагогічне спостереження за тренувальним процесом, педагогічний експеримент, тестування рівня фізичної підготовленості, а також математико-статистичні методи для аналізу отриманих результатів. За результатами експерименту було розроблено програму фізичної підготовки з акцентом на використання акробатичних засобів, адаптовану до потреб спортсменів тхеквондо на етапі попередньої базової підготовки. Зміст тренувальних занять був модернізований з урахуванням вікових та функціональних можливостей спортсменів. Дослідження підтвердило важливу роль функціональної складової фізичної підготовки у процесі формування базових рухових якостей, необхідних для успішного засвоєння технічного арсеналу тхеквондо. Ефективність запропонованої програми була підтверджена статистично значущими результатами (p<0,05): рівень фізичної підготовленості учасників експериментальної групи достовірно зріс порівняно з контрольною групою. Також були встановлені достовірні відмінності у фізичній підготовленості між учасниками експериментальної та контрольної груп, зумовлені впливом акробатики у тренувальному процесі. Порівняння результатів повторного тестування показників загальної фізичної підготовленості тхеквондистів експериментальної та контрольної груп виявило значну перевагу експериментальної групи за всіма тестами. Середній показник підйому у сід з положення лежачи в експериментальній групі був вищим на 9,5 повторів (39,00 проти 29,50). Згинання та розгинання рук в упорі лежачи виконувалися на 8,7 повторів більше (26,20 проти 17,50). У човниковому бігу 4 × 9 м спортсмени експериментальної групи показали результат, кращий на 1,97 с (11,02 проти 12,99).Analysis and generalization of scientific and methodological sources indicate that physical training of young taekwondo athletes at the stage of preliminary basic training is a key element in the overall system of sports development. In the modern training model for athletes in this type of martial arts, the importance of developing speed-strength qualities, muscular endurance, and general endurance has been proven, as these qualities form the foundation for effective execution of technical and tactical actions during competitions. The aim of this study is to improve the level of physical preparedness of young athletes practicing taekwondo at the preliminary basic training stage through the targeted application of fitness tools. The following methods were used in the course of the research: theoretical study and generalization of specialized literature, pedagogical observation of the training process, pedagogical experiment, physical fitness testing, as well as mathematical and statistical methods for analyzing the obtained results. Based on the results of the experiment, a physical training program with an emphasis on the use of fitness tools was developed and adapted to the needs of taekwondo athletes at the preliminary basic training stage. The content of training sessions was modernized taking into account the age-related and functional capabilities of the athletes. The study confirmed the important role of the functional component of physical training in the formation of basic motor qualities necessary for successful mastery of the taekwondo technical arsenal. The effectiveness of the proposed program was statistically confirmed (p<0.05): the level of physical preparedness of the experimental group significantly improved compared to the control group. Statistically significant differences in physical preparedness were also identified between the experimental and control group participants, attributed to the influence of fitness components integrated into the training process. Comparison of the results of repeated testing of the general physical fitness indicators of taekwondo athletes of the experimental and control groups revealed a significant advantage of the experimental group in all tests. The average indicator of sitting from a lying position in the experimental group was higher by 9.5 repetitions (39.00 versus 29.50). Flexion and extension of the arms in a lying position were performed by 8.7 repetitions more (26.20 versus 17.50). In the 4×9 m shuttle run, the athletes of the experimental group showed a result that was the best by 1.97 s (11.02 versus 12.99).