Історико-культурні передумови становлення самодіяльних і професійних ансамблів народного танцю в Україні (перша половина XX ст.)

Abstract

В XX ст. з приходом до влади більшовиків та утворенням СРСР запроваджуються організовані форми художньої самодіяльності – ансамблі народного танцю. У статті здійснена спроба прослідкувати історичні та соціокультурні фактори, що передували створенню ансамблів народного танцю – самодіяльних і професійних. Метою статті є з’ясування історико-культурних передумов становлення професійних та аматорських ансамблів народного танцю в Україні у 1930-1950-х роках XX ст. Простежено соціокультурну ситуацію та державну політику в культурній сфері. З’ясовано специфіку творчої діяльності хореографічних колективів народного танцю. Підкреслено, що культурна трансформація України початку 20-х років ХХ ст. мала ідеологічний зміст, означала виховання населення в комуністичному дусі та була направлена на створення нового пролетарського світогляду. Для усіх видів мистецтва було проголошено єдиний «метод соціалістичного реалізму», в рамках якого мистецтво, в тому числі хореографічне, мало бути «національним за формою і соціалістичним за змістом». Зазначено, що певні зовнішньо-політичні події (Перший міжнародний фестиваль народного танцю в Лондоні) дали поштовх створенню професійних ансамблів народного танцю (перший з них – ансамбль П. Вірського, створений 1937 р.). Основним двигуном розвитку хореографічного мистецтва в зазначений період була держава. Держава визначала напрямок розвитку народної хореографії, диктувала форми й зміст хореографічних постановок і концертних програм. Концертна діяльність професійних ансамблів танцю та народних хорів позитивно впливала на творчу й виконавську роботу численних самодіяльних колективів радянської України, діяльність яких спрямовував Центральний Будинок народної творчості УРСР. Хореографічний відділ ЦБНТ активно допомагав керівникам колективів репертуаром, методичною літературою, організовував семінари, перегляди та інші форми навчання.In the 20th century, with the Bolsheviks coming to power and the formation of the USSR, organized forms of amateur artistic activity, such as folk dance ensembles, were introduced. The article attempts to trace the historical and socio-cultural factors that preceded the creation of folk dance ensembles, both amateur and professional. The purpose of the article is to clarify the historical and cultural prerequisites for the formation of professional and amateur folk dance ensembles in Ukraine in the 1930s-1950s of the 20th century. The creative activity specifics of folk dance choreographic groups are clarified. It is emphasized that the Ukraine's cultural transformation in the early 20s of the 20th century had an ideological significance, involved educating the population in the spirit of communist ideas, and was aimed at creating a new proletarian worldview. A unified “method of socialist realism” was proclaimed for all art forms, within the framework of which art, including choreography, was to be “national in its form and socialist in its content.” It is noted that certain foreign political events (the First International Folk Dance Festival in London) gave rise to professional folk dance ensembles (the first of them was P. Virsky's ensemble, created in 1937). The main driving force behind the development of choreographic art during that period was the state government. It determined the direction of the folk choreography development, dictated the forms and content of choreographic performances and concert programs. The concert activities of professional dance ensembles and folk choirs had a positive impact on the creative and performing work of numerous amateur groups in Soviet Ukraine, whose activities were directed by the Central House of Folk Art of the Ukrainian SSR. The choreographic department of the Central House of Folk Art actively assisted the directors of the groups with repertoire, methodological literature, organized seminars, screenings, and other forms of training.