Зміни етнонаціональної та релігійно-конфесійної структури населення Волині у XIX ст.

Abstract

Мета статті – проаналізувати загальні демографічні зміни населення Волині у XIX ст., відстежити динаміку цих змін у кожній з етнонаціональних груп і з’ясувати їх вплив на етнонаціональну та релігійно-конфесійну структуру населення Волині загалом. Методологія дослідження ґрунтується на спеціальних методах історичних досліджень – порівняльно-історичному, проблемно-хронологічному, міждисциплінарному, а також на загальнонаукових методах – аналізу джерел і аналізу та синтезу, що в поєднанні з принципами історизму, об’єктивності, критичного погляду на історичну реальність сприяли розкриттю заявленого предмета дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у створенні цілісної картини змін етнонаціональної та релігійно-конфесійної структури населення Волинської губернії впродовж XIX ст. Опрацьовані документи й матеріали дають змогу дійти висновку, що етнонаціональна та релігійно-конфесійна структура населення Волині після її входження до складу Російської імперії зазнала значних змін, зумовлених політичними й економічними процесами. Основним чинником цих змін стала політика російського уряду, спрямована на нейтралізацію польських і посилення російських впливів через стимулювання внутрішніх і зовнішніх міграційних процесів. Наслідком внутрішньої міграції стало швидке зростання на Волині кількості росіян, відсоткова частка яких серед населення Волині зросла найбільше. Внаслідок зовнішніх міграційних припливів серед населення Волині формуються чисельні єврейська, німецька і чеська спільноти. Найбільшого кількісного зростання зазнала єврейська громада. Менш тривалим у часі, проте не менш динамічним було зростання і німецької спільноти, яка чисельно на кінець XIX ст. на Волині поступалася лише євреям і полякам. Чеська міграція на Волинь за чисельністю була найменшою. Серед поляків упродовж XIX ст. відбуваються паралельні міграційні процеси – відтік великих землевласників та учасників антиросійських повстань і притік безземельних селян з підросійської Польщі. Наслідком цього, попри кількісне зростання поляків на Волині, стало незначне зменшення їх частки в загальній структурі населення губернії. На тлі активних зовнішніх і внутрішніх міграційних процесів у загальній структурі населення Волині зменшується питома вага українців.The purpose of the article is to analyse the general demographic changes of the population of Volyn in the 19th century to track the dynamics of these changes in each of the ethnonational groups and to find out their impact on changes in the ethnonational and religious-confessional structure of the population of Volyn. The research methodology is based on special methods of historical research – comparative-historical, problem-chronological, interdisciplinary, as well as on general scientific research methods – analysis of sources and analysis and synthesis, which, in combination with the principles of historicism, objectivity and a critical view of historical reality, contributed to the proper disclosure of the stated subject of research. The scientific novelty of the study lies in creating a holistic picture of changes in the ethno-national and religious-confessional structure of the population of the Volyn province during the 19th century. The processed documents and materials allow us to conclude that the ethno-national and religious-confessional structure of the population of Volyn after its accession to the Russian Empire underwent significant changes caused by political and economic processes. The main factor in these changes was the policy of the Russian government, aimed at neutralizing Polish and strengthening Russian influences, through stimulating internal and external migration processes. The result of internal migration was a rapid increase in the number of Russians in Volyn, whose percentage share among the population of Volyn increased the most. As a result of external immigration flows, numerous Jewish, German, and Czech communities are forming in the Volyn population. The Jewish community has experienced the greatest quantitative growth. Less long- lasting in time, however, no less dynamic was the growth of the German community, which by the end of the 19th century in Volyn was second only to Jews and Poles. Czech immigration to Volyn was the smallest in terms of numbers. Among the Poles throughout the 19th century, parallel migration processes took place – the outflow of large landowners and participants in anti-Russian uprisings and the influx of landless peasants from sub-Russian Poland. As a result, despite the quantitative growth of Poles in Volyn, there was a slight decrease in their share in the general structure of the province's population. Against the background of active external and internal migration processes, the share of Ukrainians in the general structure of the population of Volyn is decreasing.