Кафедра публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/ab697823-070d-4773-9f3b-56d32c45cc49
Browse
3 results
Search Results
Item Інноваційні моделі та інструменти державного управління музичною освітою в умовах культурних змін(Київ, 2024) Назаренко, М. О.; Лапшин, С. А.Інноваційні моделі та інструменти державного управління музичною освітою включають сучасні стратегії та технології, спрямовані на ефективний розвиток музичної освіти в умовах глобалізації та технологічних змін. Це передбачає впровадження новітніх освітніх стандартів, цифрових технологій, гнучких навчальних програм, а також міжнародної співпраці та мобільності студентів. Основні інновації включають інтеграцію нових технологій (онлайн-курси, віртуальні музичні лабораторії), створення програм обміну, розвиток інклюзивних і доступних освітніх програм, а також гнучкі навчальні плани. Важливими аспектами є також співпраця між державними, приватними та культурними інституціями, нові підходи до оцінки якості освіти та використання музичної освіти як інструменту культурної дипломатії. Пріоритетною інновацією в музичному мистецтві стало нове розуміння комунікативних можливостей музики, де концептуалізм і використання нечітких музичних засобів, шумових ефектів та необроблених звучань замінили класичні уявлення про гармонічне інтонування. Це створило нові можливості для «конструювання» музичних творів і їх інтерпретації. Важливу роль у сучасному музикознавстві відіграє герменевтика як методологічний підхід, що сприяє глибшому розумінню та інтерпретації музичних творів, особливо нової музичної мови сучасних композиторів. Герменевтичний підхід допомагає студентам мистецьких спеціальностей осмислювати глибокі смисли музики, сприяючи розвитку критичного мислення та розуміння культурних традицій. Таким чином, інноваційні підходи в музикознавстві не лише вдосконалюють технічні аспекти, але й відкривають нові естетичні та філософські контексти. Одночасно, інноваційні моделі управління музичною освітою адаптуються до умов глобалізації та цифровізації, сприяючи покращенню якості та доступності музичної освіти на міжнародному рівні.Item Роль державного управління у забезпеченні доступності та якості музичної освіти в Україні(Київ, 2024) Лазо,р О. Д.; Назаренко, М. О.; Лапшин, С. А.Дослідження державного управління в музичній освіті потребує аналізу її динаміки через призму історії, управлінських тенденцій та соціальних змін. Українська музична сфера має свої особливості, зумовлені адміністративним устроєм, політичною ситуацією та рівнем соціально-економічного розвитку. Україна відроджує мистецькі галузі, створюючи школи та культурні осередки. Стаття зосереджується на аналізі державного управління музичною освітою як основі розвитку цієї сфери. Високий рівень музичної освіти сприяє формуванню культурної ідентичності, збереженню традицій і розвитку сучасної музики. Державне управління в музичній освіті – це комплекс заходів, спрямо-ваних на формування, розвиток і підтримку системи музичної освіти через організаційні, правові, економічні та управлінські механізми. Державне управління музичною освітою в Україні здійснюється через систему органів виконавчої влади, де кожен орган відповідає за окремі напрямки. Ключовою проблемою є роль науково-педагогічного складу, який має вирішальне значення у забезпеченні якості музичної освіти. Якість освіти визначається новими підходами до професійного зростання фахівців, які поєднують функції музиканта, культуролога та мистецтвознавця. Музична освіта спрямована на формування свідомості та духовного становлення особистості, що вимагає врахування вимог соціуму, освітньої практики та управлінської системи.Якість музичної освіти залежить від кваліфікації педагогів, організа-ційного забезпечення, методології викладання, змісту освіти та освітніх техно-логій. Важливими є як ендогенні (внутрішні), такі й екзогенні (зовнішні) показники якості, серед яких умови навчання, використання ІКТ, науково-методична база та професійна компетентність фахівців, а також відповідність освіти потребам суспільства. Специфіка державного управління музичною освітою в Україні включає кілька підходів: цивілізаційний, законодавчий, педа-гогічний, економічний, політичний, соціальний, професійний та психологічний та ін.Item Міжнародний досвід у сфері державного регулювання музичної освіти та його адаптації в Україні(Київ, 2024) Лазор, О. Д.,; Лапшин, С. А.Стаття розглядає процес інтернаціоналізації музичної освіти в контексті глобалізації вищої освіти, зокрема в Україні. Визначено ключові аспекти цього процесу, зокрема його вплив на адаптацію системи вищої освіти до міжнародних стандартів та культурних вимог. Окрема увага приділена двом видам інтернаціоналізації: внутрішній та мобільності через національні кор-дони. Досліджується роль університетів у впровадженні інтернаціоналізованих моделей навчання та необхідність спиратися на європейський досвід для підготовки студентів до діяльності в міжнародному музично-освітньому співтоваристві. Автори зазначають, що розвиток інтернаціоналізації музичної освіти в Україні, розпочатий з приєднання до Болонського процесу в 2005 році, потребує вдосконалення стратегічних підходів та подолання спадщини радянського освітнього устрою. Міжнародний досвід у сфері державного регулювання музичної освіти включає практики, стратегії та політики, що застосовуються різними країнами для розвитку та підтримки музичної освіти. Це охоплює управління музичними закладами, освітні стандарти, фінансування, кадрове забезпечення та взаємодію між державними органами та культурними установами. Важливими аспектами є впровадження нових технологій (цифрові інструменти, онлайн-курси), міжна-родна співпраця (фестивалі, конкурси, студентські обміни) та інклюзивність освіти, що відповідає потребам різних соціальних груп. Прозорі програми в музиці є ключовим елементом, який забезпечує доступність інформації, підвищує довіру до організаторів і створює ефективні системи управління. Це включає публічний доступ до музичних архівів, записів і нот, що сприяє дослідженням та безперешкодному використанню матеріалів. Міжнародний досвід також охоплює різні моделі розвитку музичних закладів, підготовки викладачів та підтримки культурної спадщини.