Наукові видання

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/11cbe6c0-8da1-4ce0-8eea-011ef38a1c3e

Browse

Now showing 1 - 20 of 213

Disenfranchised Jews in Ukrainian SSR in 1920s – early 1930s: Unknown Pages
(2023) Перга, Т.; Perga, Tetiana Yu.
The purpose of the article is to demonstrate promising areas of research on disenfranchised Jews in the Ukrainian SSR in the 1920s and early 1930s based of archival materials analyzed by the author before the full-scale war between Russia and Ukraine. The author explores the relationship of ethnicity and the employment structure of the Jewish population in Ukrainian SSR with the disenfranchisement, reveals the main actors - declassed Jews, the reasons for their disenfranchisement, mistakes and abuses of the authorities in disenfranchisement, the impact of disenfranchisement on economic and social life, strategies of Jewish resistance to the situation in which they find themselves. The research methodology is based on the analysis of primary sources - archival documents of the archives of Ukraine (TsDAVO of Ukraine and the State Archives of the city of Kyiv), which have never been introduced into scientific circulation. The scientific novelty of the article is determined by the lack of thorough studies of Jewish disenfranchised Ukrainian SSR, since the main attention of scientists is focused on the study of the RSFSR. The author demonstrates his vision regarding the connection of ethnicity, territory and employment of the Jewish population with the number of disenfranchised persons as well as on the methodology of their calculation. The article highlights factors that could contribute to the significant size of this group - the traditional employment of Jews in trade and handicrafts in the Pale of Settlement during the Russian Empire, the continuation of this tradition during the NEP, denunciations, settlement of accounts with Jews by local activists and the poor, anti-Semitism. The article describes a campaign to resettle disenfranchised residents of Kyiv from the housing stock, as a result of which many Jews were evicted from their apartments, as well as various cases of arbitrariness of local authorities. The author shows the attempts of the Jews to fight for the restoration of voting rights, as well as the results of this process.
The Place of Ukrainian National Motifs in the Art Culture of the Ukrainian SSR: 1960’s – 1970’s (the Theater and the Cinema Art Case Study).
(2023) Kindrachuk, Nadia M.; Meleshchenko, Tetiana V.; Кіндрачук, Н.; Мелещенко, Т.
The focus of this article is the study of the place of Ukrainian national motifs in the art culture of the Ukrainian SSR during the 60’s – 70’s of the 20th century on the example of theatre and cinema art, demonstration of protest of the Ukrainian intelligentsia against russification and denationalization of the indigenous people of Ukraine. Research methodology. During the research, such scientific methods as analytical-logical, historical-systemic, explanation, search, synthesis, comparison, complex selection were applied. The work also used the method of analysis is to find out the level of growth of national consciousness of Ukrainians. Scientific novelty. It was found that the beginning of the 1960’s was characterized by a certain rise of Ukrainian issues in art culture, however since the second half 60’s and during the 70’s of the twentieth century the Ukrainian national motives began to be actively pushed out of the movie screens and theatrical stages of the USSR etc. It is argued that the opposition of the Ukrainian creative intelligentsia to the Soviet totalitarian system resulted in cultural and artistic nonconformism. Conclusions. Despite oppression and repression by the ruling communist elite, Ukrainian artists sought to promote Ukraine’s past, reveal the multifaceted national culture of the indigenous people of the USSR, and demonstrate to the world its uniqueness and right to exist. The process of revival of the national face of Ukrainian culture, return from the depths of folk art, the relationship between national and spiritual was becoming irreversible. The spirit of free thought, moral and aesthetic innovations, struggle rights to indigenous art filled the activities of young talented Ukrainians.
Аграрна політика білогвардійців: короткий історіографічний огляд.
(2005) Корновенко, С.В.
Серед сторінок національної минувшини особливе місце належить подіям Української революціїї, зокрема тим перетворенням, що мали місце на селі. Справа у тому, що у 19171920 рр., за умов загального національного піднесення, аграрне питаня стало ключовим у взаєминах влади і населення, більшість якого становило селянство. Фактично політичне майбутнє того чи іншого режиму залежало від того, як він вирішить земельне питання: „Протягом цілого століття українство і селянство стало ніби синонімами ... від нього черпавсь весь матеріал для національного будівництва. І на нього воно покладало всі свої надії. Україна зможе встати тільки тоді, коли встане наново сей... титан... Самсон‖1. Політичне значення окреслених моментів відіграло важливу роль в їх подальшій інтерпретації історичною наукою. У першу чергу це стосується аграної політики, що проводилася білогвардійськими урядами. Автор статті ставить за мету з‘ясувати стан наукового вивчення цього питання вітчизняною та зарубіжною історіографією. Об‘єкт – аграрні перетворення білогвардійців в оцінці вітчизняної історіографії, предмет – радянська, сучасна вітчизняна та зарубіжна історіографія.
Аграрна політика Директорії УНР (історіографія проблеми).
(2005) Стопчак, М.В.
В умовах сучасної України аграрна проблема, як і в роки Української національнодемократичної революції 1917-1920 рр., продовжує стояти на порядку денному, не знаходячи належного теоретичного обґрунтування і ефективного практичного розв‘язання. Різновекторні політичні сили ведуть гостру ідеологічну боротьбу з питання про шляхи розв‘язання аграрної проблеми, особливо такого її аспекту як власність на землю. Свідченням цього є жорсткі баталії у Верховній Раді України, які завершились рішенням продовжити мораторій на продаж землі в державі до 2008 р. Визначаючи шляхи розв‘язання цієї важливої проблеми, сучасним керівникам України не слід нехтувати досвідом її вирішення (нехай і не зовсім вдалим) у попередні історичні періоди, зокрема у період Директорії УНР. Адже невдача Директорії у розв‘язанні аграрної проблеми, на думку багатьох істориків, в значній мірі зумовила загальну поразку Української революції. Врахування досвіду Директорії у реформуванні аграрної сфери допоможе не лише зрозуміти багато аспектів національної і соціальної боротьби українського народу в революційну добу 1917-1920 рр., а й уникнути небажаних прорахунків.
Академічна течія у студентському та учнівському русі початку ХХ ст.
(2008) Гончарова, Н.О.
Рух студентської та учнівської молоді на початку ХХ ст. був активною складовою громадсько-політичного життя. Студенти та учні відгукувались на всі прояви суспільної ситуації в країні, внаслідок чого в їхньому середовищі закладались різні погляди на нагальні проблеми та можливі шляхи їх подолання. У досліджуваний період у молодіжному середовищі спостерігається процес диференціації, який визначив характер руху студентів та учнів у наступні роки. Поряд з єдиними молодіжними об’єднаннями починають створюватись організації двох напрямків – «академістів» та «політиків» (радикалів) – які по-різному розуміли сутність суспільно-політичного руху.
Антропоморфная пластика среднебужской локальной группы трипольской культуры (этапы ВІ-ВІІ–СІ)
(СПб. : ИИМК РАН, 2009) Гусев, С.А.; Гусєв, С.О; Gusev, S.O.
Статья посвящена характеристике коллекций антропоморфной пластики поселений среднебужской локальной группы трипольской культуры (этапы ВІ-ВІІ–СІ). Проведена типологическая систематизация фигурок, описаны особенности их изготовления и декорации, а также сделана попытка реконструкции некоторых древнеземледельческих обрядов с применением антропоморфной скульптуры малых форм. Указана регионально-временная особенность трипольской пластики, которая заключается в распространении преимущественно небольших окрашенных красной краской статуэток на веретенообразной ножке, а также присутствии фигурок на цилиндрической ножке, в том числе гигантских размеров
Благодійна діяльність родини Іловайських у Святогірському монастирі в ХІХ ст.
(2008) Гусак, Л.В.
До ХХ ст. меценатська діяльність фактично стала найважливішим компонентом соціально – культурного життя Російської імперії. Ці види дій, які були суспільно – корисними, тісно пов’язувалися з околицями маєтків та повітових міст, де проживало дворянство та купецтво. Дворянство вважалося щедрим добродієм усіх визначних культурних починів і будов не тільки в Російській імперії, а також на українських землях, зокрема на території Слобожанщини. В історіографічних дослідженнях проблема меценатства ХІХ – початку ХХ ст. неодноразово розглядалася. До сфери інтересів науковців потрапляли питання загальної історії меценатства деяких родин на території українських земель. На основі свідчень, що надають наукові джерела, можна виділити декілька позицій розгляду цієї теми.
Боротьба царизму проти українофільства у другій половині ХІХ ст.
(2005) Синявська, Л. І.
Бібліотека як об’єкт цензурної політики на Україні у 20-х рр. ХХ ст.
(2005) Каракоз., О. О
Зараз, коли відбувається відродження і розбудова незалежної Української держави, перехід українського суспільства від тоталітаризму до демократії, виникає потреба у переосмисленні історичного минулого радянської доби і таким чином актуалізується проблема аналітичного вивчення механізмів існування тоталітарного радянського режиму. Одним з таких механізмів, на нашу думку, можна вважати бібліотечну цензуру, що застосовувалась більшовиками з моменту приходу їх до влади і до розвалу радянської імперії.
В. К. Липинський про розбудову української держави.
(2008) Приймак, О. О.
Наукова спадщина видатних українських науковців та їх національні позиції викликають закономірний інтерес у сучасній історіографії. Дослідники пов’язують ці питання з аналізом розбудови держави. У цьому контексті значної уваги заслуговують погляди В.К. Липинського. До його ідей про національну державу як сенс історичного розвитку зверталися Р. Залуцький, Б. Ганцаж, К. Галушко, О. Любовець, Ф. Турченко, Ю. Тимошенко. Вони аналізують його державотворчі, національні погляди, їхнє значення для сучасної України та можливість практичного застосування. Проте не можна вважати проблему вичерпною. З огляду на це визначилась мета даної статті: розкрити сутність поглядів науковця на створення української національної держави.
В. Липинський як фундатор та теоретик Української Демократичної хліборобської партії.
(2008) Передерій, І. Г.
Дана наукова розвідка здійснена відповідно до науково-дослідної теми «Україна в період національно-визвольних змагань 1917–1920 рр.», яку розробляє колектив кафедри українознавства та гуманітарної підготовки Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. На сьогоднішній день спадщина В. Липинського не втратила своєї актуальності. Вона може бути дієвим теоретичним і практичним підґрунтям у процесі розбудови самостійної незалежної України, здійснення її політики, зокрема у сфері аграрних відносин, формуванні державної ідеології та вихованні почуття національної гідності в громадян. Систематизація та аналіз чисельних наукових та публіцистичних праць цього діяча дасть можливість більш повно використати його спадщину в дослідженнях з історії, політології, соціології, історіософії, релігієзнавства, а також у розв’язанні багатьох проблемних питань сучасного життя.
В.Г. Фоменко – провісник відродження історичного краєзнавства на Запоріжжі
(2008) Ігнатуша, О. М.
сторія української інтелігенції другої половини ХХ ст. ще має бути поцінована нашими сучасниками. Адже саме з цієї доби, зокрема доби шістдесятих, прорвалися крізь товщу радянського офіціозу у добу державної незалежності України 90-х і в початок ХХІ століття нові паростки вільнодумства та національної гідності, які тепер дали здорові й міцні сходи. Саме у шістдесяті роки на Запоріжжі заходами патріотичної інтелігенції відродився попит на історичне краєзнавство, що є однією з підвалин національного виховання. Проте аспекти наукової та культурно-просвітницької діяльності інтелігенції цієї доби ще не знайшли належного висвітлення в літературі. Спробуємо привернути увагу до одного із сюжетів культурницької місії української інтелігенції, який пов’язаний із характеристикою типового і водночас самобутнього представника цього напрямку – В.Г. Фоменка – краєзнавця-аматора, котрий зробив істотний внесок у дослідження й популяризацію історії краю
«Великий терор» в Україні: німецька операція 1937 -1938 років / Упоряд. Альфред Айсфельд, Наталія Сердюк. – K.: К.І.С., 2018. – 1248 с.: Рецензія
(Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019) Кравченко, Павло; Кравченко, Павло; Kravchenko, Pavlo
У статті прорецензований збірник документів, матеріали якого висвітлюють у хронологічній послідовності процес підготовки і проведення органами НКВС УРСР масової «німецької операції» — складової «Великого терору» в СРСР у 1937-1938 pp. Розкриваються історичні обставини появи наказу НКВС СРСР № 00439 від 25 липня 1937 р. та особливості його виконання в УРСР у контексті «національних операцій». Охарактеризована методика відбору «ворогів народу» німецької національності - жертв операції, технології проведення в її рамках масових репресій, методи допитів тощо.
Вивчення новітньої історії України через призму поняття «Політична культура»
(2005) Конотопенко, О. П.
Впродовж останнього десятиліття в українській державі помітно поширилися наукові дослідження політичної культури. Є.Головаха, Н.Паніна, Ю.Пахомов, Н.Чурилов вважають, що політична культура є сукупність поглядів, переконань, орієнтацій і зразків поведінки, які визначають ставлення людей до політичної сфери життя суспільства, рівень і спрямованість їх політичної активності.1 ―Політична культура, - говорить Б.Цимбалістий, - це продукт історичного розвитку та досвіду народу‖.2 В.Бебик, Н.Головатий, В.Ребкало визначають політичну культуру як особливий різновид культури, спосіб духовно-практичної діяльності й відносин, які відображають, закріплюють і реалізують головні національні цінності та інтереси, формують політичні погляди й навички участі громадян у суспільно-політичному житті України.3 Отримані результати суттєво розширили і поглибили уявлення суспільства про природу і характер цього явища, особливості його існування за умов радикальних соціальних та політичних перетворень. Проте виявилося й інше. А саме, розбіжності у трактуванні змісту і структури політичної культури, відмінності в наукових та методологічних засадах її аналізу. Це ускладнює порівняння і узагальнення зібраного матеріалу, а тим самим і його теоретичне осмислення і практичне використання. Тому не буде зайвим повернутися до витоків наукового вивчення політичної культури, згадати перші концептуальні визначення, окреслити найважливіші теоретико-методологічні засоби її дослідження.
Видавнича робота університетських наукових історичних товариств України (остання третина ХІХ – початок ХХ ст.).
(2005) Медалієва, О. З.
Мета представленої розвідки - з‘ясувати один із аспектів окресленої вище проблеми, а саме: розкрити характер розуміння кооперованими селянами діяльності керівників кооперативів.
Визволення Вінниччини від нацистських загарбників (20 грудня 1943 р. – 28 березня 1944 р.)
(2005) Гальчак, С. Д.
У монографії аналізується період з 20 грудня 1943-го по 28 березня 1944 року – час визволення Вінницької області від нацистських загарбників, йдеться про бойові дії на фронті, внесок у визволення Вінниччини народних месників та підпільників, участь в опорі загарбникам сил національно-визвольного спрямування, антифашистів, цивільного населення, розповідається про подвиги героїв, безчинства окупантів на заключному етапі їхнього перебування на вінницькій землі. Для широкого кола читачів
Визначні діячі світської інтелігенції західної Гуцульщини початку XX ст.
(2008) Клапчук, В. М.
Про діяльність світської інтелігенції цього регіону є дуже мало комплексних досліджень, а тому матеріали, що наведені у статті, є новими й базуються на детальному аналізі тогочасної преси та архівних матеріалах.
Викладатська інтелігенція Харкова на початковому етапі національно-демократичної революції (1917 р.)
(2008) Наумов, С. О.
У сучасній вітчизняній історіографії проблема суспільної ролі вузівської інтелігенції розв’язується переважно через характеристику її участі в національно-визвольному русі, загальноросійських і національних політичних партіях та організаціях, а також на рівні окремих регіонів, навчальних закладів та персоналі. У даному повідомленні зроблена спроба поєднати ці підходи, щоб на прикладі такого великого вузівського центру, як Харків, по можливості цілісно охарактеризувати ставлення професури до революційних подій та політичних режимів у переломному 1917 році.
Влодзімєж Бончковський (1905–2000): сторінки біографії польського «неукраїнофіла».
(2008) Миклін, О. В.
Постать Влодзімєжа Бончковського мало знана у сучасній вітчизняній історіографії. За нечисленними винятками, до яких належить енциклопедична стаття О. С. Рубльова [1], вона перебуває «у тіні» дещо масштабнішої особи Єжи Ґедройца. Метою нашої розвідки і є з’ясування маловідомих сторінок житєпису видатного речника польсько-українського порозуміння ХХ ст
Внесок Одеси в український державотворчий рух 1917-1918 рр. (на прикладі діячів Центральної Ради та Гетьманату)
(2008) Дружкова, І. С.
Загальновідомо, що Одеса була «колискою» для багатьох відомих діячів. Не став винятком український державотворчий рух у роки національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Діяльність одеських громадських організацій та подальша доля їх діячів є одним із цікавих, але недостатньо вивчених сюжетів нашої національної історії.