DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Трансформація особистісних кордонів дитини під час кризи трьох років
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Онофрійчук, Лілія; Пісоцька, Леоніда
У статті здійснено теоретичний аналіз процесу трансформації особистісних кордонів дитини в період кризи трьох років як важливого етапу психічного розвитку. Розкрито психологічну сутність кризи трьох років у контексті становлення самосвідомості, автономії та суб’єктної позиції дитини. Обґрунтовано, що прояви негативізму, упертості, протестної поведінки та прагнення до самостійності слід розглядати не як порушення поведінки, а як закономірні маркери формування особистісних кордонів. Проаналізовано особливості становлення тілесних, емоційних і поведінкових кордонів у ранньому віці та їх взаємозв’язок із соціальною ситуацією розвитку. Показано, що криза трьох років пов’язана з переходом від спільної діяльності з дорослим до формування власних мотивів і самостійних дій, що супроводжується активним відстоюванням дитиною власних меж. Теоретичний аналіз проблеми базується на синтезі класичних та сучасних концепцій розвитку особистості. Зокрема, враховано ідеї Е. Еріксона щодо формування автономії як ключової психосоціальної ознаки цього періоду та підхід М. Махлер, яка розглядала кризу крізь призму процесу відокремлення-індивідуації та становлення автономного «Я». Дослідження спирається на погляди Е. Келлер щодо розвитку самостійності та відповідальності дитини раннього віку, а також на розвідки М. Мід щодо культурної зумовленості соціалізації. Особливу увагу приділено ролі дорослого у процесі формування здорових особистісних кордонів дитини. Наголошено, що стиль взаємодії батьків може як сприяти гармонійному розвитку автономії, так і призводити до деформації кордонів. Зроблено висновок, що підтримувальна, послідовна та емоційно чутлива позиція дорослого є ключовою умовою формування психологічно стійкої та цілісної особистості дитини.
Середовище як третій учитель: філософія Reggio Emilia в контексті сучасної педагогіки
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Кушнір, Валентина
У статті здійснено комплексний аналіз філософських засад підходу Reggio Emilia, що сформувався у післявоєнній Італії як альтернатива традиційним моделям виховання. Розкрито концепт середовища як «третього учителя», що є провідною ідеєю цієї педагогіки. Простежено педагогічну спадщину Лоріса Малагуцці, який розглядав дитину як компетентну, сильну, активну особистість, здатну до самопізнання, творчості й співтворчості з іншими. Показано, що у центрі філософії Reggio Emilia перебуває партнерство між дитиною, педагогом і батьками, а вихователь виступає не як носій готових знань, а як наставник, спостерігач і дослідник дитячого розвитку. Важливою складовою підходу є документування дитячих ідей, що виконує функції спільного осмислення процесу навчання, засобу комунікації з родиною та інструменту професійної рефлексії педагога. Окремо висвітлено роль середовища, яке в Reggio Emilia трактується як живий організм і носій педагогічних цінностей. Виокремлено три його виміри: матеріальний (архітектурна організація простору, доступність і естетика матеріалів, створення ательє), символічний (середовище як мова спілкування, що виражає «сто мов дитини») та культурно-ціннісний (простір як прояв гуманістичної філософії, довіри й співпраці). Проаналізовано можливості адаптації філософії Reggio Emilia в українському контексті. Показано, що попри відсутність системного впровадження, окремі дошкільні заклади вже інтегрують її елементи: створюють творчі майстерні, міні-ательє, застосовують проєктне навчання й документування дитячих ідей. Зонування простору групи сприяє самостійності дітей, розвитку соціальних і комунікативних умінь, а партнерство з батьками поглиблює взаємодію та спільну відповідальність за освітній процес. У початковій школі принципи Reggio Emilia реалізуються через інтегроване навчання, групову роботу й трансформацію класу у відкритий дослідницький простір, що стимулює критичне мислення та творчість учнів.
Природничо-технологічна інтеграція як засіб подолання фрагментарності знань молодших школярів
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Дорож, Ірина; Довгань, Олена; Ковальчук, Анатолій
У статті здійснено обґрунтування природничо-технологічної інтеграції як системного педагогічного засобу подолання фрагментарності знань молодших школярів у процесі навчання в початковій школі. Актуальність дослідження зумовлена реалізацією ідей Нової української школи, компетентнісного підходу та освіти для сталого розвитку, що вимагають формування в учнів цілісної картини світу, здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між природними явищами та результатами людської діяльності. У статті розкрито педагогічне розуміння поняття «цілісна картина світу», проаналізовано вікові особливості пізнавального розвитку молодших школярів та обґрунтовано інтегративну природу курсу «Я досліджую світ» як методологічну основу поєднання природничої й технологічної освітніх галузей. Центральною проблемою визначено фрагментарність природничих знань, що виникає внаслідок ізольованого засвоєння навчального матеріалу, недостатньої реалізації діяльнісного компонента та формального характеру інтеграції в педагогічній практиці. Доведено, що залучення технологічної діяльності забезпечує «оживлення» природничих знань, перехід від спостереження до дослідження, моделювання та створення навчальних продуктів, що сприяє розвитку дослідницьких умінь і підвищенню навчальної мотивації. У статті обґрунтовано природничо-технологічну інтеграцію як цілісну педагогічну систему, що охоплює цільовий, змістовий, діяльнісний, методичний та результативний аспекти й реалізується за логікою поступального переходу від пізнання до практичного застосування знань. Визначено роль інтегрованих проєктів у розширенні освітнього простору початкової школи, залученні родини й громади та формуванні ціннісного ставлення учнів до природи. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язаних з розробленням цифрових ресурсів, міждисциплінарних модулів і партнерських освітніх практик. Сформульовані теоретичні положення можуть слугувати науково-методичним підґрунтям для вдосконалення змісту початкової освіти, проєктування інтегрованих навчальних програм і підвищення професійної готовності вчителів до реалізації міжгалузевої інтеграції
Елементи технології inquiry-based learning на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» в початкових класах
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Ковальчук, Ольга
У статті здійснено теоретичний аналіз сутності та дидактичного потенціалу технології іnquiry-based learning у контексті реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів Нової української школи. Обґрунтовано, що дослідницьке навчання є педагогічно ефективною технологією, яка орієнтує освітній процес на активну пізнавальну діяльність учнів, самостійний пошук знань і їх усвідомлене конструювання через постановку запитань, висування гіпотез, проведення спостережень і досліджень, аналіз результатів та формулювання висновків. Проаналізовано історичні витоки ідей навчання через дослідження – від античної евристичної традиції до сучасних науково обґрунтованих моделей inquiry- підходу. Показано, що дослідницьке навчання органічно поєднує класичні педагогічні ідеї з можливостями сучасного освітнього середовища та цифрових технологій. Особливу увагу приділено характеристиці принципів іnquiry-based learning (проблемності, активності й самостійності, дослідницької діяльності, співпраці та рефлексії), які визначають логіку організації навчально- пізнавальної діяльності молодших школярів. У статті доведено відповідність дослідницького навчання змісту та завданням інтегрованого курсу «Я досліджую світ», який створює сприятливі дидактичні умови для реалізації inquiry- підходу завдяки інтеграції різних освітніх галузей й орієнтації на практичний досвід дитини. Розкрито рівні реалізації дослідницького навчання (структурований, керований, відкритий) та їх доцільність у початковій школі з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів. Наголошено на трансформації ролей учителя й учня в умовах іnquiry- based learning: учитель виступає фасилітатором і наставником, а учень – активним суб’єктом навчання. Обґрунтовано, що систематичне впровадження дослідницького навчання в освітній процес початкової школи сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей, розвитку пізнавальної активності, критичного мислення, навчальної автономії та позитивної мотивації до навчання.
Інтеграція хореографії та рухової активності як засіб навчання математики молодших школярів
(Вінниця : ВДПУ, 2026) Баруліна, Юлія; Баруліна, Вікторія
Стаття присвячена дослідженню ефективності інтеграції хореографічних елементів та рухливої активності в процес навчання математики в початкових класах. Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку інноваційних методів навчання, які враховують природні потреби дітей у русі та сприяють формуванню позитивного ставлення до математики як навчального предмета. У роботі розглянуто теоретичне підґрунтя кінестетичного навчання, проаналізовано дослідження з нейропсихології та педагогіки, що підтверджують позитивний вплив рухової активності на когнітивні процеси молодших школярів. Представлено конкретні практичні приклади інтеграції хореографічних рухів у вивчення математичних понять початкової школи: лічби в межах 100, таблиці множення, арифметичних дій (додавання, віднімання, множення, ділення), геометричних фігур (трикутник, квадрат, прямокутник, коло), понять паралельності та перпендикулярності. Особливу увагу приділено впровадженню таких рухових активностей як створення «живих геометричних фігур» тілом учнів, ритмічне відтворення таблиці множення через танцювальні елементи з використанням різних темпів та ритмічних малюнків, організація числових флешмобів із застосуванням різних хореографічних побудов та математичних руханок на перервах для підтримки фізичної активності. Доведено, що використання хореографічних методів у навчанні математики активізує додаткові ділянки головного мозку дитини, формує міцніші нейронні зв’язки та сприяє кращому запам’ятовуванню математичного матеріалу через м’язову пам’ять та кінестетичний досвід. Дослідження демонструє, що інтеграція руху в математичну освіту значно знижує рівень математичної тривожності у молодших школярів, підвищує їхню внутрішню мотивацію до вивчення предмета та створює позитивний емоційний досвід, пов’язаний із математикою. Запропоновано систему дидактичних принципів ефективного впровадження рухово-хореографічного підходу з урахуванням вікових психофізіологічних особливостей учнів 1-4 класів, в тому числі учнів з особливими освітніми потребами, та вимог їхньої безпеки під час рухової активності в освітньому просторі.