DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Компетентнісний підхід у мистецькій освіті: синергія традиційних і цифрових педагогічних практик
(Луцьк : ВІППО, 2025) Барановська, Ірина; Барановський, Дмитро; Граб, Оксана
Стаття присвячена реалізації компетентнісного підходу у мистецькій освіті, що передбачає синергію традиційних і цифрових педагогічних практик. Розглядається інтеграція класичних методик (жанрові вправи, робота з матеріалом, живий досвід, фольклор, ремесла) з інноваційними технологіями — мультимедіа, інформаційно-комунікаційні інструменти, віртуальна та доповнена реальність, онлайн- і гібридні формати навчання. Підкреслюється значення розвитку мистецької компетентності, цифрової грамотності, творчого мислення, самореалізації та адаптивності студентів. Автори обґрунтовують необхідність поєднання традиційних і цифрових практик для збереження культурних сенсів і багатства мистецьких форм, а також для підвищення інтерактивності, соціокультурної значущості та технологічної адаптивності сучасної мистецької освіти. Обговорюються сучасні виклики — матеріально-технічні обмеження, кадровий дефіцит, баланс між традиційним та інноваційним, мотиваційні аспекти дистанційної освіти — та пропонуються шляхи їх подолання через змішані моделі навчання, методичні рекомендації, підвищення кваліфікації педагогів і впровадження рефлексивних технологій
Робоча програма «Музично-практична діяльність майбутнього вчителя»
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Барановська, І. Г.
Курс «Музично-практична діяльність майбутнього вчителя» спрямований на формування у студентів початкових класів цілісної системи знань, умінь та навичок організації музично-практичної діяльності в умовах інтегрованого мистецького навчання. Метою курсу є розвиток творчої та методичної самостійності майбутніх педагогів, здатності впроваджувати інноваційні та цифрові технології у музично-виховний процес. Програма охоплює теоретико-методичні основи музичної діяльності, інтеграцію музики з іншими мистецтвами та навчальними дисциплінами, добір і виконання дитячого репертуару, вокально-інструментальні, театралізовані та імпровізаційні форми роботи, а також використання сучасних мультимедійних і інтерактивних технологій і педагогічну рефлексію. Курс сприяє формуванню професійних, методичних і творчих компетентностей майбутніх учителів музики та їх готовності до організації ефективного мистецько-педагогічного процесу в початковій школі.
Робоча програма «Театрально-гурткова робота в початковій школі»
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Барановська, І. Г.
Курс «Театрально-гурткова робота в початковій школі» спрямований на підготовку висококваліфікованих і компетентних педагогів для роботи в початкових класах загальної середньої освіти. Мета дисципліни полягає у формуванні здатності майбутніх учителів організовувати театрально- гурткову діяльність на основі активно-діалогової педагогічної взаємодії, інтегруючи кращі зразки мистецької спадщини, розвиваючи творчість, співпереживання та здатність до осмисленої інтерпретації літературних і театральних творів. Програма курсу охоплює теоретичні засади гурткової роботи, поліфункціональну природу театрального мистецтва, основи режисури дитячого театру, сценічної мови та руху, а також підготовку вистав до показу. Матеріали курсу сприяють розвитку професійних, методичних та творчих компетентностей майбутніх учителів мистецтва, їх готовності до організації позакласної діяльності та творчого розвитку молодших школярів.
Система підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти : монографія
(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2024) Волошина, О. В.
У монографії розглянуто теоретичні засади організації виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти; подано результати аналітичного огляду підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти. Окреслені концептуальні засади науково-методичної системи підготовки майбутніх педагогів; теоретично обгрунтувано та представлено верифікацію педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти, Для наукових працівників, викладачів педагогічних закладів вищої освіти, докторантів, аспірантів, здобувачів вищої освіти.
Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5–9 класів: дисертація
(Вінниця : ВДПУ, 2024) Волошина, О. В.
Дисертаційне дослідження присвячене обґрунтуванню теоретичних, методологічних і методичних засад підготовки майбутніх учителів до організації виховної роботи з учнями 5–9 класів. Аналіз історико-педагогічних передумов досліджуваної проблеми доводить, що виховання як явище притаманне будь-якому суспільству, воно пов’язане з потребами підготовки молодого покоління до життя в соціумі. Мета, завдання, зміст, форми та методи виховання змінюються відповідно до історичних, соціально-економічних, культурних особливостей життєдіяльності. Процеси глобалізації та цифровізації, війна України з російською федерацією впливають на формування особистості молоді, трансформують свідомість старшого покоління. З’ясовано, що виокремлення парадигм освіти є результатом соціально-філософського узагальнення історичних підходів до виховання. Схарактеризовано діахронічний та синхронічний підходи парадигматики освіти. Діахронічний підхід пов’язаний із загальноприйнятим форматом зміни цивілізаційних циклів – Античністю, Середньовіччям, Відродженням, Новим часом, яким притаманні певні світоглядні традиції. Визначені характерні особливості античної, схоластичної, ренесансної та раціональної освітньої парадигми; авторитарної та гуманістичної педагогіки. Проаналізовано особливості сучасного покоління дітей та молоді, що живе в умовах поширення цифрових технологій у повсякденні, освіті та професійній діяльності. Описано специфіку самосприйняття, комунікативної, пізнавальної, емоційно-вольової, мотиваційної сфери особистості представників цифрового покоління. Окреслено переваги сучасної молоді порівняно зі старшим поколінням: гнучкість мислення та мобільність, уміння працювати в умовах багатозадачності та медіабагатозадачності, швидкість сприйняття інформації, миттєве перелаштування з виконання однієї справи на іншу. Наголошено, що особливості представників цифрового покоління необхідно враховувати в освітньому процесі, важливим є пошук нових форм взаємодії, розвиток комунікативних здібностей, навичок планування та критичного мислення здобувачів базової середньої освіти. Здійснений науково-теоретичний аналіз міжнародного досвіду підготовки майбутніх учителів засвідчив, що одним з найважливіших соціокультурних завдань, яке стоїть сьогодні перед світовим співтовариством, є інтеграція систем освіти різних країн у світовий освітній простір. Зростаючі вимоги суспільства до освіти втілено у розробці нових професійних стандартів, в оновленні кваліфікаційних вимог та характеристик учителя. Доведено, що у світовій освітній практиці є багато спільного у підходах до підготовки педагогів, проте існує і чимало відмінностей, зумовлених історичними, культурними, національними традиціями, а також економічними можливостями держав. Дисертацію ґрунтовано на положенні про те, що підготовка майбутніх педагогів до виховної роботи з учнями 5 – 9 класів є спеціально організованою, цілеспрямованою діяльністю у педагогічному університеті, спрямованою на засвоєння майбутніми вчителями знань, умінь та навичок, цінностей, необхідних для виховної діяльності в закладах загальної середньої освіти, зокрема і в нестандартних, непередбачуваних ситуаціях з урахування контингенту учнів. Вважаємо, що результатом цієї підготовки є готовність майбутніх освітян до здійснення виховної роботи з учнями 5 – 9 класів. На основі теоретичного аналізу педагогічних досліджень, законодавчої бази та врахування особливостей професійної підготовки здобувачів вищої освіти з’ясовано сутність готовності майбутніх учителів до здійснення виховної роботи з учнями 5 – 9 класів як сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, які визначають здатність майбутніх педагогів розвивати духовно-ціннісну сферу особистості учнів, сприяти їх становленню як повноцінних суб’єктів суспільно значущих соціальних відносин; це прагнення здобувачів вищої педагогічної освіти до постійного самовдосконалення та саморозвитку, які необхідні для проведення виховної роботи з урахуванням сучасних тенденцій організації освітнього процесу. Структура готовності майбутніх учителів до реалізації виховної роботи представлена сукупністю мотиваційно-ціннісного, когнітивно- змістового, емоційно-вольового, конативно-діяльнісного компонентів, які взаємопов’язані між собою. У науковій праці розроблено та теоретично обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти, яка побудована на основі трьох концептів: методологічного (системного, компетентнісного, аксіологічного, акмеологічного, антропологічного, культурологічного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного, синергетичного підходів), теоретичного (сукупність філософських, психологічних, педагогічних дефініцій, що забезпечуютьцілісне розуміння сутності й характеристики феномену «виховання», концепцій, стратегій, моделей виховання; філософсько-психологічні теорії, покладені в основу моделей навчання в закладах вищої освіти; педагогічні концепції та програми підготовки майбутніх педагогів), технологічного (технології, форми, методи, засоби підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5–9 класів, які запропоновані у процесі проведення дослідження і довели свою ефективність). У дисертації спроєктовано і експериментально перевірено модель системи підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5–9 класів, яку визначено як образно-понятійну дидактичну конструкцію, у якій об’єкт та предмет дослідження представлені семантично пов’язаною системою понять, що відображає теоретико-методологічні положення, структуру, зміст підготовки майбутніх педагогів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти; компоненти, критерії, рівні сформованості досліджуваного феномена. Логічний компонент моделі представлений графічними елементами, які відображають зв’язки між її структурними компонентами. Структура розробленої моделі складається з таких блоків: цільового, концептуально-теоретичного, змістовно- технологічного, аналітико-результативного. Ефективність підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти забезпечено теоретично обґрунтованими педагогічними умовами, а саме: формування освітнього середовища, що сприяє інтеріорізації особистісно-професійних цінностей; збагачення змісту професійної підготовки контентом, що відображає холістичний погляд на освітню діяльність як єдність навчання й виховання особистості; використання знаково-контекстного навчання для розвитку професійно-педагогічного мислення студентів; організація методичного супроводу підготовки майбутніхосвітян до виконання функцій класного керівника в цифровому освітньому середовищі; інтеграція ресурсів формальної, неформальної та інформальної освіти у процесі формування soft-skills, необхідних для виховної діяльності. Запропоновано і впроваджено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх педагогів до проведення виховної роботи з учнями 5–9 класів, яке ґрунтується на психолого-педагогічних підходах і концепціях, закономірностях, дидактичних і специфічних принципах професійної 6підготовки майбутніх освітян. Розроблене науково-методичне забезпечення поєднує теоретичне представлення навчальної інформації з практико- орієнтовними завданнями, що вказує на наскрізний характер підготовки до виконання виховних функцій майбутніми педагогами, як при вивченні дисциплін педагогічного циклу, так і під час організації практики. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше: обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5 – 9 класів (методологічний, теоретичний, технологічний концепти); розроблено й апробовано модель системи підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти, яка містить цільовий, концептуально-теоретичний, змістовно-технологічний, моніторинго-результативний блоки; виокремлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5 – 9 класів (формування освітнього середовища, що сприяє інтеріорізації особистісно-професійних цінностей; збагачення змісту професійної підготовки контентом, що відображає холістичний погляд на освітню діяльність як єдність навчання й виховання особистості; використання знаково-контекстного навчання для розвитку професійно-педагогічного мислення студентів; організація методичного супроводу підготовки майбутніх педагогів до виконання функцій класного керівника в цифровому освітньому середовищі; інтеграція ресурсів формальної, неформальної та інформальної освіти у процесі формування soft-skills, необхідних для здійснення виховної діяльності); уточнено зміст базових понять дослідження: «виховання», «виховна робота», «позакласна виховна робота», «виховна діяльність», «виховний процес», «готовність майбутнього вчителя до виховної роботи», «підготовка майбутніх учителів до виховної роботи з учнями 5 – 9 класів»; удосконалено компонентну структуру (мотиваційно-ціннісний, когнітивно- змістовий, емоційно-вольовий, конативно-діяльнісний), критерії, показники та івні готовності майбутніх учителів до здійснення виховної роботи з учнями 5 – 9 класів; здійснено аналітичний огляд вітчизняного й зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до виховної роботи з учнями; окреслено сучасні тенденції виховання здобувачів базової середньої освіти; подальшого розвитку й конкретизації набули положення щодо науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів до проведення виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти (змісту, принципів, форм, методів організації навчальної, квазіпрофесійної, навчально-професійної діяльності) у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу та проходження практики. Практичне значення дослідження полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес закладів вищої освіти навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх педагогів до виховної роботи з учнями 5–9 класів, що, зокрема, знайшло відображення в одноосібній монографії «Система підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти», навчально-методичних посібниках: «Педагогіка інновацій у вищій школі», «Основи педагогічної майстерності: практикум», «Історія педагогіки (у мнемокартах і схемах)», «Основи корекційної педагогіки: довідник», «Порадник сучасного вожатого»; методичних рекомендаціях «Підготовка майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти». Запропоновані в дисертаційному дослідженні педагогічні умови, методи й форми можна використовувати з метою вдосконалення професійної підготовки вчителя загалом та підготовки до виховної роботи зі здобувачами базової середньої освіти зокрема. Результати дослідження можуть доповнити зміст навчальних дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Методика виховної роботи», «Історія педагогіки», «Інноваційні технології навчання» тощо; також можуть знайти застосування для підготовки лекційних курсів, практикумів, практичних, семінарських, лабораторних занять із педагогічних дисциплін, у процесі керівництва практикою майбутніх педагогів. Матеріали наукової праці використовували у процесі проведення курсів підвищення 8кваліфікації для адміністрації закладів загальної середньої освіти, для учителів на базі хабу Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.