DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Універсальна творча особистість як соціокультурний феномен
(Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2024) Москвічов, Ю. О.
У статті розкрито поняття творчої особистості як соціокультурного явища, виявлено її специфічні характеристики. Підкреслено, що соціокультурний вплив на творчу особистість здійснюється через систему ідеологічних, економічних, політичних, етичних, естетичних та інших нормативів.
Сценічне втілення народної хореографії Поділля: аналіз мистецьких засад і творчих стратегій провідних ансамблів
(Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2025) Москвічова, Ю. О.; Мала, А. Ю.
Стаття присвячена дослідженню трансформації українського народного танцю від архаїчних обрядових форм до сучасного народно-сценічного мистецтва, як важливого чинника збереження національної культурної спадщини та формування культурної ідентичності українського народу. Проаналізовано вплив етнокультурних чинників, дохристиянських ритуалів і вірувань на формування прадавніх танцювальних традицій. Простежено процес переходу традиційного фольклорного танцю в сценічну форму, що відбувався впродовж соціально-культурних трансформацій. Акцентовано на визначальному значенні етапу становлення народно-сценічного танцю в контексті професійного хореографічного мистецтва першої половини ХХ ст., з особливим урахуванням внеску П. Вірського, який започаткував академічну традицію вітчизняної народної хореографії. Особливу увагу приділено творчій діяльності Академічних ансамблів пісні і танцю «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії та «Поділля» Вінницької обласної філармонії ім. М. Д. Леонтовича, які репрезентують різноманітні підходи до сценічної адаптації автентичної хореографії Подільського регіону. Висвітлено етапи становлення мистецьких колективів, художню специфіку їхніх постановок, відображення регіональних традицій, а також внесок колективів у збереження, розвиток і популяризацію українського народного танцю в сучасному культурному контексті. Підкреслено, що творчість ансамблів характеризується пошуками нових жанрів і форм мистецького синтезу, тенденцією до театралізації хорового співу, використанням сучасної сценографії. Проаналізовано внесок окремих діячів (художніх керівників, балетмейстерів, солістів) у становлення й розвиток творчої концепції згаданих колективів, зокрема у формування їхньої художньо-стилістичної специфіки, репертуарної політики, запровадження інноваційних підходів до сценічної інтерпретації народного танцю, а також у здійснення культурно-просвітницької діяльності та педагогічної роботи, спрямованої на підготовку фахівців у галузі народно-сценічного мистецтва.
Universalism of the creative personality as a phenomenon of the socio-cultural continuum
(Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2025) Moskvichova, Yuliia
The creative personality emergence as a social phenomenon is the result of the subjective personal creative beginnings and objective sociocultural factors interaction. The purpose of the study is to reveal the creative personality concept peculiarities as a socio-cultural phenomenon, to identify creative personality specific characteristics in musical culture. Music, as well as language, is a means of communication; musical creativity is not only a form of art in the modern world, but also a form of entertainment and relaxation. Moreover, musical creativity can act as a business activity aimed at obtaining profit and popularity. This indicates a significant change in the musical creativity sociocultural function. The creative personality is capable of multifaceted activity, combining at least three of its types, among which there are leading and auxiliary ones. The article examines the formation aspects of a special cultural and creative space, a modern "creatological formation". It contains relatively independent spheres, such as creatogenic society, creative economy, art and universal creative personality. The creatological formation essence is determined by the fact that creativity is its core, the organising principle, the highest criterion and goal. Results. The creative personality characteristic features are identified: deviation from the template, originality, initiative, perseverance, high self-organisation, work capacity. Creativity is defined as the ability to put forward extraordinary and non-standard ideas, to avoid traditional schemes in thinking, and to quickly solve problematic situations. In modern society, the creative personality capable of generating new ideas and solutions becomes the socio-cultural development key factor. Culture in general and music in particular is a universal means of realising the individual’s creative potential. Artistic culture and art embodies the people’s creativity. Being the most valuable carrier of mankind's spiritual achievements for many centuries, it is, at the same time, a stimulating environment for the creative individuality development.The study confirmed that a universal creative personality has several key characteristics: breaking from the mold, originality, high self-organization, resilience to failure. The study confirmed that the creative personality is a key driver of socio-cultural progress. The universalism of the creative personality is manifested in the ability to combine different types of activities, develop innovative ideas and influence society through art, science and education.
Music Education Within the Concept of Integrated Arts Education and Its Impact on Social and Emotional Skills of Students
(2024) Vereshchahina-Biliavskа, О.; Solovei, V.; Burska, O.; Hrinchenko, T.; Moskvichova, Y.
The purpose of the study is to determine how communicative skills and emotional intelligence are cultivated in students under the impact of arts on the example of music education. The research involves comparing social and emotional competences of undergraduates and postgraduates with the help of standardized psychological tests and interviews. The article proves that integrated arts education transforms students into emotionally and socially competent individuals.
Історико-культурні передумови становлення самодіяльних і професійних ансамблів народного танцю в Україні (перша половина XX ст.)
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Москвічова, Ю. О.; Зузяк, Т. П.; Мала, А. Ю.
В XX ст. з приходом до влади більшовиків та утворенням СРСР запроваджуються організовані форми художньої самодіяльності – ансамблі народного танцю. У статті здійснена спроба прослідкувати історичні та соціокультурні фактори, що передували створенню ансамблів народного танцю – самодіяльних і професійних. Метою статті є з’ясування історико-культурних передумов становлення професійних та аматорських ансамблів народного танцю в Україні у 1930-1950-х роках XX ст. Простежено соціокультурну ситуацію та державну політику в культурній сфері. З’ясовано специфіку творчої діяльності хореографічних колективів народного танцю. Підкреслено, що культурна трансформація України початку 20-х років ХХ ст. мала ідеологічний зміст, означала виховання населення в комуністичному дусі та була направлена на створення нового пролетарського світогляду. Для усіх видів мистецтва було проголошено єдиний «метод соціалістичного реалізму», в рамках якого мистецтво, в тому числі хореографічне, мало бути «національним за формою і соціалістичним за змістом». Зазначено, що певні зовнішньо-політичні події (Перший міжнародний фестиваль народного танцю в Лондоні) дали поштовх створенню професійних ансамблів народного танцю (перший з них – ансамбль П. Вірського, створений 1937 р.). Основним двигуном розвитку хореографічного мистецтва в зазначений період була держава. Держава визначала напрямок розвитку народної хореографії, диктувала форми й зміст хореографічних постановок і концертних програм. Концертна діяльність професійних ансамблів танцю та народних хорів позитивно впливала на творчу й виконавську роботу численних самодіяльних колективів радянської України, діяльність яких спрямовував Центральний Будинок народної творчості УРСР. Хореографічний відділ ЦБНТ активно допомагав керівникам колективів репертуаром, методичною літературою, організовував семінари, перегляди та інші форми навчання.