DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Дослідження ставлення батьків до небезпечного поводження під час ігрової діяльності дітей дошкільного віку
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Деснова, І.; Савчук, З.
У статті розглянуто проблему ставлення батьків до небезпечного поводження дітей дошкільного віку під час ігрової діяльності. Акцентовано увагу на значущості ігрової діяльності як провідного чинника когнітивного, емоційного та соціального розвитку дітей дошкільного віку. Визначено, що ігрова активність може стимулювати дітей до випробовування власних можливостей, що може мати як позитивний, так і негативний вплив на стан безпеки. У межах емпіричного дослідження проаналізовано ставлення батьків до небезпечної поведінки під час ігрової діяльності дітей дошкільного віку, їхні страхи, занепокоєння та стратегії контролю. Констатовано, що абсолютна більшість респондентів усвідомлюють важливість виховання в дітей дошкільного віку вміння поводитись безпечно. Виявлено, що переважна більшість батьків прагнуть до «балансу» між заборонами і встановленням обмежень в ігровій діяльності дитини; між заборонами та створенням умов для прояву дитиною самостійністю. Висунуто припущення, що вибір між превентивними заходами (організація середовища) та реактивним підходом (реагування за необхідності) може свідчити про різний рівень усвідомлення батьками впливу потенційних ризиків на безпечну поведінку дітей дошкільного віку. На основі результатів дослідження окреслено стратегії батьків у створенні безпечного середовища для дітей дошкільного віку під час ігрової діяльності: стратегія пасивного контролю; стратегія активного, але ненав’зливого контролю; стратегія превентивних заходів та стратегія максимального контролю. Зафіксовано, що особистісні уявлення про загрози, рівень тривожності батьків, індивідуальні особливості дитини, значно впливають на обрання мамами й татами стратегії створення безпечного середовища для ігрової діяльності дитини дошкільного віку.
Формування основ фінансової грамотності молодших школярів на уроках математики
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Імбер, В.; Любчак, Л.
Стаття присвячена розкриттю особливостей формування основ фінансової грамотності молодших школярів на уроках математики. Зокрема, розглянуто ключові аспекти формування основ фінансової грамотності учнів у процесі вивчення курсів математики та «Я досліджую світ». Представлені результати засвоєння основ фінансової грамотності в початковій школі через особистісні, метапредметні та предметні результати. Авторки наводять приклади реалізації ключових аспектів формування основ фінансової грамотності учнів у кожному класі початкової школи. З‘ясовано, що задля того, щоб ефективно сприяти розвитку основ фінансової грамотності молодших школярів на уроках математики, доцільно враховувати певні умови: комплексний підхід до процесу ознайомлення молодших школярів з фінансовою сферою; співпраця сім ‘ї, школи й позашкільних закладів освіти з формування основ фінансової грамотності; використання позаурочної діяльності для розширення та поглиблення фінансових знань учнів; використання інформаційних технологій під час навчання основ фінансовій грамотності. Встановлено, що формування та розвиток в учнів основ фінансової грамотності – це безперервний процес. Робота школи в цьому напрямі має інтегруватися з діяльністю сім‘ї. Сім‘я відіграє ключову роль у формуванні основ фінансової грамотності молодших школярів через такі завдання: планування бюджету на тиждень, сімейні покупки, тижневі витрати дитини у школі, обрахунок решти в магазині, розподіл певної суми грошей серед членів сім‘ї. У статті описані навчальні комп‘ютерні, онлайн-програми, онлайн-квести, які можна використати для розвитку фінансової грамотності учнів: онлайн-вікторина «Фінансовий футбол», мета якої полягає у тому, щоб відповідати на запитання, пов‘язані з фінансами; гра-квест «Фінансові будні»; настільні ігри «Фінансовий крокодил», «Монополія».
Долинно-річкова ландшафтно-технічна система Гайворонської територіальної громади
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Ситник О. І.; Денисик Б. Г.; Рожі Т. А.; Sytnyk Oleksiy; Denysyk Bogdan; Rozhi Tomas
Розглянуто проблему сучасного стану та раціонального використання водних антропогенних ландшафтів територіальних громад. Об’єкт дослідження – долинно-річкова ландшафтно-технічна система Гайворонської територіальної громади: водосховище, дамба, ГЕС. Мета – здійснити аналіз сучасного стану функціонуючої у межах Гайворонської територіальної громади долинно-річкової ландшафтно-технічної системи, виділити стани її розвитку та обґрунтувати подальші можливості раціонального використання. У процесі дослідження застосовано методи: історико-ландшафтознавчий та літературно-картографічний, польових ландшафтознавчих вишукувань та моделювання. Зазначено, що водосховище Гайворонської долинно-річкової ландшафтно-технічної системи – основа водних антропогенних ландшафтів Гайворонської територіальної громади. У функціонуванні Гайворонського водосховища виділено три стадії функціонування: рання, для якої характерний активний розвиток внутрішніх геокомпонентних і зовнішніх парадинамічних зав’язків; зріла – стадія рівноваги і поступового набуття водосховищем озерно-болотних ознак з характерним для нього мілководним (до 5 м) типом ландшафту: переродження – стадія вирішення проблеми подальшого оновленого функціонування або припинення розвитку. Врахування наявного досвіду з історії розвитку водосховищ басейну Південного Бугу, показує, що для Гайворонського водосховища можливі кілька варіантів його подальшого функціонування: 1) ліквідація водосховища з різними варіантами використання звільненої від води і боліт території; 2) поступове перетворення у низинне болото; 3) повна реконструкція всієї Гайворонської долинно-річкової ландшафтнотехнічної системи, першочергово – водосховища. Третій варіант найскладніший за особливостями виконання, однак у майбутньому перспективний і раціональний.
Реалізація у Польщі інклюзивних аспектів програми розвитку міжкультурних компетенцій «Пригоди іншого»
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Млинарчук-Соколовська, А.; Осадченко, І.
У статті на основі аналізу наукових та навчально-методичних джерел схарактеризовано інклюзивні аспекти успішної реалізації в Польщі програми розвитку міжкультурних компетенцій дітей молодшого шкільного віку «Пригоди Іншого». Третій етап Програми базується на різноспрямованому використанні елементів арттерапії та передбачає інклюзивний компонент. Програма сприяє формуванню відкритого ставлення дітей молодшого шкільного віку до себе, інших та світу; готує їх до контактів із представниками інших культур та тими, хто може сприйматися як відмінні від більшості. Основним дидактичним засобом реалізації Програми обрано міжкультурну, психопедагогічну казку. Кожна така казка обов‟язково повинна характеризуватися проблемністю сюжету, інформаційністю без моралі, реалістичністю подій, формуванням прийняття інакшості, конструктивно-продуктивною емпатією. Ці характеристики казки передбачають формування у свідомості дітей молодшого шкільного віку суттєвої різниці між поняттями «байдужість» та «конструктивно-продуктивна допомога», що необхідна в інклюзивному середовищі. До кожної казки у рамках Програми проводиться психотерапевтичне заняття. У третьому випуску Програми запропонована міжкультурна, психопедагогічна казка інклюзивної тематики «Новий друг Іншого». За її змістом передбачено почергове виконання вправ («Зіпсований телефон», «За склом», «Тиша», «Пантоміма», «Ти – мої вуха», «Правила толерантної комунікації з людьми із порушеннями слуху»). Подальших досліджень потребує розробка моделей і програм навчання майбутніх педагогів, соціальних педагогів і психологів, які реалізовуватимуть інклюзивні аспекти програми соціально-психологічної підтримки та реабілітації, формування міжкультурної комунікації, зокрема в інклюзивному середовищі дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в Польщі та Україні.
Учні покоління Альфа: специфіка навчання в умовах школи І ступеня
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Кіт, Г.; Василюк, А.
У статті порушено проблему організації навчання сучасних дітей молодшого шкільного віку як представників покоління Альфа. Проаналізовано наукові дослідження з окресленої проблеми, наголошено на важливості розуміння сутності та освітніх потреб нової генерації учнів. Дано загальну характеристику сучасних учнів. Окреслено відмінні риси молодших школярів як представників першого цифрового покоління з притаманним їм кліповим мисленням. Зазначено, що кліпове мислення є новим феноменом сучасного суспільства. Йому властиві фрагментарність, безсистемність, швидкість та поверховість сприймання інформації. Наголошено, що нове покоління потребує особливого підходу до організації навчання уже на початкових етапах. Розкрито ключові звички покоління Альфа в навчанні (перевага інтерактивному та захопливому навчанню, візуальні та мультимедійні параметри навчання, скорочення часу концентрації уваги, самостійне та незалежне навчання, організація кооперативного навчання, миттєвий відгук і задоволення, практичне навчання та навчання на досвіді). Адаптація до навчальних звичок учнів нового покоління стає першочерговим завданням сучасної освітньої системи. Окреслено сучасні підходи до організації навчання молодших школярів – представників покоління Альфа – та мінімізації негативних проявів їх кліпового мислення. Надано рекомендації вчителям щодо роботи з такими учнями. Показано необхідність залучення та мотивації, продуманого впровадження технологій, персоналізованих навчальних траєкторій, використання коротких інтерактивних уроків, сприяння творчості та критичному мисленню. Наголошено на необхідності використання інструментів та методик, які відповідають стилю навчання представників покоління Альфа (гейміфіковане навчання, цифрова співпраця, мультимедійний контент).