DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Соціально-психологічні бар’єри соціальної адаптації ветеранів до умов цивільного життя
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Магдалюк, Денис
Соціально-психологічні бар’єри соціальної адаптації ветеранів до умов цивільного життя мають комплексний характер і потребують системного підходу до їх подолання. Успішна інтеграція ветеранів у суспільство можлива за умови поєднання психологічної реабілітації, соціальної підтримки, професійної реалізації та розвитку ефективної системи соціального супроводу. Перспективою подальших досліджень є вивчення практичних механізмів підвищення ефективності соціальної роботи з ветеранами та розроблення програм підтримки, орієнтованих на розвиток резильєнтності й посттравматичного зростання особистості.
Мозаїки в оформленні автобусних зупинок радянської України (кінець 1960-х – початок 1990-х рр.): історико-культурний контекст
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Кароєва, Тетяна; Коляструк, Ольга; Karoyeva, Tetiana R.; Koliastruk, Olha A.
Мета статті – проаналізувати культурно-історичні чинники, які зумовили використання монументально-декоративних мозаїк в оформленні автобусних зупинок у радянській Україні наприкінці 1960-х – на початку 1990-х рр. Серед основних завдань – спроба визначити, як і чому реалізація радянської державної програми шляхобудівництва в УРСР обернулася результатом, виразно «національним по формі». Методологічну основу дослідження становлять історичний та культурологічний аналіз, прийоми та інструментарій постколоніальної критики, зокрема, деконструкції радянського наративу та переосмислення національної ідентичності. Наукова новизна статті полягає в комплексному аналізі історико-культурного контексту створення мозаїк на автозупинках радянської України. Висновки. Результати дослідження підтверджують, що мозаїки автобусних павільйонів кінця 1960-х – початку 1990-х рр. становлять важливе явище в українській культурі, оскільки вони сполучають у собі мову радянського модернізму та національні особливості візуальної української культури. Видається доцільним розглядати феномен цих мозаїк як культурно-історичний слід епохи з кількох позицій: як матеріальний речник реалізації соціально-економічної політики радянської держави; як оригінальну форму національного образно-художнього мовлення в умовах радянської міцніючої уніфікації; як прояв малої господарської і мистецької підприємницької взаємодії організацій та майстрів на місцях. Вибір на користь мозаїк для оформлення зупинок зумовлений низкою чинників: по-перше, наявністю сировини і виробничих потужностей для виготовлення керамічної плитки та смальти, задіяних у створенні мозаїк; по-друге, збереженням традицій школи українського монументального мистецтва; по-третє, підготовкою художньо-митецьких кадрів.
Between return and sovietization: the struggle of the Berehove jewish community for the Great synagogue (1945–1969)
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Szamborovszky-Nagy, Ibolya I.; Самборовскі-Нодь, Ібоя
The aim of the article was to present, in chronological order and from a historical perspective, the Israelite religious community of Berehove, whose members constituted one third of the town’s population up until the mid-twentieth century. Consequently, they made significant contributions to Berehove’s economic, cultural, and public life. In this study, we explore the period from the end of the Second World War up to the loss of the community’s Great Synagogue, examining the process on a historical plane. The research methodology is based on a combination of general scientific and specific historical methods. Given the limited scholarly coverage of the topic, we conducted primary source research, drawing on unpublished archival documents, the recollections of former Jewish residents of the town, as well as contemporary press reports used as control sources. The scholarly novelty of this work lies in the fact that this question – approached from this perspective and for this particular period – has not previously been examined in either domestic or international historiography. Therefore, we contend that our study fills an existing gap. Conclusions. It can be established that although more than six thousand Jewish inhabitants of Berehove were deported during the Second World War and the Holocaust, the Jewish community did not disappear from the town. This is evidenced by the registration of the Berehove Israelite Orthodox Community in the spring of 1945, in accordance with Soviet expectations, and by the efforts of returnees to reclaim their houses, apartments, and personal property. The new authorities, however, often looked upon the survivors returning from the death camps with distrust, seemingly uneasy about their presence, as families resettled from the Verkhovyna highlands had been placed in their formerly abandoned homes after 1944. Nevertheless, the Israelite community sought solutions, driven by the determination to rebuild their lives. Our research also reveals how the nearly two-thousand-strong Jewish community struggled to regain its religious buildings. Of particular significance is their admirable fight for the Great Synagogue located in the town centre, then the last cultic site in Transcarpathia still functioning according to its original religious purpose. Finally, we trace when and under what circumstances the Great Synagogue of Berehove came into the possession of the Soviet state, and what became of it after it lost its original function
Емпіричний аналіз взаємозв’язку між ментальним здоров’ям та прокрастинацією у старшому шкільному віці
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Семенюк, Іванна
Емпіричне дослідження підтвердило складний взаємозв’язок між метальним здоров’ям та прокрастинацією у старшокласників. Аналіз результатів виявив, що ментальне здоров’я значної частини досліджуваних є порушеним: 30% демонструє симптоматику ймовірного ПТСР, 38,3% – підвищений рівень психосоматичних скарг. Водночас більше третини учасників (31,7%) виявляє ознаки посттравматичного зростання, що свідчить про наявність психологічних ресурсів навіть за умов хронічного стресу. Прокрастинація є значно поширеним явищем у досліджуваній вибірці: 33,3% учасників мають високий рівень, 51,7% – середній рівень прокрастинаційних тенденцій. Кореляційний аналіз підтвердив гіпотезу дослідження: між показниками ментального здоров’я та прокрастинацією встановлені статистично значущі зв’язки (p < 0,05). Найбільш сильними є зворотний зв’язок між прокрастинацією та резильєнтністю (rs = –0,63) і прямий зв’язок із виснаженням (rs = +0,61). ПТСР-симптоматика та загальний рівень соматизації позитивно пов’язані з прокрастинацією, тоді як посттравматичне зростання і резильєнтність – від’ємно. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці та впровадженні комплексної програми психологічного супроводу старшокласників.
Психологічні особливості позитивного самоставлення підлітків в умовах шкільного колективу
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Кирієнко, Анна
Позитивне самоставлення проявляється в адекватній самооцінці, відчутті власної цінності, впевненості, відповідальності та конструктивній, громадянській позиції в колективі. Воно сприяє психологічному благополуччю, гармонійній адаптації, навчальній успішності та позитивному впливу на групову культуру. Навпаки, негативне або занижене самоставлення створює ризики для психічного здоров’я, соціальних відносин та навчального процесу. Тому свідоме формування позитивного самоставлення у підлітків є одним із пріоритетних завдань психологічної, педагогічної та освітньої практики школи. Водночас ця тема ще не до кінця вивчена, тому її варто досліджувати далі. Це допоможе краще зрозуміти, як саме формується ставлення підлітків до себе, які фактори найбільше на це впливають і як у школі можна створити умови, що підтримуватимуть їхню впевненість, самооцінку та психологічний комфорт.