DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Охорона здоров’я дітей і організація санітарно-гігієнічного контролю у шкільництві Волинського воєводства (1921–1939 рр.)
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Доброчинська, Валентина; Переходько, Наталія; Dobrochynska, Valentyna A.; Perekhodko, Nataliia M
Мета статті: проаналізувати історичний досвід організації санітарно-гігієнічного контролю у волинському шкільництві міжвоєнної Польщі та визначити напрями державної політики, спрямованої на впровадження медико-профілактичних і оздоровчих заходів в освітній галузі; з’ясувати особливості співпраці педагогічної і медичної спільнот із метою створення сприятливих умов навчання та збереження й покращення здоров’я дітей. Методологія дослідження полягає в комплексному застосуванні загальнонаукових методів дослідження – аналізу та синтезу, об’єктивності, історизму, а також спеціальних історичних – історико-джерелознавчого, історико-порівняльного, історико-генетичного та історико-системного методів. Наукова новизна дослідження полягає у першій спробі вивчення й комплексного аналізу санітарно-гігієнічного контролю, лікарської опіки та превентивних дій щодо запобігання інфекційним захворюванням у шкільництві Волинського воєводства. Розкрито об’єднавчі дії двох галузевих міністерств – Міністерства релігійних віросповідань і народної освіти та Міністерства громадського здоров’я у розв’язанні проблеми охорони здоров’я учнів. Обґрунтовано санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні вимоги до оптимальної організації освітнього процесу в шкільництві міжвоєнної доби. Висновки. З’ясовано, що профільні інституції системи охорони здоров’я Другої Речі Посполитої співпрацювали з Міністерством релігійних віросповідань і народної освіти задля виховання молодого здорового покоління у непростих умовах повоєнного періоду, коли довелося реагувати на серйозні виклики загрозливих епідеміологічних ситуацій. Відзначимо, з одного боку, дієвість і професіоналізм польських урядовців, які вжили низку заходів щодо організації освітнього процесу відповідно до санітарно-гігієнічних норм і норм охорони здоров’я учнів, а, з другого боку, зауважимо, що реалізація цих нормативно-правових положень на практиці у Волинському воєводстві наштовхувалася на низький рівень санітарно-гігієнічної культури населення, фінансові труднощі місцевої влади та відсутність належної кількості медичного персоналу як у шкільництві, так і загалом. Однак системні медико-профілактичні заходи міжвоєнного двадцятиріччя, діяльність громадських організацій сприяли покращенню санітарно-гігієнічних умов у школах і формували культуру здоров’я учнів
Благодійницька діяльність православного духовенства в роки Першої світової війни (за матеріалами «Киевских епархиальных ведомостей»)
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Тацієнко, Віталій; Тацієнко, Наталія; Tatsiienko, Vitalii S.; Tatsiienko, Natalia L.
Метою статті є висвітлення доброчинної діяльності православного духовенства в роки Першої світової війни на основі систематизації матеріалів часопису «Киевские епархиальные ведомости». Методологічну основу дослідження становлять принципи науковості, історизму та об’єктивності. У роботі застосовано комплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів, які дали змогу систематизувати масив публікацій єпархіального часопису, виокремивши найбільш значущі форми соціального служіння духовенства в умовах воєнного часу. Наукова новизна полягає у вивченні та систематизації матеріалів «Киевских епархиальных ведомостей», що дозволило комплексно реконструювати благодійницьку діяльність православного духовенства Київщини в роки
Першої світової війни. Висновки. З початком Великої війни Православна церква стала одним із ключових елементів гуманітарної допомоги, запровадивши масштабну систему благодійності. Основні напрями доброчинності спрямовувалися на допомогу війську, підтримку родин мобілізованих, біженців, солдатських сиріт, створення лікувальних установ, збір пожертвувань. З перших днів війни створювалися парафіяльні опікунські ради, головна мета яких полягала у матеріальній підтримці родин військових, які залишилися без робочих рук внаслідок мобілізації. Парафіяльні священики були однією з головних ланок у зборі пожертв для потреб армії, поранених воїнів та біженців. За перший рік війни Київська єпархія за власний кошт утримувала дев’ять шпиталів на 448 ліжко-місць та безкоштовно надавала приміщення, які до війни приносили їй значний прибуток, для понад 8 тис. осіб. А черниці та послушниці монастирів ставали волонтерками, працюючи сестрами милосердя в шпиталях. Важливим завданням церковної доброчинності була підтримка біженців, в першу чергу кліриків, учителів церковно-парафіяльних шкіл та їх сімей. Не оминала увагою церква дітей військових, які загинули або отримали каліцтва і не могли забезпечити належний їм догляд. В єпархії створювалися притулки, розроблялася ідея «сімейної опіки» сиріт воїнів. Особливо активною на ниві благодійності була діяльність Київського Свято-Володимирського братства.
Антикатолицька та антиєврейська пропаганда на сторінках «Почаївського листка» (1906–1914 рр.)
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Мельничук, Олег; Цецик, Ярослав; Melnychuk, Oleh A.; Tsetsyk, Yaroslav P.
Мета дослідження полягає у введенні до наукового обігу, аналізі та систематизації циклів статей, опублікованих на сторінках «Почаївського листка» у 1906–1914 рр., спрямованих на розпалювання міжконфесійної та міжетнічної ворожнечі на Волині, а також у з'ясуванні ролі кліру Російської православної церкви та діячів Почаївського відділу Союзу російського народу в реалізації цієї пропагандистської діяльності. Методологічною основою запропонованої роботи стали джерелознавчий, проблемно-історичний та археографічний підходи щодо аналізу й систематизації опублікованих у досліджуваному виданні матеріалів. Важливу роль під час дослідження відіграли аналіз і синтез опублікованих матеріалів та контекстуальний підхід, який дозволив врахувати особливості суспільно-політичної ситуації у регіоні. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше комплексно досліджено роль чорносотенного «Почаївського листка» у розпалюванні міжконфесійної та міжетнічної ворожнечі на Волині на початку ХХ ст. Висновки. Проведений аналіз публікацій «Почаївського листка» засвідчує, що після створення Союзу російського народу видання зазнало суттєвої трансформації, перетворившись із духовно-просвітницького часопису на один із провідних друкованих органів чорносотенної пропаганди на Волині. На його сторінках систематично поширювалися матеріали, спрямовані на популяризацію монархічної ідеології, утвердження винятковості православ'я в інтерпретації Російської православної церкви та дискредитацію представників інших конфесій і етнічних спільнот. Особливе місце посідали антикатолицькі та антиєврейські публікації, у яких активно використовувалися конфесійні й етнічні стереотипи, неперевірені повідомлення та емоційно забарвлена риторика. Значна частина наведених тверджень не мала належної джерельної основи й виконувала насамперед пропагандистську функцію, формуючи у читачів негативне ставлення до римо-католиків і єврейського населення. Висвітлення процесу Бейліса, поширення міфу про «ритуальні вбивства», звинувачення євреїв у незаконній економічній діяльності, а католицького духовенства — у підриві позицій православ'я були складовими цілеспрямованої інформаційної кампанії Почаївського відділу Союзу російського народу. Отже, «Почаївський листок» був важливим інструментом реалізації ідеологічної політики чорносотенного руху та сприяв поширенню міжконфесійної й міжетнічної нетерпимості у Волинській губернії на початку ХХ ст.
Розвиток рослинництва у Східній Галичині у 1867 – 1914 рр.
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Vitenko, Mykola D.; Debenko, Vasyl Z.; Вітенко, Микола; Дебенко, Василь
The purpose of the study is to analyze the peculiarities of the development of crop production in Eastern Galicia during 1867–1914 under the conditions of the modernization processes of the Austro-Hungarian Monarchy, to clarify the role of the sector in the empire-wide agricultural market, and to identify the positive and negative trends of its evolution in the context of the socio-economic transformations of contemporary society.Methodology. The methodology of the study is based on a combination of historical-systemic and statistical-comparative approaches to processing archival materials, statistical yearbooks of the Austrian Ministry of Agriculture, and the works of Polish and Ukrainian economists and statisticians of the late nineteenth and first third of the twentieth centuries. A quantitative analysis of the dynamics of sown areas, crop yields, and marketability of the region's main agricultural crops was applied, making it possible to trace the structural changes in the sector over a period of almost half a century. Scientific novelty. The scientific novelty lies in conducting a comprehensive analysis of the development of crop production in Eastern Galicia as an integral phenomenon, combining quantitative indicators (the dynamics of sown areas of grain crops, industrial crops, and potatoes, alongside changes in yields) with a qualitative characterization of the socio-economic factors that hindered the modernization of the sector—namely, the persistence of large manorial (folwark) landownership, agrarian overpopulation, strip farming (cherezsmuzhzhia), in-kind labor payments, and backward agrotechnology. For the first time, data on the population's food security, the marketability of peasant farms, and the role of individual crops (tobacco, flax, hemp, sugar beets, and potatoes) in the structure of the regional economy have been systematically summarized. Conclusions. The study establishes that during 1867–1914 crop production in Eastern Galicia demonstrated noticeable, yet contradictory, progress driven by imperial political and economic reforms. Sown areas under main grain crops and potatoes increased, areas under industrial crops expanded somewhat, and average yields rose owing to the spread of iron agricultural implements, the dissemination of agronomic knowledge through agricultural societies, and growing literacy among the population. At the same time, the region retained a predominantly agrarian-raw-material economic structure: only a small proportion of peasant farms produced grain for market sale, while the majority were forced to purchase food, causing chronic food vulnerability and high mortality. The authors demonstrate that the development of crop production in Galicia during this period illustrates the model of "peripheral modernization"—a combination of quantitative progress with deep structural contradictions that yielded limited profits mainly for wealthier farmers and landowners, ultimately serving as a major source of social tension on the eve of the First World War.
Повсякденне життя Вінниці на зламі ХІХ-ХХ ст.: за матеріалами газети «Киевлянин»
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Романюк, Іван; Герасимов,Тимофій; Romaniuk, Ivan M.; Gerasymov, Timofiy Yu.
Мета статті – ввести в науковий обіг, систематизувати та критично проінтерпретувати репортажі часопису «Киевлянин» про Вінницю кінця ХІХ – початку ХХ ст. Методологія дослідження базується на інтердисциплінарному підході, що поєднує історико-джерелознавчий аналіз для оцінки публікацій газети «Киевлянин» як джерела, дискурс-аналіз для виявлення ідеологічних упереджень, зокрема антисемітських і імперських наративів, та методи історії повсякдення (аналіз повсякденних практик, реконструкція побутових умов, дослідження соціальних взаємодій) для реконструкції соціально-економічного й культурного життя Вінниці. Наукова новизна полягає в акцентованому використанні часопису
«Киевлянин» для вивчення історії міста зазначеного періоду. Висновки. Газета «Киевлянин» є цінним джерелом для дослідження соціально-економічного та культурного розвитку м. Вінниці наприкінці XIX – на початку XX ст., з огляду на фактичну відсутність тогочасної місцевої щоденної преси. Публікації про діяльність Окружної психіатричної лікарні (1898 р.), перебіг сільськогосподарської виставки (1901 р.), оцінки урбанізаційних процесів (1900–1903 рр.) та відкриття Вінницького міського театру (1910 р.) надають дослідникові унікальний матеріал для реконструкції повсякденного життя міста, його економічного зростання та модернізації інфраструктури. Вони відображають амбівалентність у сприйнятті Вінниці: від позитивних оцінок її перетворення на регіональний культурний осередок до критики інфраструктурних і санітарних проблем, зокрема в єврейському кварталі «Єрусалимка», часто з антисемітським забарвленням, що відповідало тогочасному російському імперському дискурсу, в межах якого функціонувала газета «Киевлянин» як один із його структурних інструментів. Таким чином, суб’єктивність і упередження авторів, а також фрагментарність репортажів вимагають критичного аналізу та залучення додаткових джерел