DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Порушення як чинник перетворення натуральних систем на антропогенні
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Петлін В. М.; Міщенко О. В.; Petlin Valeriy; Mishchenko Olena
Різноманіття антропогенно спровокованих порушень у натуральних системах часто доповнює одне одного, створюючи своєрідну комунікативну єдність. Контролююча дія загального антропогенного впливу, формує умови розвитку стійких у часі й просторі різноманітних порушень. Їх спрямований тиск на інваріантні властивості натуральних територіальних систем часто призводить до його руйнування, перебудови міжсистемних відносин і утворення вже цілком антропогенної територіальної системи. Усі порушення формують своєрідну ієрархічну піраміду, де центральним елементом слугують антропогенні впливи, які також є структурованими. Виявлення всієї палітри порушень, їх взаємозв’язків і залежностей сприяє успішним заходам щодо ренатуралізації порушених територій.
Мультимедійний контент про ведмедика Паддінгтона як засіб навчання читання старших дошкільників. Інновації в дошкільній і початковій освіті
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Крутій, Катерина; Гребенюк, Наталія; Золотарьова, Марина; Максимчук, Анастасія
У статті обґрунтовано доцільність використання мультиплікаційного контенту за мотивами історій ведмедика Паддінгтона в навчанні читання дітей старшого дошкільного віку як стратегії емерджентної грамотності. Показано, що поєднання емоційно насиченого сюжету, повторюваних мовленнєвих конструкцій і цілеспрямованої після переглядової активності (переказ, драматизація, створення карток-реплік, читання підписів і коротких діалогів) забезпечує послідовний перехід, який визначено на противагу лінгвістичному підходу в навчанні як емерджентний підхід: від говоріння-письма до слухання-читання. Теоретичне підґрунтя становить мультисенсорний підхід (зорові, слухові, тактильні, кінестетичні канали), що реалізується через прийоми «запахи алфавіту», «кольорові склади», ритмізацію та «літери на дотик», а також сенсомоторні траєкторії в освітніх ситуаціях. Емпірична частина описує організацію безпечного медіасередовища (обмеження часу перегляду, добір українськомовного контенту, наставництво дорослого, правила медіагігієни) і систему моніторингу. Отримані результати засвідчують зростання точності й темпу декодування відкритих складів і частотних слів, розширення тематичного лексикону, підвищення зв’язності висловлювань і зменшення аграматизмів; виокремлено позитивний ефект для дітей із РАС і РДУГ завдяки сенсомоторній підтримці та чіткій структурі мовленнєвих шаблонів. Наукова новизна полягає в інтеграції анімаційних наративів із мультисенсорним супроводом у форматі керованих педагогом освітніх ситуацій, що переводять пасивний перегляд у продуктивну мовленнєву діяльність і формують мотивацію до самостійного читання. Практичне значення дослідження визначається розробленими сценаріями освітніх ситуацій та освітніх подорожей після переглядових завдань, критеріями оцінювання прогресу та рекомендаціями щодо медіагігієни для закладів дошкільної освіти й підготовки майбутніх вихователів. Запропонований підхід узгоджується з дитиноцентрованою парадигмою й може бути масштабований у програми мовленнєвого розвитку для дітей старшого дошкільного віку.
Геоекобіосферний ландшафт у науковій спадщині академіка В.І. Вернадського
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Шищенко П. Г.; Денисик Г. І.; Shyshchenko Petro; Denysyk Hryhoriy
Започаткована спроба розглянути внесок мислителів світового рівня у розвиток географії і ландшафтознавство загалом та України зокрема. Мета – здійснити аналіз вибраних праць академіка В.І. Вернадського: НАН України, комісії НАН України з його наукової спадщини та інших, у яких висвітлено
В.І. Вернадського як всесвітньо відомого українського природознавця-геохіміка, історика, філософа, а також громадського діяча та члена географічного товариства. У процесі дослідження використано концепцію взаємодії природи і суспільства; принципи історизму та природно-антропогенного сумісництва; методи – переважно аналізу і синтезу та узагальнення. Зауважено, що на початку XXI століття науковці географи- природничники та ландшафтознавці, а також у закладах вищої освіти України, ще недостатньо використовують оригінальну наукову спадщину В.І. Вернадського. У статті з’ясовується зміст сформульованої академіком В.І. Вернадським концепції земних оболонок і сфер, вчення про біосферу, наукову думку як планетне явище. Акцентується увага на його розуміння історії, розвитку і відносин науки та філософії, місця науки в житті суспільства, участі у створенні наукових та освітніх установ в Україні.
Творчо-педагогічні аспекти формування інноваційної компетентності майбутніх учителів мистецтва
(Вінниця : ВДПУ, 2024) Котелянець, Н.; Кушнір, А.
У статті порушується питання підготовки майбутніх учителів мистецтва на засадах компетентнісно-орієнтованого підходу. Здійснено аналіз нормативних освітніх документів, наукового доробку сучасних вітчизняних та зарубіжних учених у галузі мистецької педагогіки з проблеми дослідження. Схарактеризовано сутність феноменів «інновації», «професійна компетентність», «інноваційна компетентність учителя мистецтв». З’ясовано, що поняття «інновації» розглядається як дієвий інструмент та провідний механізм розвитку особистості. Інновації в освіті ведуть до подолання кризових явищ, пов’язуються з генеруванням нових ідей, удосконаленням методик, технологій навчання та виховання, сприяють її розвитку. Професійну компетентність розглянуто як персоніфіковану властивість, що характеризує педагогічну майстерність учителя та його здатність до інноваційної діяльності. Визначено, що професійна майстерність є результатом освіти і саморозвитку, виступає показником педагогічного досвіду, мистецької ерудиції та обізнаності, сформованих індивідуальних здатностей та здібностей педагога. Інноваційну компетентність сучасного вчителя мистецтв схарактеризовано як інтегральний конструкт, що заснований на основі усвідомлення цінності та обізнаності з традиційними та інноваційними мистецько-педагогічними технологіями; сформованій мотиваційній професійній світоглядній позиції педагога-митця; прагненні ознайомлювати учнів із культурною картиною світу через розкриття кодів художньо-образної мови творів мистецтва засобами інноваційних мистецьких технологій; інноваційній спрямованості; широкій мистецькій ерудиції; комунікативній толерантності; здатності до рефлексії. Представлено результати експерименту щодо вивчення вмотивованості здобувачів застосовувати інноваційні технології під час виконання творчих завдань. Розробка та включення в зміст вибіркових дисциплін мистецького спрямування творчих інтегрованих завдань, що потребують знань з методики застосування технологій мистецької інноватики, є ефективним та виправданим. Подальшого дослід-ення потребують питання обґрунтування педагогічних умов формування інноваційної компетентності майбутніх учителів мистецтв у процесі проходження педагогічної практики.
Культура демократії у змісті професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Матішак, Маріанна; Скоморовська, Ірина; Захарасевич, Наталія
У статті представлено теоретико-методичні аспекти реалізації культури демократії у змісті професійної підготовки здобувачів освіти спеціальності А2 Дошкільна освіта. Підтверджено необхідність впровадження демократичних цінностей в освітній процес шляхом аналізу вимог нормативних документів, виокремлення основних компетентностей фахівців дошкільної освіти відповідно до змісту професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти» та стандартів вищої освіти. Модель компетентностей культури демократії охоплює цінності, ставлення, вміння, знання та критичне розуміння задля успішного впровадження культури демократії в освітній процес. Виокремлено організаційно-педагогічні умови впровадження культури демократії в процес професійної підготовки здобувачів спеціальності А2 Дошкільна освіта, а саме: оновлення і збагачення змісту нормативних дисциплін цінностями демократії («Педагогіка дошкільна», «Психологія загальна», «Вступ до спеціальності» та ін.); впровадження вибіркових освітніх компонентів, метою яких є формування демократичних цінностей здобувачів освіти, актуалізація основних засад громадянського суспільства, розвиток критичного і аналітичного мислення, реалізації цілей сталого розвитку суспільства («Соціально-правовий захист материнства і дитинства», «Медіакультура сучасного педагога», «Партнерська педагогіка» та ін.); використання методів і прийомів освітньої діяльності із забезпеченням діалогічності, партнерства, свободи вибору для розвитку критичного й аналітичного мислення, комунікативних навичок, гнучкості, розв’язання конфліктних ситуацій; застосування ресурсів неформальної освіти для розвитку громадянської компетентності та формування демократичних цінностей майбутніх вихователів («Демократичний садочок: комфортне психосоціальне середовище для всіх і кожного», «Права людини в освітньому просторі», «Європейський механізм захисту прав людини» та ін.); забезпечення участі студентської молоді в органах громадського врядування, а також міжособистісні взаємовідносини учасників освітнього процесу на засадах партнерства та демократії.