Побережжя – регіон раннього українського козацтва. Вінниччина: минуле та сьогодення

Abstract

Побережжя, або Південна Брацлавщина – це територія Подільського регіону, природньої смуги Великого кордону між лісом та степом, ділянки фронтиру між Дністром та Південним Бугом. Цей малоконтрольований порубіжний регіон упродовж століть став територією формування раннього українського козацтва. Попередниками українського козацтва були берладники, бродники та болохівці, що мали відношення до Побережжя. Перша писемна згадка про українських козаків 1489 року стосується козаків-побережників. Назва “побережники” як погранична спільнота, керована отаманами на південних кордонах фіксується у 1518 році. Протягом XV-XVIII ст. на цій території із різноманіття культур поселенців з Поділля, Волині, Галичини, Полісся, Волощини та південно-східних районів сформувався український історико-етнографічний регіон Побережжя

The article deals with Poberezhzhia, also known as Southern Bratslavshchyna, a territory within the Podillia region, part of the natural belt of the Great Frontier between forest and steppe, and a section of the frontier zone between the Dniester and the Southern Buh rivers. For centuries, this loosely controlled borderland served as a territory where early Ukrainian Cossack communities took shape. The predecessors of the Ukrainian Cossacks ncluded the Berladnyks, Brodnyks, and Bolokhivtsi, all of whom were associated with Poberezhzhia. The first written reference to Ukrainian Cossacks, dating to 1489, concerns the Cossacks of Poberezhzhia, known as Cossacks-Poberezhnyks. The term Poberezhnyks, referring to a frontier ommunity governed by atamans along the southern borders, is documented in 1518. Between the 15th and 18th centuries, the diversity of cultures brought by settlers from Podillia, Volhynia, Galicia, Polissia, Wallachia, and the southeastern regions contributed to the formation of Poberezhzhia as a distinct Ukrainian historical and ethnographic region