Конструктивно-ландшафтознавче районування розвитку екстремального туризму у межах Поділля

Abstract

Мета – на прикладі модельного регіону – Поділля, враховуючи його природні й господарські особливості, дослідити територіальні відміни наявного тут екстремального туризму, провести його районування для подальшого раціонального розвитку. У процесі дослідження використано принципи – історизму і комплексності, адаптивності та належні їм методи: аналізу і синтезу, прогнозування, польових ландшафтно-туристичних досліджень. Основою розвитку екстремального туризму є, в першу чергу, природні умови і ресурси, а потім економікогеографічні характеристики й адміністративний поділ будь-якого регіону. Враховуючи це, на прикладі. Поділля проведено районування екстремального туризму з виділенням у межах Подільського округу екстремального туризму 7 районів та 29 осередків екстремального туризму. У процесі майбутніх досліджень виділені кількість та межі районів і осередків екстремального туризму можуть зазнати змін.

Extreme tourism in Ukraine and its individual regions is developing, but spontaneously. Scientists pay little attention to it and consider extreme tourism mainly in the structure of sports tourism. The purpose is to study the territorial differences of extreme tourism in the model region of Podillia, taking into account its natural and economic features, and to conduct its zoning for further rational development. In the course of the study, the following concepts were used: the principles of historicism and complexity, adaptability, and their corresponding methods: analysis and synthesis, forecasting, field landscape and tourism research. It is shown that extreme tourism is so individual and peculiar that it is inappropriate to combine it with other types of tourism, including sports tourism. The basis for the development of extreme tourism is, first of all, natural conditions and resources, and then the economic and geographical characteristics and administrative division of any region. In this regard, the zoning of extreme tourism should be carried out on the basis of natural zoning schemes, taking into account the necessary data from the social zoning schemes of the studied territory. With this in mind, for example. Podillia, the extreme tourism was zoned with the allocation of 7 districts and 29 centers of extreme tourism within the Podillia Extreme Tourism District. The districts and centers of extreme tourism differ in size, structure, and development prospects, but they really reflect the current state and are the basis for further development of extreme tourism in Podillia. In the course of future research, the identified number and boundaries of extreme tourism districts and centers may change.