Динаміка Авторської стратегії героя в малій прозі Євгена Гуцала : від 60-х до 90-х РР. ХХ століття

Abstract

У статті на матеріалі новелістики Євгена Гуцала, опублікованої впродовж трьох десятиліть у книжкових виданнях від 60-х до 90-х років ХХ століття, зроблена спроба означити найбільш характерного героя, його динаміку за умовно визначеним часовим поділом, базуючись на творчості прозаїка. В результаті осмислення значної кількості оповідань, новел, етюдів виявлено тип героя/персонажа: ранньої малої прози – лірико-романтичної, лірико-настроєвої, поетично-психологічної (60-і -перша половина 70-х рр.), який найчастіше зображений у світі природи чи в момент зародження перших почуттів симпатії, закоханості; яскравий народний характер із селянського світу в реалістичних творах, попри наявність художніх втрат у цей період ( друга пол.70-х – 80-х рр).; «незвичайний», «ексцентричний» герой у реалістичних оповіданнях,; повернення до героя і тематики ранньої малої прози (дитина/людина і природа), але на дещо інших, глибших ідейно-естетичних регістрах (друга половина 80-х рр. минулого століття)

In the article, based on the material of Yevgeny Hutsal's novels, published over three decades in book editions from the 60s to the 90s of the 20th century, an attempt is made to identify the most characteristic hero, his dynamics according to a conditionally determined time division, based on the work of the novelist. As a result of the analysis of a significant number of stories, novels, sketches, the type of hero/character was revealed: early short prose – lyrical-romantic, lyrical-mood, poetic-psychological (60s – first half of 70s), which is most often depicted in the world of nature or at the moment of the birth of the first feelings of sympathy and love; bright folk character from the peasant world in realistic works, despite the presence of poetic losses in this period (second half of the 70s - 80s); «unusual», «eccentric» hero in realistic stories; a return to the hero and theme of early short prose (child/man and nature), but on slightly different, deeper ideological and aesthetic registers (the second half of the 80s of the last century)