Види адвентивних рослин України як індикатори ксерофілізації флори ландшафту міжзонального геоекотону "лісостеп - степ" України

Abstract

У статті проаналізовано роль адвентивної фракції флори як чутливого індикатора сучасних екологічних трансформацій у межах міжзонального геоекотону «лісостеп – степ» України. Встановлено, що в умовах глобальних кліматичних змін та посилення антропогенного тиску спостерігається чітка тенденція до ксерофілізації рослинного покриву. Широке поширення видів рослин сухих місцезростань, адаптованих до дефіциту атмосферного та ґрунтового зволоження, які мають різні пристосування до несприятливих умов, передусім видів родин лободові (Chenopodiaceae) (типового представника пустельних областей), капустяні (Brassicaceae) (головним чином за рахунок інвазії родів, характерних для ксеричних територій Середземноморської та Ірано-Туранської областей) та ін. свідчить про термоксерофілізацію регіональної флори як основної тенденції її сучасного розвитку, що підтверджується змінами її таксономічної, біо-еко-ценотичної та флорогенетичної структур. Обґрунтовано використання цих видів як біоіндикаторів аридності клімату та трансформації фітобіоти в межах екотону.

Contemporary global climate changes, accompanied by climate aridization, shifts in agro-climatic zones, and anthropogenic pressure, pose a series of new challenges for geographical science in general and landscape science in particular. In this context, transition zones – geoecotones – require special attention. One of the most dynamic yet vulnerable regions is the interzonal «forest-steppe – Steppe» geoecotone of Ukraine, where the interaction of floristic complexes from different natural zones creates specific conditions for phytobiota transformation. The article analyzes the role of the adventive fraction of the flora as a sensitive indicator of modern ecological transformations within the interzonal «forest-steppe – Steppe» geoecotone of Ukraine. It has been established that under conditions of global climate change and intensifying anthropogenic pressure, there is a clear trend toward the xerophylization of the vegetation cover. The widespread distribution of plant species from dry habitats adapted to atmospheric and soil moisture deficits – exhibiting various adaptations to unfavorable conditions-indicates the thermoxerophylization of the regional flora as the main trend of its current development. This is primarily evidenced by species of the families Chenopodiaceae (typical representatives of desert regions), Brassicaceae (mainly due to the invasion of genera characteristic of xeric territories in the Mediterranean and Irano-Turanian regions), and others. Furthermore, examples such as Anisantha tectorum, Centaurea diffusa, Portulaca oleracea, and annuals from the genera Euphorbia and Veronica (representatives of arid regions) further confirm this trend through changes in the taxonomic, bio-eco-coenotic, and florogenetic structures of the flora. The use of these species as bioindicators of climate aridity and phytobiota transformation within the ecotone is substantiated.