Кiбербулiнг в iнформацiйному просторi: способи захисту та протидії

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню феномену кібербулінгу в сучасному інформаційному просторі. В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій кіберцькування стало однією з найбільш розповсюджених форм агресії, що має серйозний вплив на психологічне здоров'я особистості та її соціальну адаптацію. У першому розділі роботи здійснено аналіз теоретичних аспектів кібербулінгу: розглянуто сутність поняття, основні форми прояву, психологічні особливості та фактори ризику. Особливу увагу приділено законодавчим аспектам протидії кібербулінгу в Україні та зарубіжних країнах, зокрема висвітлено положення Конвенції ООН про права дитини, Лансаротської конвенції та національних нормативно–правових актів. Досліджено масштаби та динаміку поширення кіберцькування серед різних вікових груп, із урахуванням новітніх соціологічних даних. Другий розділ спрямований на вивчення специфіки кіберцькування журналістів як окремої вразливої категорії користувачів цифрового середовища. Проаналізовано основні форми атак на представників медіа, їх наслідки для свободи слова та демократичних процесів. Окремо досліджено особливості висвітлення проблеми кібербулінгу у вітчизняних та міжнародних медіа: визначено як позитивні приклади етичного висвітлення, так і проблемні аспекти, пов'язані з ризиком вторинної травматизації жертв.The thesis is devoted to a comprehensive study of the phenomenon of cyberbullying in the modern information space. Amid the rapid development of digital technologies, cyberbullying has become one of the most widespread forms of aggression, significantly impacting individuals' psychological health and social adaptation. The first chapter analyzes the theoretical aspects of cyberbullying: the essence of the concept, its main forms, psychological features, and risk factors are examined. Special attention is given to the legislative aspects of combating cyberbullying in Ukraine and abroad, particularly highlighting the provisions of the UN Convention on the Rights of the Child, the Lanzarote Convention, and national legal acts. The scale and dynamics of cyberbullying among different age groups are explored, based on the latest sociological data. The second chapter focuses on the specifics of cyberbullying against journalists as a particularly vulnerable category of digital environment users. It analyzes the main forms of attacks on media representatives and their consequences for freedom of speech and democratic processes. Special attention is paid to how the problem of cyberbullying is covered in domestic and international media: both positive examples of ethical reporting and problematic aspects related to the risk of secondary victimization are identified.