Body percussion (перкусія тілом) як засіб розвитку ритмічного чуття у молодших школярів на уроках музичного мистецтва

Abstract

У тезах розглядається розвиток ритмічного чуття у молодших школярів (6–10 років) через метод body percussion – створення ритмів за допомогою власного тіла (оплески, притупи, клацання тощо). Актуальність теми полягає в тому, що ритм є основою музичного сприйняття, сприяє координації рухів, увазі та спільному музикуванню, а body percussion робить навчання доступним, ігровим і без спеціального обладнання. Метод ґрунтується на принципах евритміки Еміля Жака-Далькроза, де музика сприймається через тілесний досвід, активізуючи сенсорно-моторну інтеграцію, та підході Карла Орфа (Orff-Schulwerk), де тіло стає першим інструментом, поєднуючи рух, спів, гру та імпровізацію. Наведено практичні приклади вправ: "Ехо-ритм" для розвитку слухової пам'яті, "Тіло-оркестр" для ансамблевої гри, "Ритмічна казка" для стимулювання уяви та соціальної взаємодії

The abstract discusses the development of rhythmic sense in younger schoolchildren (aged 6–10) through the method of body percussion – creating rhythms using one's own body (clapping, tapping, clicking, etc.). The relevance of the topic lies in the fact that rhythm is the basis of musical perception, promotes coordination of movements, attention and joint music-making, and body percussion makes learning accessible, playful and does not require special equipment. The method is based on the principles of Emile Jaques-Dalcroze's eurhythmics, where music is perceived through bodily experience, activating sensory-motor integration, and Carl Orff's approach (Orff-Schulwerk), where the body becomes the primary instrument, combining movement, singing, playing and improvisation. Practical examples of exercises are given: ‘Echo Rhythm’ for the development of auditory memory, ‘Body Orchestra’ for ensemble playing, ‘Rhythmic Fairy Tale’ for stimulating imagination and social interaction